Постанова

від 20.07.2012 по справі 2а-1947/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р. Справа № 2a-1947/12/0970

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокуратури Калуського району в інтересах держави, в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства "МП-50" про стягнення заборгованості в сумі 34033,29 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2012 року прокуратура Калуського району в інтересах держави, в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства "МП-50" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 35281,48 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України не погашено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35281,48 грн., в тому числі пеня в розмірі 1281,31 грн. та по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 4438,41 грн. Загальна сума заборгованості становить грн. 38471,7 грн.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення податку на додану вартість основного боргу в розмірі 32991,17 грн. та пені в сумі 1042,12 грн., оскільки заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 4438,41 грн. відповідачем сплачено в повному обсязі. Просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухання свідка чи експерта.

За таких обставин суд вважає, що розгляд справи можливий у відсутності представників сторін та ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 180.1.1. пункту 180.1. статті 180 Кодексу платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 Кодексу.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію відповідач 08.10.1992 року зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради як юридична особа та взятий на податковий облік в Калуськії об'єднанії державнії податковії інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Статтею 16.1.4. Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за квітень 2011 року, подавши податкові декларації по податку на додану вартість за ІІІ квартал 2011 року, ІV 2011 року на загальну суму 96993,00 грн.

Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам Закону, відповідачем самостійно задекларовану ним суму сплачено не було.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1., частини 129.1. статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв"язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов"язання відповідачу нарахована пеня на суму 1042,12 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується деклараціями з податку на додану вартість, зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 17.07.2012 року, які міститься в матеріалах справи та довідкою про заборгованість.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу, відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 34033,29 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства "МП-50" (код ЄДРПОУ 13663506), вул. Леонова, 59, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77331 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 34033,29 грн. (тридцять чотири тисячі тридцять три гривні двадцять дев'ять копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.07.2012 року.