Постанова

від 23.07.2012 по справі 0870/6436/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року Справа № 0870/6436/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000971702, № 0000981702 від 25.05.2012

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000971702, № 0000981702 від 25.05.2012.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі та заяву про уточнення адміністративного позову,а саме: просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000971702, № 0000981702 від 25.05.2012.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Мелітопольської ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 55/172/3107123112 від 12.04.2012, яким встановлено порушення:

- ст. 13 Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.1992 «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями, підпунктів 5.2.1, п. 5.2, підпункту 5.3.9 п. 5.3, підпункту 5.4.4. п. 5.4 ст. 5. Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, підпункту г, підпункту 138.10.3. пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункт) 139.1 статті 139, статті 177 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі - 91674,50 грн.. в тому числі по періодам - за 2 півріччя 2010 р. в сумі - 72140,25 грн. та за 2011 р. в сумі - 19534,25 грн.

- ч. 6 ст. 128 Господарського Кодексу Україні,а саме: надання недостовірних (перекручених) даних в деклараціях про доходи, одержані на протязі 2 півріччя 2010 р. та 2011 р.

- підпункту 168.1.1 та 168.1.4 п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, ст. 171 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р., а саме неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб утриманого з доходу найманих працівників у сумі - 4034,34 грн.

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями проведеною перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період на суму - 119168 грн.

- ч. 1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) по правочинах здійснених відповідачем з покупцями

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000971702, № 0000981702 від 25.05.2012.

Судом встановлено, що у період який перевірявся, відповідач здійснював оптові поставки овочів, фруктів та зелені:

- ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет» на загальну суму 7515215,39 грн. в т.ч. ПДВ - 1252535,99 грн;

- ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» на загальну суму 1026613,26 грн. в т.ч. ПДВ - 171102,21 грн

- ТОВ «Торговий дім «Продєкспрес-центр», код - 34691353, на загальну суму - 802700,08 грн. в т.ч. ПДВ- 133783,34 грн.

В перевіряємому періоді встановлено, що відповідачем віднесено до складу валових витрат послуги з передпродажної підготовки, послуги по організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, послуги з введення нових товарів постачальника у кожний торгівельний центр, послуга з розміщення товарів на торці гондоли, передпродажні послуги (фіксована вартість) та передпродажні послуги (поетапна вартість) на загальну суму - 595842,34 грн. в тому числі: за 2 півріччя 2010 року в сумі 480935,03 грн., за 2011 рік в сумі 114907,31 грн.

Судом встановлено, що позивач уклав з ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет» в особі Жан- Марі Буакселя, що діє на підставі довіреності від 21.01.2009 та Беличенко Юлії Костянтинівни, що діє на підставі довіреності від 21.01.2009 (Покупець) договір поставки товарів №П 1824 від 24.01.2009 на поставку продукції (овочів, фруктів та зелені) та договір надання послуг №У 1824 від 24.01.2009.

Відповідно пункту 1.1 статті 1 договору №П 1824 від 24.01.2009 «Предмет договору» Постачальник зобов'язується постачати Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукції на умовах даного Договору.

Відповідно пункту 5.4 договору №П 1824 від 24.01.2009 Право власності і ризик випадкової втрати або пошкодження товарів переходить до Покупця з моменту прийому товарів Покупцем.

Крім того, відповідач уклав з ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», в особі Директора відділу закупівлі товарів пана М.Кайзера, провідного менеджера відділу по закупівлі товарів пана ОСОБА_2 та менеджеру відділу закупок товарів пана ОСОБА_3 (МЕТРО) договір поставки товарів та надання послуг №23229 від 01.01.2010 на поставку товарів та надання послуг.

Відповідно пункту 1.2 статті 1 договору №23229 від 01.01.2010 «Предмет договору» Постачальник постачає і передає у власність МЕТРО, а МЕТРО приймає та оплачує товари згідно з Замовленням МЕТРО та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору (Додаток №3 «Бланк замовлення», на умовах цього Договору).

