Рішення

від 30.07.2012 по справі 1837-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.2012Справа №5002-12/1837-2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» м. Куп'янськ

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» м. Ялта

Про стягнення 73838,71 грн.

Суддя Іллічов М. М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Попкова Є.А., довіреність № 253 від 10.07.12, представник

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» про стягнення з відповідача заборгованості за договором №05050410179 від 01.09.2011 у розмірі 73838,71 грн., з яких: сума основного боргу 65877,85 грн., сума 3% річних 559,49 грн., сума інфляції 658,77 грн., пеня 6742,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2012 порушено провадження у справі.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.09.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки на умовах дистриб'юції № 0505410179, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна слобода» зобов'язалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» партіями товар, а останній - прийняти та оплатити товар. Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна слобода» належним чином виконувало свої зобов'язання за договором, відповідачем же повну оплату товару не здійснено.

Представником відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 24 липня 2012 року, були надані додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» у повному обсязі, посилаючись на відсутність заборгованості відповідача перед позивачем та неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій. Крім того, представником відповідача були надана платіжні доручення № 1801 від 05.07.2012 на суму 4220,10 грн., оплата за поставлений товар, згідно накладної №34038 від 28.02.2012; №1792 від 02.07.2012 на суму 3739,50 грн., оплата за поставлений товар, згідно накладної №33283 від 21.02.2012; №1694 від 06.06.2012 на суму 1771,20 грн., оплата за поставлений товар, згідно накладної №31056 та №31060 від 19.01.2012; №1660 від 25.05.2012 на суму 1547,10 грн., оплата за товар згідно накладної №31056 та №31059 від 19.01.2012 та №152 від 03.05.2012 на суму 1769,82 грн. оплата за товар згідно накладної 29182 від 05.01.2012, відповідно до яких відповідачем проведена оплата заборгованості у розмірі 13047,72 грн.

Представником позивача у судовому засіданні були надані заперечення на додаткові пояснення відповідача від 20.07.2012, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 54599,95 грн., пеню у розмірі 6742,60 грн., 3% річних у розмірі 559,49 грн., інфляційні витрати у розмірі 658,77 грн. та зазначає, що погашення дебіторської заборгованості у розмірі 11277,90 грн., відповідач здійснив вже після подачі позовної заяви та нарахування штрафних санкцій. Крім того, у своєму заперечні позивач зазначив, що після надходження грошових коштів від відповідача згідно платіжного доручення №152 від 03.05.2012 у розмірі 1769,82 грн., позивач врахував вказану суму в рахунок погашення заборгованості відповідача за договором поставки №0505040084 від 28.03.2011, на підставі п. 5.3 дійсного договору.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази , суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» (Дистриб'ютор) укладений договір поставки на умовах дистриб'юції № 0505410179 (аркуш справи 10-18) з протоколом узгодження розбіжностей №1 до нього (аркуш справи 19 -24) .

Відповідно до пункту 1.1 Договору Дистриб'ютор за домовленістю з Постачальником одержує комплекс прав та обов'язків на Дистриб'юцію Продукту виключно на території Дистриб'ютора Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Постачальник, на умовах передбачених цим договором, зобов'язується передавати партіями Продукт у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується його прийняти. Партією Продукту є Продукт, поставлений по одній накладній на відпуск товарно - матеріальних цінностей.

Відповідно до пункту 5.2. договору, оплата Дистриб'ютором за Продукт здійснюється на умовах відстрочення платежу з моменту поставки Продукту. У випадку, коли закінчення терміну сплати припадає на вихідний або святковий день, оплата переноситься на перший робочий день. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що вказаний в розділі 13 цього Договору.

Згідно пункту 2 Додатку №3 до дійсного Договору, відстрочення платежу з моменту відвантаження Продукту зі складу Постачальника складає тридцять днів.

На виконання умов договору, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» у строки передбачені договором Продукт на загальну суму 226915,10 грн.

