Ухвала

від 25.07.2012 по справі 2а/1270/2887/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа №2а/1270/2887/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Ханової Р.Ф., секретар судового засідання Гуринович А.Б., за участю представника позивача Ковальової Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2887/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна торгівельна база "Авангард" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення з від 10.10.2011 р. № 00003442320,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення з від 10.10.2011 р. № 00003442320.

В позові зазначено, що з 21 вересня 2011 року по 26 вересня 2011 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 403/23-20/35306499 від 26 вересня 2011 року, який позивачем отримано 27 вересня 2011 року і подано до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську заперечення. За результатами розгляду акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року № 0000342320, згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94 571,25 гривень, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 75 657,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 914,25 грн.

Позивач не згоден з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 10 жовтня 2011р. № 0000342320 та вважає, що воно суперечать вимогам чинного законодавства, а саме перевірка проводилась у зв'язку з надходженням від позивача скарги від 02.09.2011 р. № 26 на податкове повідомлення рішення від 22.07.2011 р. № 0000262320 на підставі акту перевірки від 06.07.2011 р., в якій викладено обставини, що не досліджені під час перевірки з 21.09.2011 р. по 26.09.2011 р.; не враховано, що податкова накладна № 244 від 03.09.2007 р. загальною вартістю 931988,30 грн. задекларована одноразово та в подальшому відкоригована згідно діючого законодавства України, а також, що вона отримана з запізненням, а також, що «Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій» на який посилається відповідач в своєму акті перевірки, є спеціальною нормою, яка регулює порядок відправлення платниками податків до податкових органів звітності, розрахункових документів та декларацій з податкових зобов'язань і не стосується питань відправлення та отримання платниками податків між собою податкових накладних. Просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення 10 жовтня 2011 року № 0000342320, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94571, 25 гривень, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 75 657,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18555,25 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р.. позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 10 жовтня 2011 року № 0000342320, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгівельна база «Авангард» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94 571, 25 гривень, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 75657,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 555,25 грн.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. В апеляційній скарзі зазначає, що судом не враховано, що в ході перевірки підприємством не надано документи, що підтверджують отримання податкової накладної від 03.09.07 № 244 із запізненням. Крім того, зазначає, що згідно даних АРМ „Бест-Звіт", за результатами аналізу податкової звітності ПП «ВУМК» за III квартал 2007р., наданої до Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено, що декларація з податку на прибуток за III квартал 2007р. надана незаповненою, що свідчить про відсутність здійснення підприємством фінансово - господарської діяльності (не декларування доходу від реалізації товарів, робіт, послуг).

Також, згідно Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено, що ПП "ВУМК" має стан «8» - « до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Анульовані свідоцтва платника ПДВ від 02.06.05 № 17300783 (у зв'язку з перереєстрацією без зміни місцезнаходження) та від 25.06.09 № 17325623 (у зв'язку з ненаданням декларації протягом року). Остання податкова звітність з податку на додану вартість надана до Ленінської МДП у м. Луганську від 21.04.2008 р. № 30313.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 195 ч. 1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та . фактичні перевірки.

Згідно п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка^ здійснюється за наявності такої обставини: платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, ш: свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкове: служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники; зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період. протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно пункту 4.4. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» якщо платник самостійно «виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного термін) подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами» (1095 днів або три роки, починаючі з дня, наступним за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Так, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгівельна база «Авангард», ідентифікаційний код 35306499, зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.07.2007 за № 13821070005013639, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100197801 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно наказу від 20.09.2011 № 737 за підписом в.о. начальника ДПІ в Артемівському районі м. Луганська на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2011 року. Перевірка призначена у зв'язку з надходженням від ТОВ «УТБ «Авангард» скарги від 02.09.11 р. № 26 на податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011 р. № 0000262320, прийняте на підставі акту перевірки від 06.07.2011 р. № 301/23-20/35306499, в якій викладено обставини, що не були досліджені під час перевірки зазначеного платника з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011 року. Перевірку провести з 21.09.2011 р. по 26.09.2011 р.

