Рішення

від 31.10.2008 по справі 6/450/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.08                                                                                       

Справа №  6/450/08

Суддя   Місюра Л.С.

За

позовом             Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.

Мелітополь Запорізької області

До          Товариства з обмеженою відповідальністю  “Металург -сервіс” м. Мелітополь Запорізької

області

Про

стягнення 542 853 грн. 51 коп.

Суддя                    Місюра  Л.С.

За

участю представників :

Від

позивача:           ОСОБА_2 -дор.  № 3786 від 24.10.2008р., ОСОБА_3.

-свідоцтво  про держреєстрацію від

18.02.2002р.

Від

відповідача:          Івлєва О.Ф. -  дор. від 28.05.2008р.

Розглянувши

матеріали справи за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Мелітополь

Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Металург -сервіс” м. Мелітополь Запорізької

області  про стягнення 542 853 грн. 51

коп., суддя

В С Т

А Н О В И В:

Позивач

просить   стягнути з відповідача  заборгованість за договором  комісії 

№ 56 від 25.06.2007р. в сумі 418 062 грн.,  інфляційні нарахування в сумі  112 249 грн. 65 коп.  та 3% 

річних в сумі 12 541 грн. 86 коп.

Відповідач

позов не визвав в повному обсязі, просить позивачу відмовити в позові за

наступними підставами: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за

договором  комісії № 56 від 25.06.2007р.

Але  відповідач  за цим договором не брав на себе грошові

зобов'язання.  Відповідно до статті  625 ЦК України відповідальність в виді

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та  трьох процентів  річних 

настає лише за невиконання грошових зобов'язань.

В

судовому засіданні  була об'явлена

перерва.

31.10.2008р.

розгляд справи був продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та

відповідача,  суддя вважає, що позов

задоволенню не підлягає з наступних підстав:           

25.06.2007р.

між позивачем та відповідачем був укладений договір  комісії № 56 (далі -договір).

Згідно

цьому договору  відповідач  взяв на себе зобов'язання укласти за

рахунок  позивача, але від свого імені  договір що до покупки продукції,

передбаченої  цим договором, та надати

позивачу звіт а також копію укладеного договору.

Ні

яких грошових зобов'язань перед позивачем 

відповідач по цьому договору на себе не брав.

Позивач

, в позовної заяві  посилається, як на

підставу для стягнення з відповідача грошових коштів, на статті  Цивільного кодексу , які  передбачають, що зобов'язання повинні

виконуватися  таким чином, як то

передбачено договором.

Згідно

до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має

виконуватися належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог -відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших 

вимог, що  звичайно ставляться.

Оскільки

по договору  відповідач взяв на себе

зобов'язання укласти договір  що до

покупки продукції, передбаченої цим договором, то у позивача є право просити

суд зобов'язати відповідача виконаними взяти на себе зобов'язання за договором,

а саме : укласти  з третіми особами

договір  що до покупки продукції.

Оскільки

відповідач не брав на себе грошові зобов'язання, у позивача відсутні

правові  підстави  заявляти вимоги про стягнення з

відповідача  грошових коштів.

Оскільки  відповідач не порушував  грошових зобов'язань, то позивач безпідставно

нарахував відповідача інфляцію та 3% річних, оскільки відповідно до статті 625

ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а

також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Тобто,

відповідно до статті  625 ЦК України

відповідальність в виді сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції та  трьох процентів  річних 

настає лише за невиконання грошових зобов'язань.

Позивач

перерахував відповідачу на підставі платіжного доручення № 26 від 27.06.2007р.

грошові кошти в сумі 418 062 грн. В платіжному дорученні в графі “призначення

платежу” вказано: “плата  за договором №

15 від 10.01.2007р.”, тобто грошові кошти перераховані не за спірним договором.

Однак

позивач та відповідач цю суму вважають сумою, яка перерахована за спірним

договором , на підставі  листа  Філії “Запорізька дирекція” АТ “Індекс -банк”

№ 4604-205 від 06.07.2007р.

Відповідач

в судовому засіданні надав суду письмові 

пояснення, в яких вказав, що відповідач вважає, що ця сума була

перерахована на підставі  спірного

договору.

В

договорі не передбачена передплата, згідно пункту 3.1.1 договору позивач

зобов'язаний був перерахувати кошти лише 

в строк 10 робочих днів  після

прийняття звіту від відповідача.

Відповідач

звіт позивачу не надав, оскільки не виконав умови договору. Не зважаючи на це,

позивач перерахував  відповідачу  грошові кошти.

Більш

того, позивач  не  надсилав відповідачу  взагалі ні якої вимоги про повернення коштів.

Відповідач  не 

заперечує проти того, що отримав грошові кошти від позивача, однак

вважає, що  позов заявлений  відповідачем про стягнення з відповідача саме

грошових коштів, є безпідставним.

Слід

відмітити, що позивач не позбавлений права, відповідно до статті 612 ЦК

України, направити відповідачу повідомлення про те, що внаслідок

прострочення  боржником виконання

зобов'язання втратило для позивача інтерес, та вимагати від відповідача

сплати  збитків.

В

разі направлення такого повідомлення 

відповідачу, та  не сплати

відповідачем збитків в добровільному порядку, у позивача  наступить право  звертатися до суду  про стягнення з відповідача  збитків.

На

день розгляду справи, у позивача  не

наступило право  просити стягнути з

відповідача грошові кошти.

Судові

витрати покладаються на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись

ст. ст. 22, 44 -49, 82 -85 ГПК України, суддя 

В И Р

І Ш И В:

В

позові відмовити.

Суддя                                                                                                          Л.С.

Місюра

Рішення підписано :   31.10.2008р.