Постанова

від 25.07.2012 по справі 0870/5082/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року 16:32 Справа № 0870/5082/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Святенко О.В.

за участю:

представників позивача - Кашуба В.І., Шурхал О.С.;

представників відповідача - Калмикової С.В., Бурашніковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву

адміністративного позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф-ХХІ»

до: Куйбишевського відділення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011р. №0000301600/190

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф-ХХІ» до Куйбишевського відділення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011р. №0000301600/190.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказували, що висновки перевіряючих не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству в зв'язку з чим вважають винесене податкове повідомлення - рішення, не законним, противоправним та таким, що підлягає скасуванню. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили та надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зокрема зазначили, що ТОВ «Компанія Скіф - XXI» в порушення вимог абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, несвоєчасно віднесено до складу податкового кредиту за квітень-травень 2010 року податкові накладні на загальну суму 339970,90 грн. (у т.ч. сума ПДВ 56661,82 грн.) виписані постачальником ТОВ «ВТК «Скіфія» (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 325513508261) податкова накладна № 36 від 16.04.2010р. на загальну суму 64710,00 грн. (в.ч. сума ПДВ 10785 грн.), ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1) податкова накладна № 040 від 08.04.2010р. на загальну суму 33600,00 грн. (в.ч. сума ПДВ 5600,00грн.), АФГ «Агро» (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 221368908025) податкова накладна № 639 від 26.04.2010р. на загальну суму 159660,90 грн. (в.т сума ПДВ 26610,15 грн.) та ТОВ «Аксіома - Агро» (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 360375323018) податкова накладна № 289 від 15.04.2010р. на загальну суму 82000,00 грн. за період, що перевищив 365 календарних днів з дати виписки.

Відповідно до підпункту 8.15.1 пункту 8.15 статті 8 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/ послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/ послуг в оподатковуваних операціях.

ТОВ «Компанія Скіф - XXI» в уточнених розрахунках за квітень, травень 2010 року до податкового кредиту віднесено частку сплаченого ПДВ, яка фактично відповідає частці наданих сільськогосподарських послуг.

Дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень-травень 2010 року в частиш неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок «прострочених» податкових накладних у сумі 46499 грн.

Отже, ТОВ «Компанія Скіф - XXI» включено у термін, що перевищив 365 календарних днів з дати виписки, податкові накладні виписані ТОВ «ВТК «Скіфія» (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 325513508261) податкова накладна № 36 від 16.04.2010р. на загальну суму 64710,00 грн. (в.ч. сума ПДВ 10785 грн.), ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1) податкова накладна № 040 від 08.04.2010р. на загальну суму 33600,00 грн. (в.ч. сума ПДВ 5600,00грн.), АФГ «Агро» (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 221368908025) податкова накладна № 639 від 26.04.2010р. на загальну суму 159660,90 грн. (в.т сума ПДВ 26610,15 грн.) та ТОВ «Аксіома - Агро» (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 360375323018) податкова накладна № 289 від 15.04.2010р на загальну суму 82000,00 грн. (в.ч. сума ПДВ 13666,67 грн.) чим порушено абзац 3 пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу. Просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи судом установлені наступні обставини.

Куйбишевською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф -XXI».

На підставі перевірки складено акт від 15.11.2011р. № 475/16-005/33378137 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яким встановлено заниження (таблиця 3 Акту) суми податкових зобов'язань, заявлених в уточнюючих розрахунках. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення- рішення від 02 грудня 2011 р № 0000301600/190, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 58 124,00 грн., в т.ч. основний платіж - 46 499,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11 625,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Компанія «Скіф - XXI» звернулася зі скаргою до Державної податкової служби у Запорізькій області. Рішенням ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 15.02.2012 р. № 170/10/10-420 (374/7/10-420) податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2011 р № 0000301600/190, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 58 124,00 грн. залишено без змін, а скарга без задоволення. Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 10.05.2012 р. № 8103/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення Куйбишевської МДПІ від 02 грудня 2011 р № 0000301600/190 та Рішенням ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 15.02.2012 р. № 170/10/10-420 залишено без змін, а скарга ТОВ «Компанія «Скіф - XXI» без задоволення.

