Ухвала

від 26.07.2012 по справі 2а/1270/1920/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року справа №2а/1270/1920/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

секретар судового засідання Казакова Т.М.

за участю представника позивача Ульянова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року у справі № 2а/1270/1920/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкішне» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 року №0000322300, №0000312300,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Розкішне» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 року №0000322300 та №0000312300.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки відповідачем складений акт №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ПП «Квалитет компані» (код ЄДРПОУ 37288393), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37288409), ПП «Прокард» (код за ЄДРПОУ 37288414).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

1) пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу (далі - ПК) України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 69.369,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - 30.269,00 грн., за 2 квартал 2011року - 19.933,00 грн., за 2-3квартали 2011 року - 39.100,00 грн., в т.ч. за 3 квартал - 19.167,00 грн.

2) п.п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі на 37.216,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року - 19.216,00 грн., березень 2011 року - 5.000,00 грн., квітень 2011 року - 6.000,00 грн., травень 2011 року - 5.333,00 грн., вересень 2011 року - 1.667,00 грн.

22 лютого 2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000322300, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 37.216,00 грн. та за штрафними санкціями 417,75 грн., №0000312300, яким визначене податкове зобов'язання за основним платежем в сумі 69.369,00 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними, оскільки відповідач для обґрунтування висновків про порушення послався у акті на висновки перевірки інших суб'єктів господарювання - ПП «Квалитет компані» (код за ЄДРПОУ 37288393), оформлені актом від 14.11.2011 №1810/231/37288393 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.01.2011 по 30.09.2011; ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37288409), оформлені актом від 11.11.2011 №1806/236-37288409 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.01.2011 по 30.09.2011; ПП «Прокард» (код за ЄДРПОУ 37288414), оформлені актом від 11.11.2011 №1810/231/37288393 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.01.2011 по 30.09.2011.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач незаконно застосував невиконання своїх зобов'язань зазначеними контрагентами зі сплати податків до бюджету, до відповідальності саме для позивача. Крім того, позивач вважає, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку, що начебто встановлена відсутність можливості здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що на думку відповідача свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тобто правочини відповідно до п.п.1 та 5 ст.203, ст. 215, ст.207, ст.228 ЦК України є нікчемними і в силу ст.216 цього Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року у справі № 2а/1270/1920/2012 позов було задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000322300 від 22.02.2012 року, винесене Інспекцією, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37.633,75 грн. (37.212,00 грн. - основний платіж, 417,75 грн. - за штрафними санкціями); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000312300 від 22.02.2012 року, винесене Інспекцією, яким позивачу визначено грошове зобов'язання в розмірі 69.370,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ПП «Квалитет компані» (код ЄДРПОУ 37288393), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37288409), ПП «Прокард» (код за ЄДРПОУ 37288414). За наслідками перевірки був складений акт №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року, згідно якого встановлено порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.п 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 69.369,00 грн. та податку на додану вартість у загальній сумі на 37.216,00 грн.

Відповідач вважає, що перевіркою, проведеною згідно постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області, винесеній по кримінальній справі, встановлено, що ТОВ «Розкішне» за договорами з ПП «Квалитет компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард» необґрунтовано сформовано податковий кредит та валові витрати, оскільки отримані на їх підтвердження податкові накладні та інші первинні документи не підтверджують розумну господарську діяльність, спрямовану на досягнення економічних результатів.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Розкішне», код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 36485285, зареєстроване 21 квітня 2009 року за №13821020001016221 Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, перебуває на податкового обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську з 23.04.2009 року за №6311, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість індивідуальний номер-364852812338, адреса місцезнаходження - м. Луганськ, вул. Мадридська,1.

Суд установив, що в період з 25.01.2012 року по 31.01.2012 року спеціалістами ДПІ в Артемівському районі м. Луганська на підставі наказу начальника ДПІ від 25.01.2012 року №76 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Розкішне» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ПП «Квалитет компані» (код ЄДРПОУ 37288393), ТОВ «Діомат ЛТД» (код ЄДРПОУ 37288409), ПП «Прокард» (код ЄДРПОУ 37288414), за наслідками якої складений акт №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року.

