Постанова

від 18.07.2012 по справі 5006/32/30/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.07.2012 р. справа №5006/32/30/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Азарової З.П. суддів:Гези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. за участю представників сторін: від прокуратури:Пономарьов А.О. від позивача 1: Висоцький А.С. -представник за дов. від позивача 2: не з'явився від відповідача: Денисенко О.В. -представник за дов. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло", м. Костянтинівка на рішення господарського суду Донецької області від 17 травня 2012р. у справі№ 5006/32/30/2012 (суддя Сковородіна О.М.) за позовом:Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області до відповідача: Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло", м. Костянтинівка про відшкодування збитків в сумі 79235,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.2012р. по справі № 5006/32/30/2012 (суддя Сковородіна О.М.) задоволені позовні вимоги Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області до Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло", м. Костянтинівка.

Стягнуто з Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло" на користь Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області ради збитки, заподіяні державі у сумі 79235,00грн.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, тому такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням, Костянтинівська міська громадська організація садове товариство "Ягідка" при заводі "Автоскло", м.Костянтинівка, звернулась з апеляційною скаргою про скасування вказаного рішення, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права.

В обґрунтування заявленої скарги, відповідач посилається на те, що господарський суд при прийнятті рішення послався на Наказ Державного комітету статистики України № 264 від 27.07.1998р. "Про затвердження типових форм первинного обліку", який не підлягав застосуванню, оскільки вказаний наказ не використовується при розрахунку плати за користування водою для садових товариств. Крім того, скаржник зазначає, що Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.09р. №368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. №767/16783, не існує. До того ж, апелянт вказує на той факт, що господарським судом не враховано ст. 324.4.10 Податкового кодексу України, яка відміняє сплату збору за використання води садівницькими та огородницькими товариствами.

В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, оскільки його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Прокурор та перший позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому таким, що не підлягає скасуванню.

Другий позивач, Іванопільська сільська рада Костянтинівського району Донецької області, відзиву суду не надав, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловив. У судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України зазначені позивач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення ухвали про порушення. Приймаючи до уваги те, що вказана сторона не використала наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаної сторони, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області та Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області до Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло" про відшкодування збитків в сумі 79235,00грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо охорони раціонального використання водних ресурсів на підприємстві відповідача було встановлено факт самовільного, без належного дозволу, видобування води із ріки Науміха, чим державі нанесені збитки.

Ухвалою від 27.03.2012р. господарський суд порушив провадження за вказаним позовом.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 14-16.06.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Костянтинівській міській громадській організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло". За результатами вказаної перевірки було встановлено, що у 2011р. відповідачем, без отримання відповідного дозволу, самовільно видобуто 1800,0куб.м. води із річки "Науміха", про що складено акт №13/75 (а.с.7).

Відповідно до відомостей Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області води ріки Науміха мають загальнодержавне значення, видобування яких можливо на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів, який здійснено відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.09р. №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. №767/16783 розмір шкоди внаслідок самовільного використання підземних вод склав 94680,00грн.

Господарським судом встановлено, що згідно акту приймання виконаних робіт СТ "Ягідка" частково погасило спричинену шкоду у розмірі 15445,00грн. і її остаточна сума складала 79235,00грн. Вона не була сплачена відповідачем, тому прокурор звернувся з позовом про її стягнення. Позов господарським судом задоволений.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №5006/32/30/2012 від 17.05.2012р. не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Статтею 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно до статей 44,49 вказаного кодексу водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Як встановлено господарським судом та не спростовано заявником апеляційної скарги у Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло", м. Костянтинівка, був відсутній відповідний дозвіл. Вказаний факт також підтверджується постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2011р. у справі № 1-493/11 по обвинуваченню голови правління вказаного товариства ОСОБА_1 (а.с.10).

Зазначеною постановою встановлено наступне.

"В порушення вимог ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321, статей 44,48,49 Водного кодексу України, на протязі травня 2011р. ОСОБА_1 не приймав заходів по підготовці документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого на території Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області Костянтинівська міська громадська організація садового товариства "Ягідка", незаконно, без наявності дозволу не спеціальне водокористування протягом травня 2011р. здійснило самовільний забір та поставку членам товариства води для поливу городів з річки Науміха в кількості 1 800 м.куб., що завдало істотну шкоду державним інтересам в розмірі 94680,00грн., тобто на суму, яка більш ніж стократ перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.07.2011р. та фототаблиці до нього у ході огляду насосної станції, яка обслуговує дачне товариство "Ягідка", виявлені двигун АСИНХОN 5568А 55 Кв. і насос за допомогою яких здійснювався забір води з річки Науміха.

Учасники судового розгляду, у тому числі і ОСОБА_1 в порядку статті 299 КПК України визнали недоцільним досліджувати інші докази по даному обвинуваченню відносно фактичних обставин справи, котрі ніким не спростовуються."

За приписами частин 3,5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Вина відповідача у здійсненні спеціального водокористування без отримання відповідно дозволу підтверджена матеріалами справи. Отже, прокурором та позивачами доведено усі складові елементи правопорушення, необхідні для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, тому позовні вимоги задоволені правомірно.

Посилання відповідача на те, що господарський суду неправомірно послався Наказ Державного комітету статистики України № 264 від 27.07.1998р. "Про затвердження типових форм первинного обліку" не відповідають дійсності, оскільки вказаний наказ не був застосований господарським судом при прийнятті рішення.

Стосовно посилань скаржника на те, що не існує Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.09р. №368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. №767/16783, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що у рішенні господарського суду помилково зазначено номер наказу № 368, тоді як вірний номер наказу, яким затверджено зазначену методику № 389. Однак, вказана помилка не впливає на правильність прийнятого рішення та відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для його скасування.

Також, не приймаються до уваги посилання апелянта на ст. 324.4.10 Податкового кодексу України, яка відміняє сплату збору за використання води садівницькими та огородницькими товариствами, оскільки предметом розгляду даного спору є стягнення заподіяної державі шкоди внаслідок спеціального водокористування без відповідного дозволу, а не стягнення сум збору за користування водою, що не є тотожним.

Не знайшли свого підтвердження посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права, оскільки ухвали господарського суд направлялись за місцезнаходженням відповідача, яке вказано у позовній заяві. Про зміну адреси він не повідомляв. Крім того, у апеляційній скарзі відповідачем взагалі не зазначена адреса його розташування.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення, адресовані відповідачу були повернуті господарському суду з відміткою відділення поштового зв'язку "частный дом", тоді як процесуальні документи апеляційної інстанції повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання". З врахуванням вищевикладеного відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Костянтинівської міської громадської організації садового товариства "Ягідка" при заводі "Автоскло", м. Костянтинівка на рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2012р. у справі № 5006/32/30/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2012р. у справі №5006/32/30/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Суддя Т.Д.Геза

Суддя Н.О.Мартюхіна

надруковано 9 прим.:

2 прим. -прокуратурі;

2 прим. -позивачам;

1 прим. -відповідачу;

1 прим. - у справу;

1 прим. -ГСДО;

2 прим. -ДАГС