Рішення

від 30.07.2012 по справі 5024/727/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 р. Справа № 5024/727/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові системи",м. Київ,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м. Херсон,

про стягнення 365164,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Болінський С. С., представник, дов. від 08.06.2012 р.;

від відповідача - Бондарчук А.О., представник, дов. № 2 від 21.12.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові системи" (позивач) звернулося до господарського суду херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 19.12.2011 від 19 грудня 2011 року в розмірі 365 164 грн. 90 коп.

13.06.2012 р. від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, оскільки 21.05.2012 р. відповідачем було здійснено часткове повернення поставленого товару на суму 36 450 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № хВП-003863 від 21.05.2012 р., яка засвідчена підписами уповноважених осіб та печатками сторін, а тому просить стягнути з відповідача 328 714 грн. 90 коп.

30.07.2012 р. в судовому засіданні позивач клопотанням зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 301758,95 грн. та розірвати договір.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач визнає суму основного боргу, заперечує проти стягнення пені, річних та інфляційних у розмірі, наведеному в розрахунку позивача.

Справа розглядалась поза межами строків, встановлених статтею 69 ГПК України, оскільки 16.07.2012 р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи.

В судовому засіданні 30.07.2012 року оголошувалась перерва до 30.07.2012 р. до 16 години, після чого розгляд справи було продовжено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №19.12.2011 від 19.12.2011 р. (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язується постачати, а відповідач приймати та оплачувати обладнання на умовах договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено накладною № РН-0000085 від 19.12.2011 р. на суму 533000,34 грн.

Згідно умов договору відповідач зобов'язувався оплатити:

- 25% вартості контракту, яка складає 179628,00 грн. протягом двух днів з моменту підписання договору;

- 50% вартості -протягом доби з моменту підписання накладної про приймання товару;

- 25% вартості протягом десяти робочих днів з моменту поставки.

Суд звертає увагу сторін, що до матеріалів справи надано різні редакції договору, а саме п.3.3. договору. За редакцією позивача -остаточний розрахунок відповідач повинен здійснити протягом п'яти робочих днів з моменту поставки, за редакцією відповідача -десяти.

Судом встановлено, що в порушення умов договору станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 248923,25 грн., що підтверджується також актом звірки (а.с.82), підписаним обома сторонами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 248923,25 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.7.3. Договору у випадку прострочення оплати вартості обладнання відповідач сплачує неустойку у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від цієї суми.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 46441,03 грн. пені. Суд не погоджується з розрахунком, наданим позивачем.

Розрахунок пені:

З 21.12.2011 р. по 05.01.2012 р. борг 202123,16 грн., - пеня 1373,33 грн.;

з 06.01.2012 р. по 21.05.2012 р. борг складає 285373,25 грн., - пеня 16323,19 грн.;

з 22.05.2012 р. по 21.06.2012 р. борг складає 248923,25 грн., - пеня 3162,55 грн.

Суд перевірив за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 20859,07 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 999,25 грн. інфляційних та 5395,45 грн. річних. Суд не погоджується з розрахунком, наданим позивачем.

З 21.12.2011 р. по 05.01.2012 р. борг 202123,16 грн., - річні 265,81 грн., інфляційні-;

з 06.01.2012 р. по 21.05.2012 р. борг складає 285373,25 грн., - річні 3213,38 грн. інфляційні 1141,49 грн.;

з 22.05.2012 р. по 30.06.2012 р. борг складає 248923,25 грн., - річні 818,38 грн., інфляційні мінус746,77 грн.

Суд перевірив за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 394,72 грн. грн. та 3 % річних в сумі 4297,57 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 30.07.2012 року одночасно з клопотанням про зменшення позовних вимог позивачем заявлено вимогу про розірвання договору.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги про розірвання договору з огляду на приписи ст.22 ГПК України, оскільки вищевказана вимога була заявлена позивачем після початку розгляду справи судом по суті.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі вищевказаних норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовый торговый дом-02»(73000, м. Херсон, вул. Ілліча, 86, кв.88, р/р 260010231169, МФО 320627, код ЄДРПОУ 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові системи»(03127, м. Київ, пр.40-річчя Жовтня, 100/2, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 32821424) 248923,25 грн. боргу, 20859,07 грн. пені, 4297,57 грн. річних, 394,72 грн. інфляційних втрат, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 5489,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2012 р.

Суддя В.В.Людоговська