Відповідно пункту 2.8 договору №23229 від 01.01.2010 «Перехід права власності». Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до МЕТРО з моменту, коли товари поставлено МЕТРО вивантаженими на приймальну платформу ТЦ і сторони підписали транспортну накладну, що засвідчує те, що товари були отримані МЕТРО.

Відповідач уклав з ТОВ «Торговий дім «Продєкспрес-центр» (Покупець), в особі директора Каштан Ірини Миколаївни (договір № 1 від 01.01.2009) та в особі директора Костирко Юрія Миколайовича (договір № 26 від 01.01.2011) договір купівлі - продажу товарів № 1 від 01.01.2009.

Відповідно підпункту 1.1. пункту 1 Загальні положення «В порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а покупець обов'язується прийняти у власність від Продавця товари.

Відповідно підпункту 3.8. пункту 3 Строки та умови поставки товару для продажу «Перехід права власності на товар від Продавця до Покупця здійснюється в момент приймання передачі товару на складі Покупця та підписання накладної.

Отже, відповідач робить висновок, що позивач не може виступати «Замовником» послуг по просуванню товарної продукції в роздрібній торгівлі, у зв'язку з тим, що «Покупці» набули права власності на товарну продукцію. Відповідно підприємство не мало право включати до валових витрат та податкового кредиту операції, які не пов'язані з господарською діяльністю.

На думку відповідача товари, на які відбувся перехід права власності, не можуть вважатись такими, які продаються, а тому зв'язок із господарською діяльністю відсутній.

Таким чином, суть справи полягає у тому, що відповідач не погоджується з позицією позивача щодо можливості включення до валових витрат та відповідно до податкового кредиту маркетингових, інформаційних та рекламних послуг.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

За підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону «До складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії ...».

Згідно підпункту 5.4.4 вказаного закону «До складу валових витрат підприємства включаються «Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Відповідно підпункту «г», підпункту 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Матеріалами справи встановлено, що за договорами, укладеними з торговими організаціями, позивачу надавався комплекс інформаційних, маркетингових та інших послуг, які включали в себе аналіз продажу продукції, виробленої позивачем, вивчення змін попиту на неї, надання цієї інформації позивачу, розміщення інформації про продукцію на білбордах та інші послуги з просування продукції, призначені для зростання обсягів її продажу.

Надання маркетингових послуг носять постійний, а не разовий характер. Постачання відбувається неодноразово, а на постійній основі. Обсяги, асортимент поставок договором не зафіксовані і відбуваються за окремими замовленнями.

Слід зазначити, що основною метою укладення саме таких договорів є збільшення попиту на товари постачальника в майбутньому. Тобто, сплачуючи торгівельним мережам вартість наданих ними маркетингових послуг, позивач придбаває такі послуги, з метою використати отриману від таких послуг інформацію у своїй господарській діяльності. В тому числі слід зазначити, що позивач, укладаючи вищевказані договори, має сподівання на те, що отримання маркетингових послуг збільшить доходність у зв'язку із зростом обсягу продажів. Тому, він отримає дохід від вказаних операцій, шляхом збільшення продажів саме тієї продукції, яка користується найбільшим попитом у споживачів та завдяки проведеним рекламним та акційним заходам торгівельних мереж.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій були надані наступні документи за перевіряємий період: договори про надання послуг, платіжні доручення по оплаті послуг та акти виконаних робіт.