Факт здійснення поставки підтверджується наступними видатковими накладними №23184 , № 23185, № 23186 від 19.10.2011, № 23867 від 24.10.2011,№ 23868 від 25.10.2011, № 24308 від 04.11.2011, № 25193 від 14.11.2011, № 27113 від 08.12.2011, № 27114 від 08.12.2011, № 27197 від 09.12.2011, № 28454, № 28455 від 23.12.2011, № 28651 від 26.12.2011,№ 29640, № 29641 від 06.01.2012, № 31056 від 18.01.2012, № 31059 від 19.01.2012, № 31058 від 19.01.2012, № 31060 від 19.01.2012, № 33260 від 17.02.2012, № 33283 від 21.02.2012, №34038 від 28.02.2012 , № 36868, № 36869 від 28.03.2012.

Проте, відповідачем було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар.

Таким чином, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» із оплати вартості поставленого товару склала 65877,85 грн.

Так, як вже вказувалось судом вище, відповідачем в ході судового розгляду справи була сплачена сума заборгованості у розмірі 11277,90 грн., що підтверджується платіжним дорученнями:

- № 1801 від 05.07.2012 на суму 4220,10 грн., оплата за поставлений товар, згідно накладної №34038 від 28.02.2012.

- №1792 від 02.07.2012 на суму 3739,50 грн., оплата за поставлений товар, згідно накладної №33283 від 21.02.2012

- №1694 від 06.06.2012 на суму 1771,20 грн., оплата за поставлений товар, згідно накладної №31056 та №31060 від 19.01.2012

- №1660 від 25.05.2012 на суму 1547,10 грн., згідно накладної №31056 та №31059 від 19.01.2012

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 11277,90 грн., суд вважає за необхідне провадження в цій частині позовних вимог припинити.

Також в матеріалах справа міститься платіжне доручення№152 від 03.05.2012 на суму 1769,82 грн., згідно накладної №29182 від 05.01.2012, проте вказане платіжне доручення не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.3. Договору, при здійсненні платежу, Дистриб'ютор повинен в платіжному дорученні обов'язково вказувати номер Договору та найменування продукції, за яку відбувається розрахунок. Фактом оплати є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. У разі, якщо з Дистриб'ютором складено декілька договорів на різні види Продукції ТМ «Заречье», Дистриб'ютор повинен в платіжному дорученні обов'язково вказувати номер Договору за який здійснюється платіж. Якщо Дистриб'ютор не вказує цього, Постачальник залишає за собою право розносити суму платежу на власний розсуд.

Зі змісту вказаного платіжного доручення не вбачається, що сума у розмірі 1769,82 грн. була перерахована відповідачем саме за договором №05050410179 від 01.09.2011, тому позивач скористався своїм правом, визначеним у п. 5.3. дійсного Договору та зарахував суму даного платежу в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №0505040084 від 28.03.2011, що підтверджується актом звіряння розрахунків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Позивачем зобов'язання за договором поставки на умовах дистриб'юції № 0505410179 від 01.09.2011 виконано у повному обсязі, товар поставлений відповідачу своєчасно, що підтверджується матеріалами справи. Проте відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар не виконав, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у сумі 54599,95 грн., що і з'явилося підставою для звернення позивача до Господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач також просив стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 658,77 грн. та три відсотки річних в розмірі 559,49 грн.

Згідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6742,60 грн.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, за несвоєчасну оплату вартості Продукту, або оплати в неповному розмірі згідно терміну оплати, вказаного в п.2 Додатку № З, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0, 1% від загальної суми простроченої заборгованості кожен день прострочення, за весь період боргу до погашення в повному обсязі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виконання цивільних обов'язків згідно статті 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не були своєчасно виконані умови та взяті на себе зобов'язання за договором поставки на умовах дистриб'юції № 0505410179 від 01.09.2011, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 54599,95 грн., 3% річних у сумі 559,49 грн. за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року та індексу інфляції за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, пені у розмірі 6742,60 грн. за період з 18.11.2011 по 17.05.2012 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, розрахунками та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з неправомірними діями з боку відповідача щодо несвоєчасної та повної оплати заборгованості за поставлений товар, що привело к зверненню позивача до суду з відповідною позовною заявою, згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача у повному обсязі.

Повне рішення складено 01.08.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.1-1, ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок » на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна слобода» заборгованість договором поставки на умовах дистриб'юції № 0505410179 від 01.09.2011 у розмірі 62560,81 грн., з яких: сума основного боргу 54599,95 грн., сума 3% річних 559,49 грн., сума інфляції 658,77 грн., сума пені 6742,60 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1701,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення суми боргу у розмірі 11277,90 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Іллічов