Постанова

від 26.07.2012 по справі 11/153

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р. Справа № 11/153 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д., суддіБондар С.В., суддіГончарука П.А., за участю представників сторін від позивачане з'явився; від відповідача не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. у справі№ 11/153 Господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбастелекомбудсервіс" простягнення 80 000,00 грн. Розпорядженням в.о. секретаря четвертої судової палати Черкащенко М.М. № 03.10-05/334 від 25.07.2012 р. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі № 11/153 призначено колегію суддів у складі : головуючий суддя -Кондратова І.Д., судді: Бондар С.В., Гончарук П.А.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (надалі -ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастелекомбудсервіс" (надалі -ТОВ "Донбастелекомбудсервіс") про стягнення 80 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що згідно виставленого відповідачем рахунку № 23 від 23.03.2006 р. ним було здійснено передплату в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2601 від 16.08.2006 р. на суму 40000,00 грн., № 2592 від 15.08.2006 р. на суму 20 000,00 грн., № 2571 від 11.08.2006 р. на суму 20000,00 грн., проте відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки обладнання не виконав, суму попередньої оплати не повернув.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що спірна сума була сплачена позивачем з метою придбання обладнання на підставі договору № 31/2006 04/410-06 від 19.09.2006р., за яким відповідачем виконано будівельні роботи на суму 266643,60 грн. та поставлено обладнання на суму 324695,40 грн. Відповідач також вказує на пропуск позивачем строку позовної давності щодо заявлених вимог.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.03.2012 р. (головуючий суддя - Соболєва С.М., судді -Мальцев М.Ю., Сич Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012 р. (головуючий суддя Бойченко К.І., судді -Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.), в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту оплати обладнання та виникнення у відповідача зобов'язання з його поставки у межах правочину укладеного на підставі ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу (надалі -ГК) України, а також з огляду на те, що позивачем не отримано необхідних дозволів на виконання робіт та перерахування авансу у відповідності до положень договору № 54/2005/469 від 27.12.2005 р., що є обов'язковою передумовою початку перебігу 3-х місячного строку, встановленого для поставки товару.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 641, 642 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України, а також, ст. ст. 21, 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України, просить суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.03.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" задовольнити повністю.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та це підтверджується матеріалами справи, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 23 від 23.03.2006 р. позивач здійснив передоплату за обладнання на користь відповідача на загальну суму 80000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2601 від 16.08.2006 р. на суму 40000,00 грн., № 2592 від 15.08.2006 р. на суму 20000,00 грн., № 2571 від 11.08.2006 р. на суму 20000,00 грн.

Надавши оцінку зібраним доказам у справі, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про те, що між сторонами у справі укладений договір у спрощений спосіб шляхом вчинення конклюдентних дій, оскільки було встановлено, що оплата рахунку № 23 від 23.03.2006 р. була здійснена позивачем в межах та на виконання укладеного сторонами за загальним правилом договору № 54/2005/469 від 27.12.2005р., згідно умов якого відповідач (підрядник) взяв на себе зобов'язання поставити обладнання системи передачі: Макіївські ЕС Радянський РЕС Харцизькі ЕС та виконати підрядні роботи з його монтажу та налагодженню у відповідності до завдання позивача (замовника) і робочого проекту, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити поставлене підрядником обладнання та виконані роботи у відповідності до умов означеного правочину.

При цьому, суд першої інстанції відзначив, що рахунок від 23.03.2006 р., який наданий позивачем на підтвердження заявлених вимог, та в якому визначений платником Донецькі електричні мережі ВАТ "Донецькобленерго", не може вважатись належним доказом у справі в розумінні ст. 32, 34 ГПК України, оскільки позивачем надано лише копію рахунку, в якій відсутній номер документу. Разом з тим, відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано оригінал рахунку № 23 від 23.03.2006 р., в якому платником визначений ВАТ "Донецькобленерго" Макіївські ЕС, тобто сторона договору № 54/2005/469 від 27.12.2005р.

Оцінивши зміст рахунку № 23 від 23.03.2006 р. та кошторису на придбання обладнання, який є невід'ємною частиною договору № 54/2005/469 від 27.12.2005р., господарські суди встановили, що перелік обладнання, вказаний в кошторисі до договору, дублює перелік обладнання, зазначений в рахунку № 23 від 23.03.2006 р., який виставлений і оплачений в межах строку дії договору № 54/2005/469 від 27.12.2005р.

Враховуючи встановлені обставини справи, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оплата рахунку № 23 від 23.03.2006 р. була здійснена позивачем в межах та на виконання укладеного сторонами за загальним правилом договору № 54/2005/469 від 27.12.2005р. Позивачем не доведено факт оплати обладнання та виникнення у відповідача обов'язку з поставки обладнання саме в межах правочину, укладеного у спрощений спосіб, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 181 ГК України.

Доводи касаційної скарги з цього приводу судова колегія вважає безпідставними, оскільки фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що до повноважень касаційної інстанції за приписами ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України не відноситься та виходить за межі перегляду справи касаційною інстанцією.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що згідно пункту 3.1 договору № 54/2005/469 від 27.12.2005 р. сторони передбачили, що виконання підрядних робіт та поставка обладнання підрядником здійснюються протягом 3-х місяців з моменту підписання сторонами даного договору, отримання замовником необхідних дозволів на виконання робіт та перерахування авансу у відповідності до умов укладеного договору.

За змістом статей 33 і 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Однак, позивачем всупереч вказаним статтям не надано жодних доказів на підтвердження отримання дозволів на виконання робіт та перерахування авансу згідно умов укладеного договору, які б передували початку перебігу тримісячного строку встановленого для поставки товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання, а відповідно у позивача відсутні в розумінні ч. 2 ст. 693 ЦК України підстави вимагати повернення суми попередньої оплати, сплаченої ним у межах договору № 54/2005/469 від 27.12.2005 р.

Підстави для застосування норми ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, в даному випадку також відсутні, оскільки як вірно встановлено судами попередніх інстанцій сплачені позивачем кошти на виконання договору № 54/2005/469 від 27.12.2005 р. не можуть вважатись отриманими відповідачем без достатньої правової підстави.

Доказів того, що підстава, на якій було набуті кошти, згодом відпала, позивачем суду не надані.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. у справі № 11/153 -без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Бондар С.В. СуддяГончарук П.А.