Згідно акту перевірки позивача від 26.09.2011 № 403/23-20/35306499 при перевірці проводився аналіз податкової декларації з 2 кварталу 2009 року по лютий 2011 року. За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності за 2 квартал 2009 року на суму 142153 грн. по взаємовідносинам з ПП «ВУМК».

Перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у 2 кварталі 2009 року частку суми ПДВ у розмірі 142153,37 грн. по податковій накладній від 3.09.07 р. за № 244, виписаній ПП «ВУМК». Загальна сума ПДВ по зазначеній податковій накладній складає 155331,37 грн. Частка суми ПДВ по податковій накладній від 03.09.07 р. за № 244 у розмірі 142153,37 грн. до податкового кредиту за 2 квартал 2009 року включена безпідставно, так як підприємством не надано документи, що підтверджують отримання зазначеної податкової накладної із запізненням.

На підставі акту перевірки позивача від 26.09.2011 № 403/23-20/35306499 відповідачем за порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п. 7.5 . п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000342320 від 10.10.2011 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість всього на загальну суму 94571,25 грн.

Згідно акту перевірки позивача від 06.07.2011 р. № 301/23-20/35306499 при перевірці проводився аналіз податкової декларації за лютий 2011 року. За результатами опрацювання податкового періоду відповідачем встановлена сумнівність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ПП «ВУМК».

На підставі акту перевірки позивача від 06.07.2011 р. № 301/23-20/35306499 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011 р. № 0000262320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 6492 грн. та штрафні санкції в сумі 1 грн.

Згідно скарги про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2011 № 0000262320 позивач не погоджувався з прийнятим рішенням, при цьому, в скарзі відсутні посилання на будь-якого платника з питань підтвердження достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Згідно наданих копій запитів, позивач неодноразово звертався до ПП «ВУМК» про надання податкової накладної згідно договору купівлі-продажу № 01 від 16.08.2007. Супровідним листом від 18.09.2008 р. ПП «ВУМК» направило на адресу позивача податкову накладну № 244 від 03.09.2007 на загальну суму 931988,30 грн. Факт отримання податкової накладної також підтверджується копією реєстру отриманих податкових накладних платником податків ТОВ "Універсальна торгівельна база "Авангард" (а.с. 42- зворотній бік). Тобто колегія суддів приходить до висновку, що факт отримання позивачем податкової накладної з запізнення підтверджено первинними документами.

Будь яких доказів стосовно того, що відповідачем відповідно до положень п. 85.4 , 85.8 ст. 85 ПК України запрошувались документи у підтвердження отримання податкової накладної № 244 відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень з боку позивача при формував податкового кредиту на підставі податкової накладної № 244 від 03.09.2007 р., а також, що замовник та покупець не несе відповідальність за несплату податків виконавцем та продавцем, і за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.

Не є підставою для збільшення грошового зобов'язання за податок на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Також із матеріалів справи вбачається, що доводи скарги від 02.09.11 р. № 26 на податкове повідомлення-рішення від 22.07.2011 № 0000262320, прийнятого на підставі акту перевірки від 06.07.2011 № 301/23-20/35306499, не відповідають підставам проведення перевірки з 21.09.2011 р. по 26.09.2011 р. , а саме: «зазначення платника з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодував податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011 року» не знайшла жодного документального підтвердження.

Крім того, відповідач в порушення вимог п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України здійснив перевірку не тільки з питань, що стали предметом оскарження - з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2011 росу, а також за період з II кварталу 2009 року по лютий 2011 року, внаслідок чого, відповідно до акту перевірки встановлено наявність розбіжностей у податковій звітам за II квартал 2009 року на суму 142153 грн. по взаємовідносинам з ПП «ВУМК».

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не допущено порушень законодавства при формуванні податкового кредиту, оскільки ним подано до закінчся граничного строку відповідні документи, що підтверджують його формування. згідно податкової накладної № 244 від 03.09.2007 р.

Не вбачається в діях позивача і порушень «Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28.07.1997 року № 799, оскільки зазначений Порядок є спеціальною нормою, яка регулює порядок відправлення платниками податків саме до податкових органів звітності розрахункових документів та декларацій з податкових зобов'язань, а не відправлення та отримання платниками податків між собою податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2887/2012 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі буде складена протягом п'яти днів.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

Р.Ф. Ханова