В рішенні про результати розгляду первинної скарги від 15.02.2012 р. зазначено, що «операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використанням сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності в сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст. 209.15.2 Податкового кодексу України. Відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому, податковий кредит по ПДВ по таким операціям не коригується і в загальну податкову декларацію з ПДВ не переноситься» .

Позивач вважає, що зазначений висновок не відповідає дійсності, оскільки уточнюючі розрахунки підприємством подані не по факту зміни напрямку використання, а по факту виявлення помилки і невиконання наказів по підприємству від 04.01.2010 р. №1-2010 (Про облікову політику ТОВ «Компанія «Скіф - XXI» на 2010 рік ) та від 30.04.2010 р. № 4-2010 при складанні декларацій за квітень та травень 2010 року. До податкового кредиту уточнюючих розрахунків загальної декларації за вказані періоди включені суми ПДВ, що були раніше задекларовані у складі податкового кредиту спеціальних (скорочених) декларацій. І, відповідно, підприємством були виправлені помилки шляхом надання до Куйбишевської МДПІ уточнюючих розрахунків в межах строків, передбачених ст.102 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Компанія «Скіф - XXI» проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та в своїй діяльності обрало спеціальний режим оподаткування (ст. 209 р.5 Податкового Кодексу України), та має відповідне свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, є платником ПДВ. До переліку видів діяльності відповідно до КВЕД до свідоцтва включено надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту (01.41.0).

У квітні-травні 2010 року позивачем було придбано дизельне паливо, мінеральні добрива та насіння соняшника для власних потреб. Згідно отриманим від постачальників податковим накладним на придбані матеріали до податкового кредиту скороченої декларації були податковим накладним на придбані матеріали до податкового кредиту скороченої декларації були включені суми ПДВ у квітні 2010 року:податкова накладна № 36 від 16.04.2010 р. на загальну суму 64 710,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 10 785.00грн., - від ТОВ « ВІК «Скіфія»;податкова накладна № 639 від 26.04.2010 р. на загальну суму 159 660,00 грн., ., в т.ч. ПДВ в сумі 26 610.15грн - від АФГ «Агро»;податкова накладна № 40 від 08.04.2010 р. на загальну суму 33 600,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 5600.00 грн. - від ФОП ОСОБА_1; та до податкового кредиту у травні 2010 р.:податкова накладна № 289 від 15.04.2010 р. на суму 82 000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 13666.67грн. - від ТОВ «Аксіома-Агро»

У квітні 2010 року нашим підприємством укладено угоду з ПП «Компанія «Скіф-ХХІ», код за ЄДРПОУ 36649209, на виконання робіт по передпосівній обробці ріллі та посіву соняшника з внесенням мінеральних добрив. Згідно договору про надання послуг, наше підприємство (Виконавець) зобов'язувалося виконати роботи своєю технікою та своїм насінням і добривами.

На виконання вказаного договору у червні 2010 року нашим підприємством були виконані роботи по передпосівній обробці ріллі та посіву соняшника з внесенням мінеральних добрив підприємству - ПП «Компанія «Скіф-ХХІ», код за ЄДРПОУ 36649209, на загальну суму 378 014,91 грн. ( в тому числі ПДВ - 61 385,82 грн.).

У жовтні 2011 року підприємство, зробивши аналіз податкової звітності з ПДВ попереднього року, виявивши помилки щодо формування податкового кредиту за квітень та травень 2010 р., а саме: невідповідність Наказу по підприємству від 30.04.2010 р. № 4-2010 щодо придбання і розподілення ТМЦ та формування податкового кредиту в загальній та спеціальній декларації відповідно до його цільового призначення, прийняло рішення - надати до Куйбишевської МДПІ уточнюючі податкові декларації з ПДВ за вказані періоди з метою правильного перерозподілу раніше задекларованого податкового кредиту між загальною та спеціальною деклараціями.

