Рішення

від 20.10.2008 по справі 15/343-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2008 р.                                                           

Справа № 15/343-08

вх.

№ 7028/3-15

Суддя

господарського суду  

при секретарі

судового засідання

за участю

представників сторін:

позивача -

Версан А.В., дов. № 57 від 12.05.2008 року; 

відповідача - не з"явився;

розглянувши

справу за позовом Харківського обласного комунального підприємства

"Дирекція розвитку інфраструктури територій", м. Харків 

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.

Куп"янськ  

про стягнення

4036,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

(Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку

інфраструктури територій") звернувся до господарського суду із позовною

заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача (Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1) на свою користь суму основного боргу у розмірі 3 148,75 грн., суму

інфляціції у розмірі 568,76 грн., суму пені у розмірі 268,74 грн., суму 3 %

річних у розмірі 50,39 грн., а також віднести на відповідача витрати по оплаті

держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в

судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд

стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 2 848,75

грн., суму інфляційних у розмірі 568,76 грн., суму пені у розмірі 436,22 грн.,

суму 3 % річних у розмірі 50,39 грн., посилаючись на часткове погашення

відповідачем суми заборгованості та віднести на відповідача витрати по оплаті

державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи те,

що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі

до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити

розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних

вимог, суд приймає заяву позивача до розгляду як таку, що не суперечить

інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач в

судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив.

Витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав.

Беручи до

уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України

обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за

статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи в їх сукупності та вислухавши пояснення представника  позивача, судом встановлено наступне:

01.01.2006 року

між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 222 про постачання

теплової енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація

(позивач) бере на себе зобов"язання постачати споживачеві (відповідач)

теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язується

оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифамми (цінами).

Як витікає із

змісту п.6.3. Договору № 222 про постачання теплової енергії, споживач

(відповідач) за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням

самостійно сплачує енергопостачальній організації (позивач) вартість зазначеної

в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з

урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 6.3.1.

остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового

періоду здійснюються до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно

платіжного доручення, отриманного від енергопостачальної організації.

Таким чином, на

підставі вищезазначеного договору позивачем було поставлено відповідачу теплову

енергію в повному обсязі відповідно до умов договру для опалення приміщення,

яке розташовано за адресою: смт. Куп"янськ-Вузловий, вул. Індустріальна,

16 та своєчасно було пред"явлено до сплати рахунки за спожиту теплову

енергію.

Позивач свої

зобов"язання, передбачені Договором № 222 про постачання теплової енергії

від 01.01.2006 року виконав в повному обсязі, що документально підтверджується

матеріалами справи..

Однак,

відповідач свої зобов"язання за спірним договором не виконав в повному

обсязі, в зв"язку з чим у нього виникла заборгованість за період з

листопада 2007 року по вересень 2008 року, з урахуванням надходжень, яка

становить 4 036,64 грн. Де основний борг 2848,75 грн, інфляційні втрати- 568,76

грн, пеня 436,22 грн та 3 5 річних- 50,39 грн - всього 3904,12 грн. На підставі

викладеного вбачається що позивачем допущена арифметична помилка  в резолютивній частині клопотання  (точнення позовних вимог від 20.10.2008

року).

Відповідно до

ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку

досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача лист з

вимогою сплатити суму заборгованості за використану теплову енергію. Відповідач

відповіді на зазначений лист не надав, ніяких дій, щодо погашення

заборгованості не здійснив. 

Як вбачається з

матеріалів справи сума основного боргу відповідачем не сплачена. За таких

обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого

законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими, доведеними

документально матеріалами справи і підлягаючими задоволенню в сумі основного

боргу у розмірі 2 848,75 грн.

Правові

наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу

України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата

неустойки.

Судом

встановлено, що пунктом 7.2.2. вищезазначеного спірного договору сторони

визначили відповідальність відповідача за прострочення платежів у вигляді  пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ

від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується,

починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Враховуючи

викладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може

перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що

відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін,

встановлений договором  позовні вимоги в

частині стягнення пені в сумі 436,22 грн. відповідають вимогам договору,

наданому розрахунку та діючому законодавству України, в зв"язку з чим

підлягають задоволенню в повному обсязі, а вказана сума стягненню з відповідача

на користь позивача.

Відповідно до

ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом. 

Зважаючи на

вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у

розмірі 568,76 грн. та 3 % річних, що становить суму у розмірі 50,39 грн.

підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у

зв'язку з чим підлягають задоволенню, а вказані суми стяненню з відповідача на

користь позивача.

Дослідивши

матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

позивача є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи та

підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до

ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі,

передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”,

що становить 102,00 грн. та згідно зі ст. 44 Господарського процесуального

кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. №

411  судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, грн. слід

покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі

вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 611, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу

України, ст. ст. 22, 33, 75, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу,  суд - 

ВИРІШИВ:

Прийняти

уточнення позовних вимог до розгляду.

Позов

задовольнити повністю.

Стягнути з  Суб"єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Харківського

обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктурної

території" (61022, м. Харків, Держпром, 3 під"їзд, 5 поверх, код

ЄДРПОУ 03361721, п/р 260023011273 в Першій Харківській філії АКБ

"Базис", МФО 351599) - суму основного боргу у розмірі 2 848,75 грн.,

суму інфляційних витрат у розмірі 568,76 грн., суму пені у розмірі 436,22 грн.,

суму 3 % річних у розмірі 50,39 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           

рішення підписане

21.10.2008 року.