Рішення

від 26.07.2012 по справі 5023/2829/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2012 р.Справа № 5023/2829/12 вх. № 2829/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю:

представника позивача - Лапчук Т.Ю., дов. № 120508 від 08.05.2012р.

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоруська Косметична Компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогань-Інвест", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 35 377,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоруська косметична компанія", м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогань-Інвест", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 35 377,36 грн., з яких: 30 284,66 грн. - несплачена сума за поставлений товар, 5 092,70 грн. - пеня та просить покласти на відповідача судові витрати. Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 0904/01/10 від 09.04.2010р. та договором поставки № 24-11 від 01.01.2011р.

Ухвалою господарського суду від 22 червня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.07.2012р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2012р. в зв'язку з неналежним повідомленням представника відповідача про час та місце судового засідання розгляд справи відкладався.

У призначеному судовому засіданні 26.07.2012р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав докази направлення на адресу відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ, копії позовної заяви з додатками (вх. № 12981). Надані додаткові докази долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у призначене 26.07.2012р. судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про дату судового засідання.

Судом перевірено адресу відповідача, станом на 04.07.2012р., згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено місцезнаходження відповідача - 61075, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, 38, корпус А. Саме на цю адресу надсилались судом процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач - ТОВ "Рогань-Інвест", належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

09.04.2010р. між ТОВ "Білоруська косметична компанія" (постачальник) та ТОВ "Рогань-Інвест" (покупець) укладено договір № 0904/01/10 на поставку товару, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність від постачальника товари відповідно до накладних.

Відповідно до п. 1.2. договору, предметом поставки за цим договором є парфумерно-косметична продукція, засоби гігієни, санітарної та побутової хімії, надалі - "Товар".

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на товар встановлюється у відповідності з відпускними цінами постачальника на момент відвантаження партії товару та вказуються у накладних та рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 2.2.1. договору, оплата у обсязі 100% вартості партії Товару здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки. Датою поставки вважається дата за видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною з відміткою представника покупця про отримання партії товару.

Пунктом 4.2. договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, у вигляді сплати покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочення оплати. Сторони узгодили, що положення п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України (щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій) не застосовується.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару за договором № 0904/01/10 підтверджується наявними в матеріалах справи накладними:

- № БК-0409002 на суму 14008, 13 грн.

- № ДО-0423005 на суму 5402,3 грн.

- № ДО-0511006 на суму 14741,00 грн.

- № LBK-0512018 на суму 1652,26 грн.

- № БК-0111002 на суму 5350,33 грн.

- № БК-0113036 на суму 7366,34 грн.

- № БК-0113035 на суму 964,63 грн.

- № БК-0120939 на суму 2468,40 грн.

- № БК-0120938 на суму 9089,50 грн.

- № БК-0122320 на суму 1320,26 грн.

- № БК-0122702 на суму 6046,49 грн.

Всього позивачем за договором № 0904/01/10 поставлено товар на загальну суму 68 409,64 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено підписом відповідача на зазначених накладних.

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлений товар не розрахувався частково в сумі 43 051,43 грн.

Відповідно до накладної № Р-00000003 від 21.04.2011р. відповідачем здійснено повернення товару на суму 6 655,33 грн. (а.с. 24-25).

Таким чином, не сплачена сума за поставлений позивачем товар згідно договору поставки № 0904/01/10 від 09.04.2010р. складає 18 702,88 грн.

01.01.2011р. між ТОВ "Білоруська косметична компанія" (постачальник) та ТОВ "Рогань-Інвест" (покупець) укладено другий договір № 24-11 на поставку товару, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність від постачальника товари відповідно до накладних.

Відповідно до п. 1.2. договору, предметом поставки за цим договором є парфумерно-косметична продукція, засоби гігієни, санітарної та побутової хімії, надалі - "Товар".

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на товар встановлюється у відповідності з відпускними цінами постачальника на момент відвантаження партії товару та вказуються у накладних та рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору оплата у обсязі 100% вартості партії Товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки. Датою поставки вважається дата прийомки товару покупцем за видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною з відміткою представника покупця про отримання товару .

Пунктом 4.2. договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, у вигляді сплати покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочення оплати. Сторони узгодили, що положення п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України (щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій) не застосовується.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару за договором № 24-11 підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № БК-0428009 від 28.04.2011р. на суму 11 581,78 грн., докази сплати за якою в матеріалах справи відсутні.

Несплата відповідачем у зазначені строки поставленого товару за договорами № 0904/01/10 та 24-11 і стала підставою для звернення ТОВ "Білоруська косметична компанія" з відповідним позовом до господарського суду у даній справі.

Таким чином, відповідно до розрахунку суми заборгованості у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договорами поставки № 0904/01/10 від 09.04.2010р. та 24-11 від 01.01.2011р., відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 35 377,36грн., з яких: 30 284,66 грн. - сума основного боргу, 5 092,70 грн. - пеня.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 30284,66 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення внесення платежів за договорами поставки № 0904/01/10 від 09.04.2010р. та 24-11 від 01.01.2011р. позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка склала 5 092,70 грн., що підтверджується розрахунком суми пені, який міститься в матеріалах справи (а.с. 47).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договорами поставки № 0904/01/10 від 09.04.2010р. та 24-11 від 01.01.2011р. зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 5 092,70 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6,11, 15, 16, 203, 525, 526, 530, 548, 549, 598, 599, 610-612, 625, 627, 628, 629, 638, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 230, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогань-Інвест" (61075, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, 38, корпус А, код ЄДРПОУ 34858770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоруська Косметична Компанія" (03118, м. Київ, пр. Червонозоряний, 128, код ЄДРПОУ 34600800) суму заборгованості в розмірі 30 284,66 грн., суму пені в розмірі 5 092,70 грн., судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/2829/12