Постанова

від 05.06.2006 по справі 2/83-54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/83-54А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" червня 2006 р. Справа № 2/83-54А.

за позовом Прокурора Маневицького району в інтересах держави в особі Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ківерці

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Волинь - СЛ”, смт. Маневичі

про стягнення 16529 грн. з активів відповідача                                                               

Суддя Черняк Л. О.

при секретарі Яцишин В. А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Гордійчук О. К.– податковий інспектор (довіреність від 05.06.2006 р. № 246)

від відповідача: -

в засіданні суду взяв участь прокурор відділу представництва облпрокуратури Манзій П. П.

Представнику МДПІ та прокуратури у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.

Суть спору: Прокурором заявлено позовні вимоги в інтересах Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення з активів відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Волинь - СЛ” 16529 грн. податкового боргу (податку на прибуток), який  утворився  внаслідок проведеної по акту перевірки від 12.10.2005р. № 25/23-3/31820278 основного платежу в сумі 11026 грн. та застосованої штрафної санкції за актом документальної перевірки в сумі 5503 грн.

Правовою  підставою  стягнення  податкових  зобов'язань  є норми  п. 2 ст. 10  Закону  України „Про  державну  податкову  службу в Україні”  від  04.12.1990р. №509-ІІІ (з  наступними змінами  та  доповненнями);  підпунктами  3.1.1. п. 3.1 ст. 3  Закону України „Про  порядок погашення  зобов'язань  платників   податків  перед бюджетами  та державними  цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р..

Відповідач – ТзОВ „Волинь - СЛ” відзиву на позов не подав, в засідання суду 05.06.2006 р., не з'явився, хоча був належно повідомлений про розгляд справи (ухвала суду від 16.05.2006 р. направлена на адресу підприємства рекомендованим  листом, про що свідчить поштове повідомлення від 22.05.2006 р. та отримане уповноваженою Панчук).

Із  досліджених  матеріалів  справи, пояснень представників МДПІ та прокуратури суд

встановив:

Акт від 12.10.2005р. № 25/23-3/31820278 Ковельської МДПІ, складений за результатами перевірки товариства, зворотній бік облікової картки платника, податкове повідомлення - рішення від 24.10.2005р. № 000119230/0 прийняте на підставі акту перевірки, свідчать про заборгованість відповідача 16529 грн. з них: 11026 грн. основного платежу – податок на прибуток; 5513 грн. – штрафних санкцій

Податкове повідомлення-рішення від 24.10.2005р. № 000119230/0 не оспорювалось в судовому порядку, отже на день розгляду спору є чинним.

З метою  погашення  податкового  боргу  відповідачеві  направлялись  податковою службою перша  та друга  податкові вимоги:  № 1/174 від 31.03.2005р.,  № 2/16 від 03.02.2006р. щодо  погашення  податкового зобов'язання, яке  підпадає  під  ознаки п.  1.2 ст. 11 Закону  України „Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та   державними  цільовими  фондами” (надалі Закон №2181).

За правилами пунктів 1, 3 ст. 9  Закону України „Про  систему  оподаткування”  від 25.06.91 №1251  обов'язок  юридичної  особи  щодо  сплати  податків  припиняється  їх  сплатою. Доказів  сплати  заборгованості  відповідач суду  не  надав. Заходи,  прийняті  податковим  органом  щодо  стягнення  податкового зобов'язання, не   призвели  до його  погашення, строки  їх  добровільної  сплати  вийшли  у   відповідності  до  підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону  України  №2181.

Виходячи  з  правил  ст.  124 Конституції  України,  юрисдикція  судів поширюється  на  всі  правовідносини, що  є  у  державі. Суд  вважає, що  позивач,  виходячи  з покладених на нього  функцій,  правомірно  звернувся  про стягнення бюджетної  заборгованості.

Позивач  визначив  позовні  вимоги  щодо  стягнення з  відповідача  суми  заборгованості  шляхом  звернення  стягнення на  активи.

Підпунктом  1.7  ст. 1 Закону  України № 2181 – активи  платника  податку  визначені  як  грошові  кошти,  матеріальні  і   нематеріальні  цінності, які  належать  юридичній  або  фізичній  особі  на  праві  власності  або  повного господарського  відання.

Стаття  41  Конституції  України  встановлює  застереження, що  ніхто  не може  бути  протиправно  позбавлений  права  власності.  Право  приватної  власності  є  непорушним.  Примусове   відчуження  об'єктів  права  приватної  власності  може  бути  застосоване  лише  як  виняток  з  мотивів  суспільної  необхідності, на  підставі і в  порядку, встановлених  законом, та  за  умови   попереднього  і  повного  відшкодування  їх  вартості.  Конфіскація  майна  може  бути  застосована  виключно  за  рішенням  суду  у  випадках, обсязі  та  порядку,  встановлених  Законом.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вищезгаданого закону  визначено, що  активи  платника  податків  можуть  бути   примусово  стягнені  в  рахунок  погашення  його  податкових  зобов'язань  виключно за  рішенням  суду.

Враховуючи  наведене, суд  дійшов  висновку  про  підставність позовних  вимог  в сумі  16529 грн.

Керуючись  ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  Конституцією  України, Законом  України  „Про  порядок погашення  зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та   державними  цільовими  фондами”, Законом України  „Про  систему  оподаткування”, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнення недоїмки в сумі 16529 грн. на користь держави в особі Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (45200, м. Ківерці, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 1, код 33980676, р/р 35216001005263 в Управлінні Державного казначейства у Волинській області, МФО 803014) звернути на активи Товариства з обмеженою відповідальністю „Волинь - СЛ” (44600, смт. Маневичі, вул. К. Маркса, 11 А, код 31820278).

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Л.О.Черняк