Відповідно до ст.638 ЦК України істотними умовами договору є ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так як маркетингові умови є істотними згідно з заявами торговельних мереж, укладення договорів поставки без них було б неможливо. Послуги з передпродажної підготовки, послуги по організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, послуги з введення нових товарів постачальника у кожний торгівельний центр, послуга з розміщення товарів на торці гондоли, передпродажні послуги (фіксована вартість) та передпродажні послуги (поетапна вартість) на продукцію, яка не є власністю відповідача пов'язана з господарською діяльністю відповідача та направлення на отримання ним доходу від підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що витрати позивача, пов'язані з отриманням маркетингових послуг, підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, витрати позивача з передпродажної підготовки продукції, сплачені у складі ціни за маркетингові послуги, спрямовані на забезпечення попиту на продукцію яку вони поставляють. Враховуючи те, що позивач систематично займається поставкою, в більшому обсязі, продуктів харчування, які швидко втрачають свою якість, суд робить висновок, що для збільшення обсягів поставок та запобіганню зіпсування товару, зазначені послуги забезпечать позивачу в майбутньому збільшення попиту на продукцію, відповідно забезпечить отримання доходу, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача.

На підставах вище викладеного, висновок відповідача про завищення податкового кредиту позивача є необґрунтованим.

Щодо завищення податкового кредиту, що призвело до заниження до сплати податку на додану вартість слід зазначити наступне. В акті перевірки зазначено, що на порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 відповідачем завищено суму податкового кредиту, внаслідок віднесення до податкового кредиту послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, на загальну суму у розмірі 119 168 грн.

Судом встановлено, що відповідач здійснював оптові поставки на ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет», ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» та ТОВ «Торговий дім «Продєкспрес-центр» овочів, фруктів та зелені, товарна продукція реалізується відповідачем зі складу відповідача розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суб'єктам підприємницької діяльності, які мають роздрібну мережу торгівлі.

В перевіряємому періоді встановлено, що відповідачем віднесено до складу податкового кредиту послуги з передпродажної підготовки, послуги по організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, послуги з введення нових товарів постачальника у кожний торгівельний центр, послуга з розміщення товарів на торці гондоли, передпродажні послуги (фіксована вартість) та передпродажні послуги (поетапна вартість) на загальну суму ПДВ - 119168 грн. в тому числі: за липень 2010 р. в сумі -42228 грн.; за серпень 2010 р. в сумі - 1394 грн.; за вересень 2010 р. в сумі - 1902 грн.; за жовтень 2010 р. в сумі - 3159 грн.; за листопад 2010 р. в сумі - 46390 грн.; за грудень 2010 р. в сумі - 1113 грн.; за січень 2011 р. в сумі - 16506 грн.; за лютий 2011 р. в сумі - 238 грн.; за квітень 2011 р. в сумі - 4278 грн.; за червень 2011 р. в сумі - 1372 грн.; за липень 2011 р. в сумі - 80 грн.; за жовтень 201 1 р. в сумі - 508 грн. (дані щодо наданих до перевірки податкових накладних та актів виконаних робіт наведено у додатку № 8 до даного акту перевірки).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно пункту 198.3. статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит

звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в Оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно підпункту б пункту 186.3. статті 186 Податкового Кодексу України, місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідач здійснює оптові поставки овочів, фруктів та зелені суб'єктам господарювання, які мають роздрібну мережу торгівлі, а саме : ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет», ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та ТОВ «Торговий дім «Продекспрес - центр».

У зв'язку з вищезазначеним, послуги з передпродажної підготовки, послуги по організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, послуги з введення нових товарів постачальника у кожний торгівельний центр, послуга з розміщення товарів на торці гондоли, передпродажні послуги (фіксована вартість) та передпродажні послуги (поетапна вартість) на продукцію, яка не є власністю відповідача, пов'язані з господарською діяльністю відповідача та направлені на отримання ним доходу від підприємницької діяльності. Крім того, на підтвердження виконання та оплати послуг були надані податкові накладні, акти виконаних робіт та документи підтверджуючи оплату зазначених послуг (документи долучені до матеріалів справи).

Враховуючи те, що судом встановлена правомірність дій позивача, таким чином, застосування відповідачем штрафної (фінансові) санкції у розмірі 143 362,50 грн., з яких 119 168,00 грн. за основним платежем та 24 194,50 штрафні (фінансові санкції) є неправомірним та безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідач не довів правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000971702, № 0000981702 від 25.05.2012.

Стягнути з Державного Бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева