Рішення

від 30.07.2012 по справі 5011-53/8044-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/8044-2012 30.07.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж"

до Дочірнього підприємства "Будівельник" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз - України"

про стягнення 42 665, 86 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Нурищенко С.В. -представник за дов. від 30.05.11

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Будівельник" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз-України" заборгованості за Договором № 688/10-001 від 15.11.2010 в розмірі 42 665, 86 грн., в тому числі 40741,97 грн. основного боргу, 863,36 грн. збитків від інфляції, 1060,53 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/8044-2012, розгляд справи призначено на 16.07.2012.

В судове засідання 16.07.2012 представник позивача не з'явився, проте через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та заяву про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення заяви позивача та відкладення розгляду справи.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін в засідання суду та невиконання ними вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд ухвалою від 16.07.2012 відклав розгляд справи на 30.07.2012.

В судове засідання 30.07.2012 з'явився представник позивача, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його адресою - м. Київ, вул. Нагірна, 27.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеного в позовній заяві та у Витязі з ЄДРПОУ станом на 09.07.2012 щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Теплоенергомонтаж», надалі - Позивач, та Дочірнім підприємством «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», надалі -Відповідач, 15.11.2010р. було укладено договір підряду №688/10-001 (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору Позивач зобов'язувався за завданням Відповідача на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконати роботи з проектування системи теплопостачання, ремонту, комплектування та налагодження системи теплопостачання індивідуального теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 2, а Відповідач -прийняти та оплатити виконані роботи.

Договірна ціна згідно узгоджених сторонами кошторисів, які є невід'ємною частиною Договору, є твердою і визначена у сумі 81 541,97 грн., з них вартість проектних робіт -14 579,57 грн., а монтажно-налагоджувальних робіт -66 962,40 грн. 671 875,20 грн. (п. 2.1.-2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата робіт підрядника проводиться в безготівковій формі з розрахункового рахунку замовника.

Згідно з п. 3.1.1. Договору Замовник до початку робіт Підрядником перераховує на його рахунок авансу в сумі 50% від договірної ціни зазначеної в п. 2.1. Договору.

Замовник перераховує залишок коштів (в сумі 50% від договірної ціни зазначеної в п. 2.1. Договору) не пізніше трьох банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 3.1.2. Договору).

П. 4.1. Договору встановлено, що термін виконання робіт складає один місяць з моменту надходження передоплати на рахунок Позивача.

П. 4.3. Договору передбачено право Відповідача відмовитись від приймання робіт, про що складається двосторонній акт, з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

П. 5.2. договору встановлено обов'язок Відповідача оплатити виконані роботи в розмірах і у строки, встановлені договором, прийняти виконані роботи та підписати акт здавання-приймання виконаних робіт, за умови належного виконання таких робіт, протягом п'яти днів з дати одержання названого акта.

П. 5.2.4 договору передбачено право Відповідача у будь-який момент перевіряти хід і якість робіт, відмовитись від договору до завершення роботи, виплативши плату за виконану частину роботи.

Згідно п. 6.1 договору, гарантія виконаних робіт підрядника встановлюється з дати підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт і становить один рік.

Відповідно до п. 9.1. даного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2010 року.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання по даному договору, виконавши роботи, обумовлені договором, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), зокрема: 1) по монтажу та комплектуванню системи теплопостачання теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 2 за лютий 2011 року від 01.03.2011р. на суму 47025,60 грн.; 2) по налагодженню обладнання теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 2 за лютий 2011 року від 01.03.2011р. на суму 19936,80 грн. та складеною на підставі актів довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від 01.03.2011р. на суму 66962,40 грн.

Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи, оригінали перелічених актів були предметом судового дослідження.

Окрім того, на виконання п. 2.1 договору ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Теплоенергомонтаж»було виконано проектні роботи на суму 14 579,57 грн., на підставі яких надалі виконано монтажні та налагоджувальні роботи, про що свідчить проектна документація, затверджена та погоджена теплозбутом ЗАТ «Екостандарт», а сам теплопункт підключено до трубопроводу 2Ду теплової магістралі № 6 теплових мереж АК «Київенерго»зони теплопостачання ЗАТ «Екостандарт», про що свідчить лист ЗАТ «Екостандарт»від 11.04.2012 та проектна документація, затверджена та погоджена ЗАТ «Екостандарт».

ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Теплоенергомонтаж»зверталось до Відповідача з листами-вимогами підписати акт виконаних акт виконаних проектних робіт та оплатити наявну заборгованість, направивши 24.02.2012р., 03.04.2012р., 19.04.2012р., 24.05.20012р. листи-вимоги, з проханням погасити заборгованість, два примірника актів, примірник проектної документації, однак відповідь Відповідач не надав, акти виконаних проектних робіт не підписав.

