Постанова

від 25.07.2012 по справі 0870/5909/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року 10:20 Справа № 0870/5909/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСОММ 08»

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 червня 2012 року Запорізьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач або ФСЗІ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСОММ 08» (далі - відповідач або ТОВ «ЕСОММ 08»), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році в сумі 3920,24 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно з п. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Відповідно до «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма 10-ПІ річна-поштова) затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 8 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві відповідача повинна складати 1 особу. Згідно відомостей наданих відповідачем у Звіті, на його підприємстві в звітному періоді не працювало жодного інваліда, що є порушенням Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Ухвалою суду від 21 червня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 10 липня 2012 року.

Розгляд справи зупинявся до 25 липня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання (вх.№32213 від 25.07.2012) про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також, до клопотання було додано лист Південного районного центру зайнятості м.Запоріжжя про те, що відповідач не подавав звіти за формою №3-ПН у 2011 році.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою вузла зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає».

Адреса відповідача підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №14314784 станом на 20.07.2012 та довідкою з Головного управління статистики у Запорізької області за №15-09/2697 станом на 19.07.2012 року.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова кореспонденція вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2011 рік (форма №10-ПІ) затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.2007 р. №42, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на ТОВ «ЕСОММ 08» склала 8 осіб.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів (ФСЗІ) про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Тобто, для відповідача, у якого 8 штатних працівників особового складу, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 (одного) робочого місця.

Частиною 8 ст. 69 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Згідно із ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації (...), які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у т.ч. підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у т.ч. підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч.1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки визначені ст. 250 ГК України.

ТОВ «ЕСОММ 08» в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зазначило середньорічну заробітню плату штатного працівника в розмірі 7750 грн.00 коп.

Механізм реалізації норм ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Зазначеною Постановою затверджено у тому числі Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі Порядок).

Відповідно до пунктів 1, 2 цього Порядку, (...) цей Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями (...) звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості; звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (...) Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають до центру зайнятості зі місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

У відповідності до вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70), Міністерством праці та соціальної політики України видано Наказ від 15.05.2007р. № 223 «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати», який 30.05.2007р. за № 552/13819 зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Згідно з п.п. 2.3 п. 2 цього наказу, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується в порядку і розмірах передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70.

У відповідача, для якого передбачений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 1 (одного) місця, у 2011 році не працювало жодного інваліду.

Відповідно до ч.1 статті 19 Закону України «Про інформацію», ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05 № 420 затверджено форми звітності, у т.ч. звіт про наявність вакансій за формою №3-ПН та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Вказаний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.05 за №1534/11814.

Згідно з преамбулою до наведеної вище Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Запорізьким окружним адміністративним судом та позивачем на адресу Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя були направлені запити щодо надання інформації стосовно інформування відповідачем Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів у 2011 році.

Відповідно до листа-відповіді Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, від 10.07.2012 вих.№1689, ТОВ «ЕСОММ 08», за період 2011 року, не подавав звіти про наявність вакансій (ф.3-ПН) для працевлаштування інвалідів.

Також, відповідач не надав суду документальних доказів, що ним вжиті заходи для можливого працевлаштування інвалідів.

Таким чином, факт не працевлаштування відповідачем інвалідів у 2011 році, відповідно до встановленого нормативу, доведений матеріалами справи та підтверджується документами доказами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, такими, що підтверджуються документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСОММ 08» (код ЄДРПОУ 31823625) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Комунарського району м. Запоріжжя, 50070000 "надходження до Фонду соціального захисту інвалідів за 2011 рік", р/р 31211230700005, код ЄДРПОУ 38025435 ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році в розмірі: 3920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.П. Бойченко