Постанова

від 21.06.2012 по справі 5300/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 5300/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

за участю:

представника позивача - Агічевої О.А.

представника відповідача - Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будмеханіка" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будмеханіка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000140224 від 17.04.2012 року.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені в акті документальної позапланової перевірки ТОВ «ВКП «Будмеханіка» з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Проспец Консалтинг» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року є помилковими, а прийняте податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Висновки відповідача обґрунтовані виключно посиланням на акти перевірки, складені ДПІ у Жовтневому районі. Позивач стверджує, що відповідно до статутних документів ТОВ «ВКП «Будмеханіка» здійснює господарську діяльність у сфері посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням. Господарські операції з контрагентом фактично здійсненні та спричинили реальні зміни майнового стану, як позивача так і контрагента, про що свідчать договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення та інші документи. Податковий кредит підтверджується належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з контрагентом. Виходячи з викладених обставин, позивач вважає, що висновок акту перевірки, а також податкове повідомлення - рішення є безпідставними, що порушує майнові права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.04.2012 року №0000140224.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Основ'янська МДПІ міста Харкова Харківської області Державної податкової служби позовні вимоги ТОВ «ВКП «Будмеханіка» не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що акт перевірки позивача № 246/22-407/32673594 від 02.04.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКП «Будмеханіка» з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец Консалтинг» (код за ЄДРОПУ 37091549) за період з 01.02.11 по 28.02.11 та з 01.05.11 по 31.05.11 складений у встановленому законом порядку, а його висновки обґрунтовуються виключно нікчемністю всіх угод, вчинених ТОВ «Промспец Консалтинг», що встановлено іншими актами про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальність та повноти відображення в обліку за лютий (акт від 01.06.11 №1253/15-05-14/37091549) та травень 2011 року (акт від 07.11.11 №219/23-03-05/37091549), які були складені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Позаплановою документальною виїзною перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 4 000,00 грн та за травень 2011 року в розмірі 7 000,00 грн, що призвело до збільшення позитивного значення на відповідну суму, чим порушено п. 198.6 ст 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, за що у відповідності до Податкового кодексу України спірним податковим повідомленням рішенням позивачу були визначені відповідні грошові зобов'язання (податок на додану вартість та штраф). Враховуючи викладене, Основ'янська МДПІ міста Харкова заперечує проти адміністративного позову ТОВ «ВКП «Будмеханіка» та вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційне підприємство «Будмеханіка» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 32673594 (а.с.86-89), як платник податків перебуває на обліку в Основ'янській МДПІ міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (акт перевірки а.с.28). Згідно свідоцтва № 29020017 ТОВ «ВКП «Будмеханіка» з 03.02.2004 року є платником податку на додану вартість (а.с.35).

Основ'янська МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлення від 28.03.2012 року №64, виданого Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби головному державному податковому ревізору - інспектору відділу зустрічних звірок уравління даткового контролю Ільїною Т. М. та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Іомінтернівському районі м. - Харкова від 16.01.2012 №41, згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України", від 02.12.2010 року № 2755-VІ, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-мерційного підприємства „Будмеханіка" з питань ильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ спец Консалтинг", за період з 01.02.11 по 28.02.11 рр: та 01.05.11 по 31.05.2011рр.

Перевірка проводилась з 28.03.2012 року по 02.04.2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом перевірки від 02.04.2012 року №246/22-407/32673594 (а.с.22-33).

З посиланням на зазначений акт перевірки, Основ'янською МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 року за №0000140224, яким ТОВ «ВКП «Будмеханіка» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11001 грн. у т.ч. за основним платежем -11000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн. (а.с.7).

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового - повідомлення рішення слугували відображені в акті перевірки від 02.04.2012 року №246/22-407/32673594 висновки суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «ВКП «Будмеханіка», а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 4000,0 грн. та за травень 2011 року в розмірі 7000,0 грн., що призвело до збільшення позитивного значення на відповідну суму, чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних в акті перевірки висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ТОВ «ВКП «Будмеханіка» у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Промспец Консалтинг».

Так, на підставі договорів на поставку продукції виробничо-технічного призначення № 141 від 21.02.2011 року та № 156 від 10.05.2011 року (а.с.51-52), укладених між ТОВ «ВКП «Будмеханіка»-(замовник) та ТОВ «Промспец Консалтинг»-(підрядник), замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання надати послуги, а саме: прайс - листи кольорові двосторонні формата А2 за адресою: м. Харків, вул. Гагаріна, 258.

Договірна ціна за договором № 141 від 21.02.2011 року становить 24000,0 грн., в т.ч. ПДВ 20% 4000,0 грн. та 42000,0 грн., в т.ч. ПДВ 20% 7000,0 грн. становить за договором № 156 від 10.05.2011 року.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується: податковими накладними від 21.02.2011 року №509 на суму з ПДВ 24000,00 грн. (а.с.53), від 12.05.2011 року №230 на суму з ПДВ 42000,00 грн. (а.с.54), накладними: №429 від 12.05.2011 року на суму з ПДВ 42000,00 грн. (а.с.55), №168 від 25.02.2011 року на суму з ПДВ 24000,00 грн. (а.с.56), рахунком - фактури №156 від 21.02.2011 року на суму з ПДВ 24000,00 грн. (а.с.57), №242 від 12.05.2011 року на суму з ПДВ 42000,00 грн. (а.с.58).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги проводились у безготівковій формі. Сплата за надані послуги підтверджується банківською випискою №1367 від 22.02.2011 року на суму 24000,0 грн., в т.ч. ПДВ 20% 4000,0 грн. (а.с.63), від 12.05.2011 року №1507 на суму загальну суму 42000,0 грн. в т.ч. ПДВ 20% 7000,0 грн. (а.с.61), платіжним дорученнями від 22.02.2011 року №1368 на суму 24000,00 грн. (а.с.64), від 12.05.2011 року №1507 на суму 42000,00 грн. (а.с.62).

Також, факт придбання поліграфічної продукції та подальшого використання її в господарській діяльності підтверджується журналом реєстрації довіреностей (а.с.59-60), відомостями про використання поставленої поліграфічної продукції в господарській діяльності (внутрішні накази позивача про початок рекламної компанії, оборотно-сальдова відомість по рахунку 93 «Витрати на збут» за період з 31.01.11 по 31.03.11 та за період з 30.04.11 по 31.10.11, оборотно-сальдова відомість по рахунку 791 «Фінансові результати» за період з 31.01.11 по 31.03.11 та за період з 29.04.11 по 30.09.11, акти на списання прайсів), (а.с.65, 67-86, 97-102), що доводять факт безоплатного розповсюдження придбаної у ТОВ «Промспец Консалтинг» продукції з метою рекламної діяльності позивача.

На підставі накладних №168 від 25.02.11, № 429 від 12.05.11, позивач від ТОВ «Промспец Консалтинг» в лютому 2011 року придбав 800 шт прайс-листів, в травні 2011 року придбав 1400 шт. прайс-листів, які за своєю вагою є невеликої ваги та малогабаритними, а відтак їх перевезення не потребувало застосування вантажного автотранспорту.

Також позивачем до матеріалів адміністративної справи надано пояснення директора ТОВ"ВКП "Будмеханіка"Москаленко І.А. за якими вбачається, що товар, який був придбаний у ТОВ "Промспец Консалтинг", був доставлений Москаленко І.А на власному автомобілі Volkswagen Bora №НОМЕР_2 та за його рахунок. Наявність транспортного засобу у зазначеної особи підтверджується технічним паспортом НОМЕР_3 від 15.07.2003 року (а.с.66).

В матеріалах справи міститься податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «ВКП «Будмеханіка» за травень з якої вбачається, що позивач належним чином задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ (а.с.92-94), даний факт не заперечується відповідачем.

Оглянувши долучені позивачем до справи копії первинних документів, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ «ВКП «Будмеханіка» та ТОВ «Промспец Консалтинг», суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Основ'янською МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не подав.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, яка відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий та травень 2011 року.

Наведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними ТОВ «Промспец Консалтинг», у зв'язку з придбанням позивачем продукції, яка ним була в подальшому використана в господарській діяльності.

Щодо тверджень відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, суд наголошує, що акт перевірки не містить жодних посилань на обставини, які б могли слугувати ознаками того, що укладені правочини підпадають під визначення ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням правових позицій, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Під час кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод використовувалася виключно інформація, отримана від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме акти про неможливість проведення зустрічних звірок щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ «Промспец Консалтинг» із платниками податків та зборів, їх реальність та повноти відображення в обліку за лютий (акт від 01.06.11 №1253/15-05-14/37091549) та травень 2011 року (акт від 07.11.11 №219/23-03-05/37091549). Однак суд не бере до уваги доводи відповідача, оскільки, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інших обставин, які б свідчили б про наявність делікту (безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та ТОВ «Промспец Консалтинг», що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, тощо) під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату; товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим, суд відмічає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Як зазначалося вище, у ході проведеної невиїзної позапланової перевірки питань щодо віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промспец Консалтинг» не виникало, порушень виявлено не було.

Таким чином, викладені в акті № 246/22-407/32673594 від 02.04.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про завищення ТОВ «ВКП «Будмеханіка» суми податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 4000,0 грн. та за травень 2011 року в розмірі 7000,0 грн. - не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ВКП «Будмеханіка», позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будмеханіка" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000140224 від 17.04.2012 року;

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Будмеханіка" (пр-т Героїв Сталінграду, 1, м.Харків, 61124, рах 2600801859 в філії №1 "Регіон-Банк", МФО 351975, код за ЄДРПОУ 32673594) судовий збір у розмірі 110,00 (сто десять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.