Згідно висновків акту №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року проведеною перевіркою встановлено порушення: пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 69.369,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - 30.269,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 19.933,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 39.100,00 грн., в т.ч. за 3 квартал - 19.167,00 грн., а також пп. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі на 37.216,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року - 19.216,00 грн., березень 2011 року - 5.000,00 грн., квітень 2011 року - 6.000,00 грн., травень 2011 року - 5.333,00 грн., вересень 2011року - 1.667,00 грн.

22 лютого 2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000322300, яким визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 37.216,00 грн. та за штрафними санкціями 417,75 грн., №0000312300, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 69.369,00 грн.

В обґрунтування цього висновку в акті №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року зазначено, що встановлено неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, які не спрямовані на реальне настання наслідків здійснених з:

ПП «Квалітет Компані» за договором №01/12 від 01.12.2010 року про надання транспортно-експедиційних послуг. У акті зазначено, що згідно акту перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року №1810/231/37288393 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року у ПП «Квалітет Компані» відсутні власні транспортні засоби, тобто не має можливості здійснення транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами. Директором ПП «Квалітет Компані» є ОСОБА_3, номер платника податку НОМЕР_1, підприємство зареєстроване 10.09.2010 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради, податкова адреса підприємства: АДРЕСА_3, взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ 13.09.2010 року за №38400, свідоцтво платника ПДВ 100303596, яке було анульовано 29.09.2011 року.

Відповідачем у акті перевірки №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року зазначається, що акти про надання транспортно-експедиційних послуг не містять обов'язкових реквізитів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку згідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996, а саме не зазначено вид автомобільного транспорту, державний номер автомобілю, прізвище водія, пункти навантаження та розвантаження автомобілів, кілометраж між пунктами навантаження та розвантаження, вартість перевезення.

Також зазначається, що за результатами проведення аналізу ланцюгів постачання ТОВ «Рзскішне» встановлено, що у другому ланцюгу постачання ПП «Квалітет Компані» мало взаємовідносини з ПП «Тиссона», проти якого порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва.

З огляду на це у акті №115/2300/3648528 від 07.02.2012 року робиться висновок, що ТОВ «Розкішне» безпідставно включено до складу валових витрат по операціям з придбання у «Квалітет Компані» транспортно-експедиційних послуг за перевірений період в сумі 91.078,00 грн.

ТОВ «Діомат ЛТД» за договором б/н від 01.03.2011 року оренди мельничного комплексу. У акті зазначено, що згідно акту перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року №1806/236-37288409 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 ТОВ «Діомат ЛТД» за своїм місцезнаходженням відсутнє (м. Алчевськ, проспект Металургів, буд.48, кв.129). За ТОВ «Діомат ЛТД» згідно інформації КП Алчевське бюро технічної інвентаризації право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано.

Акти про надання послуг оренди не містять обов'язкових реквізитів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, наданих до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року ТОВ «Розкішне» до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по операціям з ТОВ «Діомат ЛТД» на суму 15.000,00 грн., у тому числі за березень 2011 - 5.000,00 грн.; за квітень 2011 - 5.000,00 грн., за червень 2011 - 5.000,00 грн.

У акті зазначається, що ДПІ Артемівського району м. Луганська листом від 16.11.2011 №38349/236-2 надійшов акт Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 №1806/236-37288409 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011. Зазначеним актом встановлено, що ТОВ «Діомат ЛТД» зареєстроване 10.09.2010 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради, податкова адреса: 94217, м. Алчевськ, вул. Кірова, буд. 136, кв.105, директор та головний бухгалтер ОСОБА_3 Свідоцтво платника податку на додану вартість від 06.12.2010 року анульовано 03.10.2011 року. Статутний капітал на момент створення склав 1,0 тис. грн.