Відповідач, порушивши умови договору, оплатив виконані монтажні та налагоджувальні роботи, а також проектні роботи лише частково, зокрема на виконання умов договору Відповідачем 01.12.2010р. було сплачено 40 800,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача

Остаточний розрахунок Відповідач не провів.

Відповідно до п. 3.1.1 договору кінцевим терміном оплати виконаних робіт по акту за лютий 2011 року від 01.03.2011р. на суму 47025,60 грн. та по акту за лютий 2011 року від 01.03.2011р. на суму 19936,80 грн. є 4 березня 2011 року.

Проектні роботи Позивач просив Відповідача оплатити листами-вимогами, від 24.02.2012р., 03.04.2012р., 19.04.2012р., 24.05.20012р.., отримані Відповідачем, якими були надіслані й акти виконаних проектних робіт. З урахуванням вимог п. 3 та п. 5.2 договору, кінцевим терміном оплати проектних робіт є 27.04.2012р.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором документально підтверджується обліковими даними, та наведеним розрахунком і складає 40 741,97 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 «Підряд» ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були виконані роботи, у повному обсязі на загальну суму 66 962,40 грн., відповідно до умов договору, що підтверджено Актами приймання виконаних робіт, будь-яких заперечень з боку відповідача щодо прийняття робіт в матеріали не надано.

Разом з тим, на виконання п. 2.1. Договору позивачем було виконано проектні роботи на суму 14 579,57 грн., про що складено Акт виконаних робіт.

Досліджуючи поданий позивачем Акт виконаних робіт на суму в розмірі 14 579,57 грн. судом встановлено, що вказаний Акт не містить підпису та відтиску печатки з боку відповідача.

П. 4.3. Договору передбачено право Відповідача відмовитись від приймання робіт, про що складається двосторонній акт, з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

П. 5.2.4 договору передбачено право Відповідача у будь-який момент перевіряти хід і якість робіт, відмовитись від договору до завершення роботи, виплативши плату за виконану частину роботи.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи передбачені Договором.

Однак, відповідачем не надано доказів виявлення недоліків та дефектів у виконаних позивачем роботах та доказів пред'явлення претензії до позивача щодо їх усунення.

Отже, незважаючи на те, що Акт виконаних робіт не підписаний відповідачем, з його боку заперечень щодо обсягів та якості виконання робіт не зроблено.

Крім того в якості належного виконання робіт позивачем до матеріалів справи додано лист від 11.04.2012 №09/РДГ-116 ПАТ «Екостандарт»на запит позивача про надання інформації, в якому зазначено, що на даний час теплопункт по вул. Луначарського, 2, в м. Києві, що належить ДП «Будівельник»НАК «Нафтогаз України»підключено до трубопроводів теплової магістралі № 6 теплових мереж ПАТ «Київенерго»зони теплопостання ПАТ «Екостандарт». Підключення вказаного теплопункту проведено в грудні 2010 року на підставі наряду та розробленого ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Теплоенергомонтаж»робочого проекту на реконструкцію системи теплопостачання приміщень ДП «Будівельник»НАК «Нафтогаз України». Робочий проект на реконструкцію системи теплопостачання приміщень ДП «Будівельник»НАК «Нафтогаз України»по вул. Луначарського, 2, в м. Києві було погоджено ПАТ «Екостандарт»10.12.2010. Подальша експлуатація також здійснюється згідно вищевказаного проекту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач в односторонньому порядку безпідставно ухиляється від оплати підрядних робіт, чим порушує умови договору та норми чинного законодавства.

Судом встановлено, що в п. 9.1. Договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2010 року.

Однак, враховуючи підписання та погодження між сторонами актів приймання виконаних робіт та довідок про їх вартість у 2011, які містять як підставу складання Договір № 688/10-001 від 15.11.2010, суд вважає, що сторони своїми діями продовжували строк дії договору та відповідно схвалювали його.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 40 741,97 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 40 741,97 грн. основного боргу та задоволення їх в повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 863,36 грн. та 3% річних в розмірі 1 060,53 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором підряду № 688/10-001 від 15.11.2010 року, суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 1 060,53 грн. та інфляційних витрат в розмірі 863,36 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельник" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз-України" (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 27, код ЄДРПОУ 30308580, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж" (02160, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44-а, код ЄДРПОУ 33883167) заборгованість у розмірі 40 741,97 грн.(сорок тисяч сімсот сорок одна гривня 97 копійок), 863,36 грн. (вісімсот шістдесят три гривні 36 копійок) інфляційних нарахувань, 1 060,53 грн. (одну тисячу шістдесят гривень 53 копійки) три відсотка річних та 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Дата підписання: 31.07.2012