Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-4143/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 р. № 2а-4143/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засідань Макар Г.В.

представників:

від позивача -Саковець П.І.,

від відповідача -Томашівський О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Бора-7»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова Львівсьої області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП «Бора-7» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 року за №0000022340/935.

Позивач в позовній заяві стверджує, що документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ПП «Вікторія-Галкомсервіс»(договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти, податкові накладні), відповідають ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також, продовжує позивач, на момент здійснення фінансово-господарсьих операцій по наданню робіт та послуг контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а в акті перевірки відсутні дані про ухилення останнього від сплати податків, неподання податкової звітності та несплати сум податкових зобов'язань.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що висновки, викладені в акті перевірки, та оспорюване податкове повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами виїзної позапланової перевірки ПП «Бора 7»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, ДПІ у Личаківському районі м.Львова складено акт від 26.12.2011 року за №765/23-4/37162792 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року:

- за №0000022340/935, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50416 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 40333 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -10083 грн. 00 коп.

Як вбачається з висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення підп.186.2 ст.186, п.198.1, п.198.3 Податкового кодексу України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо порушень оподаткування податку на додану вартість, то суд досліджує господарські операції між позивачем та його контрагентом -ПП «Вікторія Галкомсервіс».

Між ПП «Вікторія-Галкомсервіс»(підрядник) та ПП «Бора-7»(замовник) 14.09.2011 року укладено договір за №09/14 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами у встановлений строк виконати роботи по засиліконенню гендоли та бляхи на даху на об'єкті, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 6, а замовник -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Між ПП «Вікторія-Галкомсервіс»(підрядник) та ПП «Бора-7»(замовник) 13.09.2011 року укладено договір за №09/13 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами у встановлений строк виконати роботи по заробці швів між панелями зовнішніх стін на об'єкті, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 6, а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Між ПП «Вікторія-Галкомсервіс»(підрядник) та ПП «Бора-7»(замовник) 09.09.2011 року укладено договір за №09/09 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами у встановлений строк виконати роботи по відводу води та підмурування люків на об'єкті, що знаходиться за адресою: Львівська облость, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 6, а замовник -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Між ПП «Вікторія-Галкомсервіс»(підрядник) та ПП «Бора-7»(замовник) 12.09.2011 року укладено договір за №09/12 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами у встановлений строк виконати роботи по утепленню фасаду першого поверху на об'єкті, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 6, а замовник -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

В підтвердження виконання вищенаведених договорів позивачем представлено договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти про виконані роботи, податкові накладні та платіжні доручення.

При цьому, на підтвердження обставин наявності у користуванні позивача нежитлових складських приміщень за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Львівська бічна, 6 та використання їх у своїй господарській діяльності позивач надав договір найму нежитлових приміщень від 01.09.2011 року, акт прийому-передачі в найм нежитлових приміщень по договору від 01.09.2011 року, договори оренди та суборенди нежитлових приміщень, договори піднайму нежитлових приміщень, акти приймання-передачі нежитлових приміщень до цих договорів.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 183.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надано податкову накладну, що знаходиться в матеріалах справи, яка не мала недоліків та, порядок заповнення якої, відповідав встановленому чинним законодавством.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

Так, відповідачем в акті перевірки зазначено, що провести зустрічну перевірку ПП «Вікторія-Галкомсервіс»неможливо у зв'язку з тим що 19.09.2011 року розпочата ліквідаційна процедура за рішенням власника, на підприємстві відсутній технічний персонал для проведення фінансово-господарської діяльності, відсутні основні засоби та транспортні засоби.

В свою чергу, позивачем було надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій.

Зокрема, в матеріалах справи наявні договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти про виконані роботи, податкові накладні та платіжні доручення, тощо.

Судом також встановлено, що, як вбачається з листа директора ПП «Вікторія-Галкомсервіс», під час виконання підрядних робіт підприємство залучало субпідрядні організації.

На фактичність виконання господарських договорів вказує й те, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача був зареєстрований в установленому порядку як платники податку на додану вартість, а рішення власника про початок ліквідаційної процедури були прийнято після вчинення господарських операцій.

Таким чином, добросовісність та обачність позивача по згаданих господарських операціях підтверджується тим, що ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагента.

А відтак, вищенаведені докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій.

За таких обставин, надані відповідачем докази, в підтвердження нереальності господарських операцій, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова, податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року за №0000022340/935.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівсьої області Державної податкової служби на користь Приватного підприємства «Бора-7»(код ЄДРПОУ 37162792), що знаходиться за адресою м.Львів-Винники, вул.Шевченка, 8, 505 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 липня 2012 року.

Суддя В.Я.Мартинюк