Алчевською ОДПІ був направлений лист №30250/236 від 19.09.2011 року директору ТОВ «Діомат ЛТД» ОСОБА_3 про надання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та пояснень, але документи і пояснення надані не були.

Тому, Алчевською ОДПІ відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, яким передбачено у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, визнано, що ТОВ «Діомат ЛТД» не надав документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності та безпідставно задекларував податкові зобов'язання.

З урахуванням цього відповідач вважає встановленим факт відсутності господарських операції з придбання товарів (робіт, послуг), зазначені операції ТОВ «Діомат ЛТД» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Розкішне» безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання у ТОВ «Діамат ЛТД» послуг оренди в сумі 15.000,00 грн.

ПП «Прокард» за договором б/н від 03.01.2011 року оренди мельничного комплексу. У акті зазначено, що згідно акту перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 №1802/231/37288414 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Прокард» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, за своїм місцезнаходженням відсутнє (м. Алчевськ, вул. Кірова, буд.136, офіс 105). За ПП «Прокард» згідно інформації КП «Алчевське бюро технічної інвентаризації» право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано. Акти про надання послуг оренди не містять обов'язкових реквізитів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, наданих до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 встановлено, що ТОВ «Розкішне» до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по операціям з ПП «Прокард» на суму 10.000,00 грн. за лютий 2011 року.

У акті відповідачем зазначається, що за результатами даних АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що ПП «Прокард» має стан 3 «прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття)».

Також у акті зазначається, що на адресу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська листом від 16.11.2011 №38349/236-2 надійшов акт Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 №1802/231/37288414 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Прокард» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, в якому зазначено, що ПП «Прокард» виконавчим комітетом Алчевської міської ради, податкова адреса: 94217, м. Алчевськ, вул. Кірова, буд. 136, кв.105, директор и головний бухгалтер ОСОБА_3, підприємству видано свідоцтво платника ПДВ 100312710, яке є дійсним.

Алчевською ОДПІ відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, яким передбачено у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, визнано, що ПП «Прокард» не надав документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності та безпідставно задекларував податкові зобов'язання.

З урахуванням цього відповідач вважає встановленим факт відсутності господарських операції з придбання товарів (робіт, послуг), зазначені операції ПП «Прокард» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, та не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій.

Тому, посилаючись на ст.ст. 626, 629, п.2 ст.215, п.1 ст.215, ст.ст.203, 228, 216 ЦК України відповідач визнає нікчемними правочини за договорами між ТОВ «Розкішне» та контрагентами ПП «Квалітет Компані» - №01/12 від 01.12.2010 року, ТОВ «Діомат ЛТД» - б/н від 01.03.2011 року, та ПП «Прокард» - б/н від 03.01.2011 року.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що цивільне законодавство України ґрунтується на визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (чи утриматися від укладення договору) та визначати їх зміст за власним розсудом відповідно досягнутої з контрагентом домовленості, тобто свобода договору, яка закріплена у п.3 ст.3 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Це означає, що: по-перше - свобода договору передбачає свободу в укладанні договору, недопустимість примушення відносно вступу у договірні відносини; по-друге - свобода договору передбачає можливість свобідного вибору особою, що бажає заключити договір, майбутнього контрагента; по-третє - свобода договору включає можливість сторін свободо визначати характер (вид, тип) договору, який вони уклали.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність» від 01.07.2004 року №1955.

Відповідно ст.3 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються ЦК України, Господарським кодексом (далі - ГК) України, законами України «Про транспорт», «;Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

- відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

- вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок

клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно ст.11 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.