В результаті перерозподілу, раніше задекларований вхідний ПДВ перенесено зі спеціальної (скороченої) декларації до загальної декларації відповідно до цільового призначення придбаних ТМЦ - для виконання іншим підприємствам робіт (послуг) та відповідно до наказу від 10.10.2010 р. №22-2010 .

На виконання зазначеного наказу, до Куйбишевської МДПІ були надані уточнюючі декларації за квітень, травень 2010 року, де уточнювався податковий кредит (на суму придбали: палива, насіння, мінеральних добрив для виконання робіт іншим підприємствам)

В Акті перевірки перевіряючі посилаються на порушення ТОВ «Компанія «Скіф- XXI» абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України. Відповідно д абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість н підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд не погоджується з висновками Акту перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, керуючись наступним.

Згідно зі ст. 102 Податкового кодексу України ТОВ «Компанія «Скіф- XXI» не порушило строки, відведені для самостійного виправлення помилок (1095 днів).

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

По-перше: вищевказані податкові накладні вже були задекларовані позивачем у відповідні періоди - квітень та травень 2010 р., а в абзаці 3 пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України мова йде про право віднести протягом 365 днів суми ПДВ, які раніше взагалі не були включені до податкового кредиту. Позивачем спірні суми вже були задекларовані в спеціальній (скороченій) декларації.

Згідно з абзацом 3 пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної

Таким чином, вимоги абзацом 3 пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України не можуть застосовуватися щодо нашого підприємства. Терміни подання уточнюючих розрахунків відповідають вимогам статті 102 Податкового кодексу України.

По-друге: уточнюючі декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 року були надані не по факту зміни напрямку використання придбаних ТМЦ, а в результаті виявлення помилки при формуванні податкового кредиту по придбаним ТМЦ, щодо яких встановлено наказом керівника підприємства різне цільове призначення придбаних ТМЦ - для здійснення операцій, що являються та не являються сільськогосподарською діяльністю (відповідно, надають та не надають право на надання «декларацій спецрежиму», в порядку, передбаченому ст.209 ПК України.).

По-третє: по податковій накладній № 639 від АФГ «Агро» на придбання дизпалива, коригуванню підлягає не вся сума, а тільки в тій частині, яка була використана для проведення робіт (надання послуг) згідно договору.

Крім того, приймаючи спірне рішення, податковим органом не було враховано, що відповідно до положень п. 209.13 ст.209 ПКУ сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податків.

Тобто, щодо підприємства діє: ст. 102 Податкового Кодексу України щодо строків давності, відведених для самостійного виправлення помилок (1095днів); п.50.1 ст.50 ПКУ, п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, щодо права підприємства відкоригувати податковий кредит за скороченою декларацією.

Щодо визначення нормативно-правових актів, які регулюють вище зазначені правовідносини слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні виписані продавцем не раніше березня 2011 року).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Правила, які передбачають формування податкових зобов'язань продавця і податкового кредиту покупця в одному звітному періоді та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено нормами Закону.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, а пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримує право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Тобто на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника податку, і Законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що була чинною під час виникнення правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених положень закону вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, що була чинною під час виникнення правовідносин, визначено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно до п.5.1 якої податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Наведеною нормою також встановлено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений строк давності 1095 днів.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що дійсно право на подачу уточнюючого розрахунку зберігається протягом 1095 днів по податковим накладним, які виписані до набрання чинності ПК України.

Відповідно, суд не погоджується з позицією відповідача, щодо застосування до позивача п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого у разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, у зв'язку з тим, що слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент вчинення відповідних дій.

Що стосується застосування ст.198 ПК України слід зазначити, що ця норма не пом'якшує відповідальність особи, тому застосовувати цю норму, можливо до тих правовідносин, які виникли після набрання чинності ПК України, тобто до податкових накладних, які виписані після набрання чинності ПК України.

Також слід зазначити, що документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відповідно до вимог Положення N 88 лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитка календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Отже, у разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником з поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) має право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року №0000301600/190, прийняте Куйбишевькою міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф-ХХІ» (код ЄДРПОУ 33378137) судовий збір в розмірі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 07 серпня 2012 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко