Рішення

від 24.07.2012 по справі 5011-10/7031-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7031-2012 24.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробниче підприємство «Галактика-Строй»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Щербакова В.Ю. (довіреність № 18/05 від 18.05.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Галактика-Строй»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»(відповідач) заборгованості в сумі 268 468,58 грн. з них основного боргу -265 284,28 грн., втрат від інфляції -1 068,00 грн. та 3% річних -2 116,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 489 від 21 грудня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив та зазначив, що 3% річні та інфляційні втрати позивачем нараховані невірно і у задоволенні позову в цій частині, на думку відповідача, слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 24.07.2012р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2011 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 489 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -302 472,50 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -5 000,00 грн. та частково повернув товар на суму -32 188,22 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -265 284,28 грн., тобто 302 472,50 грн. - 5 000,00 грн. - 32 188,22 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зазначив, що відповідно до п. 5.6 розділу 5 Договору, не проданий на протязі 40 (сорока) календарних днів з моменту поставки товар Покупцем не оплачується, а повертається Постачальнику транспортом та за рахунок Постачальника не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту повідомлення Покупцем Постачальника. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у розмірі, в якому просить позивач та вважає, що вказана останнім сума основного боргу (265 284,28 грн.) насправді підлягає зменшенню на 240 568,11 грн. (вартість нереалізованого товару що відповідно до Договору не підлягає оплаті і повертається Позивачу). Таким чином, за переконанням відповідача, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»дорівнює вартості реалізованого товару, яка становить 24 716,17 грн. виходячи з наступного розрахунку: вартість поставленого товару (265 284,28 грн.) - вартість нереалізованого товару що підлягає поверненню (240 568,11 грн.) = вартість реалізованого товару, що підлягає оплаті 24 716,17 грн.

Окрім цього, у відзиві відповідач зауважив на тому, що 3% річні та інфляційні втрати позивачем нараховано невірно.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 21 грудня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 489 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Пунктами 2.1.-2.2. Договору передбачено, що ціни на товар, що поставляється на умовах Договору, формуються на підставі прайс-листів Постачальника та зазначаються в накладних на партію товару. При зміні цін на товари Постачальник зобов'язаний за 14(чотирнадцять) календарних днів письмово (листом з повідомленням) повідомити Покупця про передбачене введення в дію нових цін. Загальна сума Договору визначається як сукупна сума всіх накладних, за якими був переданий товар в період дії Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з грудня 2011 року по лютий 2012 року позивач передав товар на загальну суму 302 472,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: накладна № 23/12-1 від 23.12.2011р.; накладна № 23/12-2 від 23.12.2011р.; накладна № 23/12-3 від 23.12.2011р.; накладна № 26/12-1 від 26.12.2011р.; накладна № 28/12-1 від 28.12.2011р.; накладна № 28/12-2 від 28.12.2011р.; накладна № 14/01-1 від 14.01.2012р.; накладна № 14/01-2 від 14.01.2012р.; накладна № 14/01-3 від 14.01.2012р.; накладна № 19/01-1 від 19.01.2012р.; накладна № 19/01-2 від 19.01.2012р.; накладна № 19/01-3 від 19.01.2012р. ; накладна № 14/02-1 від 14.02.2012р.; накладна № 14/02-2 від 14.02.2012р.; накладна № 14/02-3 від 14.02.2012р. та накладна № 14/02-4 від 14.02.2012р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампа Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється протягом 40 (сорока) календарних днів починаючи з дати поставки.

З матеріалів слідує, що Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар на суму 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29789 від 15.03.2012р. та частково повернув товар на суму 32 188,22 грн., що підтверджується накладною-повернення № 14017 від 07.04.2012р. (копії документів в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товару згідно видаткових накладних: накладна № 23/12-1 від 23.12.2011р.; накладна № 23/12-2 від 23.12.2011р.; накладна № 23/12-3 від 23.12.2011р.; накладна № 26/12-1 від 26.12.2011р.; накладна № 28/12-1 від 28.12.2011р.; накладна № 28/12-2 від 28.12.2011р.; накладна № 14/01-1 від 14.01.2012р.; накладна № 14/01-2 від 14.01.2012р.; накладна № 14/01-3 від 14.01.2012р.; накладна № 19/01-1 від 19.01.2012р.; накладна № 19/01-2 від 19.01.2012р.; накладна № 19/01-3 від 19.01.2012р. ; накладна № 14/02-1 від 14.02.2012р.; накладна № 14/02-2 від 14.02.2012р.; накладна № 14/02-3 від 14.02.2012р. та накладна № 14/02-4 від 14.02.2012р., а також доказів повернення товару у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на липень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 265 284,28 грн. з розрахунку 302 472,50 грн. (вартість поставленого) - 5 000,00 грн. (частково оплачений товар) - 32 188,22 грн. (частково повернений товар).

При цьому, суд зазначає, що викладені відповідачем у відзиві заперечення є недоведеними з огляду на наступне.

Пунктом 12.3. Договору передбачено, що товар, який не реалізований Покупцем протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту поставки повертається Постачальнику . У такому випадку Постачальник зобов'язаний забрати товар, при умові, що він зберіг товарний вигляд.

Постачальник гарантує ліквідність товару сторони домовились, що під ліквідністю товару мається на разі можливість продажу поставленого товару (кожної позиції) кінцевому покупцю на протязі 40 (сорока) календарних днів з дня поставки. Не проданий в зазначений термін товар Покупцем не оплачується, а повертається Постачальнику. В такому разі товар повертається транспортом та за рахунок Постачальника, не пізніше ніж 7 календарних днів з моменту повідомлення Покупцем Постачальника, а Покупець звільняється від обов'язку сплатити вартість непроданого товару (п. 5.6. Договору).

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних та достатніх доказів збереження товарного вигляду переданого за Договором товару на суму 240 568,11 грн., який повертається Покупцем Продавцю, відповідачем до суду не представлено.

Окрім цього, в підтвердження викладених у відзиві обставин відповідачем не підтверджено достатніми доказами момент повідомлення Покупцем Постачальника про повернення товару, обов'язок повернення якого, в силу п. 5.6. Договору, наступає протягом 7 календарних днів з моменту про таке повідомлення, оскільки зі змісту наявного в матеріалах справи фіскального чеку № 2488 від 07.06.2012р. суд унеможливлений дійти одностайного висновку про факт належного повідомлення Покупцем Постачальника про повернення товару згідно листа № 153 від 07.06.2012р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 8.1. Договору слідує, що за невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору винна Сторона несе відповідальність згідно Договору та чинного законодавства.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1 068,00 грн. втрат від інфляції та 2 116,30 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 5 369,37 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» (ідентифікаційний код: 36148976, адреса: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, р/р 260083016473 в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», м. Київ, МФО 300498), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Галактика-Строй»(ідентифікаційний код: 35203009, адреса: 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 3, р/р 26000060145652 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -265 284,28 грн. (двісті шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 28 копійок), втрат від інфляції -1 068,00 грн. (одна тисяча шістдесят вісім гривень), 3% річних -2 116,30 грн. (дві тисячі сто шістнадцять гривень 30 копійок) та судові витрати -5 369,37 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень 37 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.