Дослідивши у судовому засіданні наявні докази суд установив, що між ТОВ «Розкіште (Замовник) та ПП «Квалітет Компані» в особі директора ОСОБА_3 (Перевізник-експедитор) був укладений Договір №01/12 від 01.12.2010 року транспортно-експедиційних послуг згідно якого Перевізник-експедитор приймає на себе обов'язки своєчасно надавати транспорт в технічно робочому стані, готовий до експлуатації та здійснити перевезення вантажу по вказаному Замовником маршруту в схоронності без пошкоджень тари та упаковки, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти вантаж та сплатити послуги, що не суперечить чинному цивільному законодавству України. За цим договором оплата за послуги здійснюється на розрахунковий рахунок впродовж 15 банківських днів з моменту отримання документів, указаних в п.3.2 договору, якщо інше не вказано в заявці.

Також, суд установив, що між ТОВ «Розкішне» (орендатор) та ТОВ «Діомат ЛТД» в особі директора ОСОБА_3 (Орендодавець) був укладений Договір оренди б/н від 01.03.2011, згідно з яким Орендодавець зобов'язався передати Орендатору в тимчасове користування майно - млинний комплекс, а орендатор зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату в сумі 30.000,00 грн., що не суперечить чинному цивільному законодавству України.

Крім того, ТОВ «Розкішне» (орендатор) та ПП «Прокард» в особі директора ОСОБА_3 (Орендодавець) був укладений Договір оренди б/н від 03.01.2011, згідно з яким Орендодавець зобов'язався передати Орендатору в тимчасове користування майно - млинний комплекс, а орендатор зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату в сумі 30.000,00 грн., що не суперечить чинному цивільному законодавству України.

За наслідками виконання зазначених договорів ТОВ «Розкішне» включило до декларацій витрати та суми ПДВ, що був визначений в отриманих податкових накладних за період, що перевірявся.

На думку суду зміст договорів з ПП «Квалітет Компані» №01/12 від 01.12.2010 року, з ТОВ «Діомат ЛТД» б/н від 01.03.2011, з ПП «Прокард» б/н від 03.01.2011 становлять визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови щодо надання експедиційних послуг з перевезення вантажів, які є обов'язковими, визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст.628 ЦК України.

Загальні положення про послуги транспортно-експедиційного обслуговування нічим незвичним не виділяються. Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Якщо відправник не хоче сам займатися пошуком перевізника, завантаженням і розвантаженням вантажу, оформленням документів на вантаж і т.і., то він може найняти для цього посередника, який надає послуги транспортного експедирування.

Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Загальні положення про найм (оренду) визначені ст.759 ЦК України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статей 213 та 637 ЦК України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Висновок відповідача щодо недійсності договорів з ПП «Квалітет Компані» №01/12 від 01.12.2010, з ТОВ «Діомат ЛТД» б/н від 01.03.2011, з ПП «Прокард» б/н від 03.01.2011 ґрунтується на тому, що начебто він має протиправний характер та суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок.

Але, відповідач у судовому засіданні на підтвердження своєї правової позиції і відповідного висновку не навів доказів і не зазначив, в чому саме полягає протиправний характер цих договорів, порушення інтересів держави і суспільства, та чим саме порушено публічний порядок.

Суд вважає, що відповідач безпідставно посилається на те, що перевіркою ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД» та ПП «Прокард» встановлено відсутність господарських взаємовідносин з ТОВ «Розкішне», що на думку відповідача свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Суд установив, що такий висновок відповідач фактично робить на тому, що чисельність працюючих на ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД» та ПП «Прокард» складає по одному працівнику і це є ОСОБА_3, та на відсутності інформації про щодо наявності в штаті підприємств кваліфікованих кадрів, які необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства. Крім того, податковий орган ставить факт повноти та сплати до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Розкішне» в залежність від податкового обліку його контрагентів ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД» та ПП «Прокард».

Інспекцією не враховано, що відповідно до ч.3 ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. При цьому, законодавець не встановлює залежність цивільної правоздатності та цивільної дієздатності юридичної особи від чисельності працівників, чи наявності виробничо-складських приміщень, іншого майна. Частина 1 ст.63 ГК України визначає, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Таким чином залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік визначаються малі підприємств, середні або великі підприємства. Ця класифікація провадиться незалежно від форм власності.

Малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500000 євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Разом з цим, суд установив, що факт взаєморозрахунків ТОВ «Розкішне» з ПП «Квалітет Компані» за договором №01/12 від 01.12.2010 року, з ТОВ «Діомат ЛТД» за договором б/н від 01.03.2011, з ПП «Прокард» за договором б/н від 03.01.2011 підтверджується рухом коштів на розрахункових рахунках зазначених суб'єктів господарювання. Всі податкові накладні за вказаними господарськими операціями ТОВ «Розкішне» відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним, відображеним у податкових деклараціях за період, що перевірявся податковим органом.

Крім того, чинне законодавство не ставить повноту нарахування та своєчасність сплати до бюджету сум податків від податкового обліку і фактичної уплати їх контрагентами.

Інспекцією не надано суду доказів що на момент укладення договорів з ПП «Квалітет Компані» №01/12 від 01.12.2010 року, з ТОВ «Діомат ЛТД» б/н від 01.03.2011, з ПП «Прокард» б/н від 03.01.2011 у ТОВ «Розкішне» мались відомості, що правоздатність і дієздатність зазначених контрагентів була обмежена рішенням будь-якого суду чи компетентим на це органом, або ці підприємства зареєстровані з порушенням вимог чинного законодавства, а ТОВ «Розкішне» знало про ці відомості і діяло умисно, вчиняючи зазначені правочини.

Суд установив, що згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі №2а/1270/1167/2012 за позовом ПП «Квалітет Компані» до Алчевської ОДПІ в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, оформленої актом від 14.11.2011 №1810/231/37288393. Визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Квалітет Компані» вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, та зобов'язано Алчевську ДПІ вилучити з АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про результати перевірки ПП «Квалітет Компані», оформлені актом від 14.11.2011 №1810/231/37288393.

Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року по справі №2а-11228/11/1270 за позовом ПП «Прокард» до Алчевської ОДПІ в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Прокард» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, оформленої актом від 11.11.2011 №1802/231/37288414. Визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Прокард» вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, та зобов'язано Алчевську ДПІ привести до відповідності дані обліку особистого рахунку з даними податкових накладних ПП «Прокард» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, зобов'язати Алчевську ОДПІ вилучити з АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про результати перевірки ПП «Прокард», оформлені актом від 11.11.2011 №1802/231/37288414.

Аналогічне рішення прийнято постановою Луганського окружного адміністративного суд від 04.01.2012 року по справі №2а-11080/11/1270 за позовом ТОВ «Діомат ЛТД» до Алчевської ОДПІ за актом перевірки від 11.11.2011 №1806/236-37288409.

Зазначені постанови набрали законної сили у відповідності з приписами ч.5 ст.254 КАС України згідно з рішеннями суду апеляційної інстанції.

Тобто, зазначеними судовими рішеннями визнані протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх правочинів ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011.

При направленні спірних податкових повідомлень-рішень Інспекцією не враховано, що ТОВ «Розкішне» при укладенні правочинів з ПП «Квалітет Компані» за договором №01/12 від 01.12.2010 року, з ТОВ «Діомат ЛТД» за договором б/н від 01.03.2011, з ПП «Прокард» за договором б/н від 03.01.2011 та їх виконанні, з метою уникнути негативних наслідків при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин додержувалось вимог ст. 208 ЦК України згідно з якими в письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, тому належним чином у письмовій формі були оформлені договори і отримані належним чином складені фінансово-бухгалтерські документи про їх виконання, які в якості письмових доказів додані до справи.

За таких підстав відповідач необґрунтовано посилається на ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно якої визнання судом недійсним правочину, який учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не вимагається, оскільки відповідачем не проаналізовано положення ст.203 ЦК України, згідно якої підставою для визнання правочину недійсним є недотримання в момент його здійснення стороною вимог правомірності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Тільки вказана суперечність відповідно до ст.215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.

