Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а-2008/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 2a-2008/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: приватного підприємства "Ютекс"

про стягнення податкового боргу в сумі 1020,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства "Ютекс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1020,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник за період з 01.01.2012 року по 26.04.2012 року та становить 1020,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток. Дана сума підтверджується податковим повідомленням рішенням.

Представника позивача в судове засідання не заявився, однак на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, поштова кореспонденція яка направлялася відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду за закінченням терміну зберігання. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про судовий розгляд справи.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.04.1995 року виконавчим комітетом Калуської міської ради проведено державну реєстрацію приватного підприємства "Ютекс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7), та взято на облік Калуською оДПІ як платника податків і зборів.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу та наявності права у податкового органу на стягнення грошових зобов'язань врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України "Про систему оподаткування" (на час дії частини спірних відносин до 01.01.2011 року) визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

До 01.01.2011 року підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначалося, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 коментованого Закону на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року. Зокрема, підпунктами «а», «б»даної норми статті Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, кварталу або календарному півріччю, - протягом 20 та 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місця чи кварталу (півріччя) відповідно.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України ''Про прибуток підприємств'' до 01.01.2011 року визначалося, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Аналогічно до норм підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з 01.01.2011 року приписами підпунктів 49.18.1., 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю, кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 20 та 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місця чи кварталу (півріччя) відповідно.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 25.03.2012 року Калуською оДПІ за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності по податку на прибуток підприємств складено акт за №414/1501/22191147, яким встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.16.4.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання у встановлені строки відповідачем декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, ІІ-ІV квартал 2011 року (а.с. 10).

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Дана санкція із 01.01.2011 року кореспондована у положення частини 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, згідно приписів якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (частина 2 пунктом 120.1 статті 120 коментованого Кодексу).

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Калуською оДПІ на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, пункту 120.1 статті 120 зазначеного Кодексу, за виявлене порушення податковим повідомленням-рішенням за №0000971501 від 05.03.2012 року застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вважається відповідачем отриманим, оскільки поштова кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача повернулася до податкового органу за закінченням терміну зберігання. (а.с.13).

На час судового розгляду грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 1020,00 грн. відповідачем до бюджету не сплачені.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Аналогічна правова норма до 01.01.2011 року була закріплена положеннями підпункту 5.2.1. пункту 5.2, абзацу 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2012 року № 0000971501, суд приходить до переконання, що застосована позивачем штрафна санкція з податку на прибуток підприємств в розмірі 1020,00 грн., є узгодженим та являється податковим боргом.

За змістом підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалися податкові вимоги форми ''Ю1'' за №1/100/6769/10/240 від 31.03.2008 року та ''Ю2'' за №2/137/9723 від 08.05.2008 року (а.с. 15). Відповідач вказані податкові вимоги не оскаржував у строк передбачені Законом, а тому сума грошового зобов'язання, яка є предметом стягнення, є узгодженою.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішеннями від 05.03.2012 року № 0000971501, актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 05.03.2012 року №414/1501/22191147, податковими вимогами форми ''Ю1'' за №1/100/6769/10/240 від 31.03.2008 року та ''Ю2'' за №2/137/9723 від 08.05.2008 року, зворотнім боком облікової картки платника станом на 23.07.2012 року, а також довідкою-розрахунком суми податкового боргу заборгованості перед бюджетом, які містяться в матеріалах справи (а.с. 9,10,12, 15).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено податкове зобов'язання у терміни визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 1020,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Ютекс" (77300, вул. Винниченка, буд. 6 кв. 47, м. Калуш, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 22191147) в дохід бюджету податковий борг в сумі 1020 (одну тисячу двадцять) гривень 00 копійок, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 26.07.2012 року.