Рішення

від 31.07.2012 по справі 2171-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.2012Справа №5002-12/2171-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг», м. Сімферополь

до відповідачів: 1. Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», м. Сімферополь

2. Підприємства «Богатир» ЛТД, м. Сімферополь

про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.

Суддя М. М. Іллічов

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідачів - 1. не з'явився; 2. Боровік С.В., представник за довіреністю №2 від 01.06.2012

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг», звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, в якій просить суд визнати за позивачем право власності на нежиле приміщення загальною площею 437 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська,122; зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право власності на зазначений об'єкт нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від реєстрації права власності на спірне майно, у зв'язку з чим порушуються права позивача, як власника вказаного майна.

Відповідач, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» відзив на позовну заяву суду не представив.

Ухвалою від 06 червня 2011 року до участі у справі третьою особою залучено Підприємство «Богатир» ЛТД, провадження у справі зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом справи №5002-5/4679-2010 за позовом Підприємства «Богатир» ЛТД до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання права власності.

Ухвалою від 10 липня 2012 року провадження у даної справі поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалою від 23 липня 2012 року до участі у справі залучено іншого відповідача, Підприємство «Богатир» ЛТД.

Відповідач, Підприємство «Богатир» ЛТД заперечує проти позовних вимог за мотивами викладеними у відзиві (а.с. 69), зокрема вказує, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 липня 2011 року у справі № 5002-5/4679-2010, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 21 вересня 2011 року визнано право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення магазину «Богатир», що розташовані за адресою м Сімферополь, вул. Київська,122 за Підприємством «Богатир», у зв'язку з чим відповідач є єдиним власником спірного майна, що підтверджується витягом з реєстру прав власності.

31 липня 2012 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він посилаючись на п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України просив суд залишити позов без розгляду.

Суд звертає увагу позивача на те, що за приписами ст.81 Господарського процесуального кодексу України позов може бути залишено без розгляду тільки за ініціативою суду у разі якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Таким чином нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено можливість залишення позову без розгляду за клопотання позивача, а тому правові підставі для задоволення клопотання відсутні.

Позивач та відповідач - Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на те, що позивач та відповідач не скористались своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача - підприємства «Богатир» ЛТД, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 Статуту Підприємство «Богатир-Юг» створено в результаті припинення діяльності шляхом перетворення (реорганізації) Спільного підприємства «Богатирь-Тонер», первинно зареєстрованого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 27 серпня 1997 року, і є правонаступником останнього щодо всіх майнових та немайнових прав та обов'язків.

30.05.1997 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та організацією орендаторів орендного підприємства магазину «Богатир» укладено договір №103 купівлі-продажу державного майна магазину «Богатир» за конкурсом.

02 червня 1997 року майно передане Організації орендарів орендного підприємства «Богатир», що підтверджується актом приймання-передачі №103 від 02.06.1997 року

Позивач посилаючись на те, що СП «Богатир - Тонер» є правонаступником організації орендарів орендного підприємства магазину «Богатир» та те, що відповідач ухиляється від реєстрації права власності на спірне майно, у зв'язку з чим порушуються права позивача, як власника вказаного майна просить суд визнати за позивачем право власності на нежиле приміщення загальною площею 437 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська,122; зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право власності на зазначений об'єкт нерухомості.

Суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 21.09.2011 визнано за підприємством «Богатир» ЛТД право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська, 122. Зобов'язано Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» зареєструвати за підприємством «Богатир» ЛТД право власності на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 437кв.м., що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська 122.

Вказаними актами судом встановлено, що підприємство «Богатир» ЛТД є правонаступником організації орендаторів орендного підприємства магазину «Богатир», яке створено на базі викупленого майна згідно договору купівлі-продажу №103 від 30.05.1997 року, що підтверджується статутними документами підприємства (а.с. 36-46, том 1). Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у підприємства «Богатир» ЛТД той самий код у ЄДРПОУ, що й у орендного підприємства магазин «Богатир», а саме: 16326301.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.01.2011 № 28702197 нежитлові приміщення загальною площею 514, кв.м., розташовані за адресою м. Сімферополь, вул. Київська,122 належать на праві приватної власності підприємству «Богатр» ЛТД.

Однак, як стверджує товариство з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг», саме воно є правонаступником приватної фірми «Тонер» та підприємства «Богатир» ЛТД.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про господарські товариства», припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг» було надано установчий договір спільного підприємства «Богатир-Тонер» та протокол зборів засновників спільного підприємства «Богатир-Тонер», з яких однак не вбачається злиття підприємства «Богатир» ЛТД та приватної фірми «Тонер» (а.с.28-31).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та стаття 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставина на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем належними доказами не підтверджено докази правонаступництва товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг» за СП «Богатир-Тонер», докази правонаступництва СП «Богатир-Тонер» за приватною фірмою «Тонер» та докази, що підтверджують правонаступництво приватної фірми «Тонер» за підприємством «Богатир» ЛТД.

Щодо позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг» до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» суд зазначає, що Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 , здійснює лише реєстрацію права власності на нерухоме майно, а відтак не може бути відповідачем у справі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2011 у справі №5002-5/4679-2010.

З огляду на викладене правових підстав для задоволення позовних вимог не має.

У відповідності зі ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Повне рішення складено 01 серпня 2012 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир-Юг» відмовити.

Суддя М.М. Іллічов