Інспекцією не доведено, яку саме вимогу закону було порушено при укладанні зазначених договорів збоку позивача.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між яким полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст.236 ЦК України.

Господарський кодекс України зазначеного поділу не передбачає, а фактично розглядає як оспорювані (ч.1 ст.207 ГКУ) всі ті зобов'язання, які виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тлумачення такої категорії як «суперечність інтересам держави і суспільства» міститься у Роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», зі змінами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави і суспільства, належать, зокрема угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її набрами, іншими природними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Конституції України, розділ ІІ Закону України «Про власність»), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу субєкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільтсва, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обствин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Аналогічною є позиція Пленуму Верховного суду України в постанові від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в якій роз'яснено, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на викладене відповідач не довів у судовому засіданні на чому грунтується його висновок щодо протиправності договорів, укладених ТОВ «Розкішне» з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД» та ПП «Прокард» у перевіреному періоді.

Визнаючи правочини нікчемними, відповідач посилається на ст.228 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зніщення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Але відповідач не довів у судовому засіданні, чим саме правочини, укладені між ТОВ «Розкішне» та ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард» порушують публічний порядок, яким чином вони були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зніщення, пошкодження майнафізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

Крім того, відповідачем не доведено, що ТОВ «Розкішне» укладаючи договори із зазначеними контрагентами знало або могло знати про те, що ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард» мали умисел на вчинення недійсних правочинів, та й взагалі не надано доказів, що ці провочини за зазначеними договорами не виконані.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підпримців» від 15.05.2003 року №755-ІV встановлений статус відомостей з Єдиного державного реєстру, відповідно до якої якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, з урахуванням наданих письмових доказів факт здійснення ТОВ «Розкішне» реальних господарських операцій, зокрема, згідно укладених договорів в перевірених періодах з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард» підтверджується рухом активів в процесі здійснення господарських операцій; наявністю спеціальної податкової правосуб'єктності учасників даних господарських операцій; наявністю зв'язку між фактом придбання цих послуг і господарською діяльністю цих платників податків.

Тобто, з урахуванням наявних у справі доказів, реальність і відповідність чинному законодавству господарської операції за зазначеними договорами засвідчують підтверджені доказами дані про наявність таких обставин, як:

- наявність реальної можливості здійснення ТОВ «Розкішне» операцій з надання транспортно-експедиційних послуг та оренди майна;

- реальний прямий зв'язок господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг та оренди майна з господарською діяльністю ТОВ «Розкішне».

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 69.369,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - 30.269,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 19.933,00 грн., за 2-3.квартали 2011 року - 39.100,00 грн., в т.ч. за 3 квартал - 19.167,00 грн., а також пп. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі на 37.216,00 грн., у тому числі за лютий 2011року - 19.216,00 грн., березень 2011 року - 5.000,00 грн., квітень 2011 року - 6.000,00 грн., травень 2011 року - 5.333,00 грн., вересень 2011 року - 1.667,00 грн., - є не обґрунтованим.

Визначення терміну «Первинний докумнт» надано у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видані ПП «Квалітет Компані» за договором №01/12 від 01.12.2010 року, з ТОВ «Діомат ЛТД» за договором б/н від 01.03.2011, з ПП «Прокард» за договором б/н від 03.01.2011 первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме, вони складені на паперових носіях, мають обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис, що безумовно дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, підтверджують фактичне отримання товарів в бухгалтерському обліку, тобто в силу приписів ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, вони підтверджують їх і у податковому обліку, а отже це засвідчує правомірність і обґрунтованість віднесення ТОВ «Розкішне» до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від зазначених контрагентів.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів докази, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень, тому з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 31 липня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року у справі № 2а/1270/1920/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкішне» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 року №0000322300, №0000312300 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов