Рішення

від 23.07.2012 по справі 5006/37/72/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.12 р. Справа № 5006/37/72/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, ідентифікаційний код 34480657

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон», м. Донецьк, ідентифікаційний код 32255646

про: стягнення заборгованості в розмірі 2 474 586,10 грн.

із залученням до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», м. Київ, ідентифікаційний код 34575984

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Кислий А.С. (за довіреністю №29-03/12 від 29.03.2012р.);

від Відповідача - Ребий Р.Д. (керівник, за довідкою з ЄДР №544442);

від Третьої особи - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 23.07.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон», м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 583 898,04 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Третьою особою грошових зобов'язань за договорами фінансового лізингу №№ LС4086-07/10 від 30.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р, LС4075-07/10 від 30.07.2010р, LС4076-07/10 від 29.07.2010р, LС4077-07/10 від 29.07.2010р, LС4078-07/10 від29.07.2010р, LС4079-07/10 від 29.07.2010р, LС4080-07/10 від 29.07.2010р, LС4082-07/10 від 29.07.2010р, LС4091-07/10 від 06.08.2010р. у розмірі 2 583 898,04 грн., які забезпечені порукою Відповідача, та ухилення солідарних боржників від виконання означених зобов'язань попри наявність прийнятих судових рішень, які набули законної сили, про стягнення цих коштів з Лізингоодержувача, у зв'язку з чим висуваються вимоги до Відповідача як поручителя.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір поруки №4091-08/10 від 06.08.2010р., договори фінансового лізингу №№ LС4083-07/10 від 30.07.2010р, LС4075-07/10 від 30.07.2010р, LС4076-07/10 від 29.07.2010р, LС4077-07/10 від 29.07.2010р, LС4078-07/10 від29.07.2010р, LС4079-07/10 від 29.07.2010р, LС4080-07/10 від 29.07.2010р, LС4082-07/10 від 29.07.2010р. з додатками та рахунками-фактурами за ними, письмову вимогу №1014-05/12 від 01.06.2012р. з доказами направлення, рішення Господарського суду м. Києва по справам №№ 511-7/3977-2012, 511-7/3943-2012, 5011-18/3975-2012, 5011-4/3978-2012, 5011-32/4070-2012, 5011-3/3931-2012, 5011-3/3930-2012, 5011-36/4030-2012.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 556 Цивільного кодексу України і ст.193 Господарського кодексу України..

Крім того, Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.1-52, 82 т.2), у томі числі - клопотання про зменшення позовних вимог на суму частково погашення заборгованості в розмірі 109 311,10 грн.

Відповідач надав відзив на позов від 23.07.2012р. (а.с.80 т.2), яким визнав позовні вимоги в частині 2474586,94 грн. (з урахуванням зменшення розміру вимог), а також надав додаткові документи на виконання вимог суду (а.с.а.с.59-79 т.2).

Ухвалою від 20.06.2012р. судом , в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», м. Київ.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, проте надала через канцелярію суду клопотання (а.с.56 т.2) про розгляд справи без участі представника Третьої особи з додатками (а.с.а.с.57-58 т.2), в якому підтверджувало існування несплаченої заборгованості перед Позивачем за вказаними договорами фінансового лізингу, у розмірі, який був визначений судовими рішеннями Господарського суду м. Києва по справам №№ 5011-7/3944-2012, 5011-7/3943-2012, 5011-18/3975-2012, 5011-4/3978-2012, 5011-32/4070-2012, 5011-3/3931-2012, 5011-3/3930-2012, 5011-36/4030-2012, на часткове погашення якої був здійснений платіж у розмірі 109 311,10 грн.

У судовому засіданні 23.07.2012р. представники Позивача та Відповідача підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутності будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування, зважаючи на що суд розглядає справу за наявними матеріалами, яких цілком достатньо для правильною юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Лізингодавець) та Третьою особою (Лізінгоодержувач) була укладена низка договорів фінансового лізингу з аналогічними умовами:

1. № LС4083-07/10 від 30.07.2010р. (а.с.а.с.52-53 т.1) з вартістю предмета лізингу 3 000 000 грн.;

2. № LС4075-07/10 від 30.07.2010р. (а.с.а.с.10-11 т.1) з вартістю предмета лізингу 500 000 грн.;

3. № LС4076-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.16-17 т.1) з вартістю предмета лізингу 250 000 грн.;

4. № LС4077-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.22-21 т.1) з вартістю предмета лізингу 160 000 грн.;

5. № LС4078-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.28-29 т.1) з вартістю предмета лізингу 550 000 грн.;

6. № LС4079-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.34-35 т.1) з вартістю предмета лізингу 500 000 грн.

7. № LС4080-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.40-41 т.1) з вартістю предмета лізингу 600 000 грн.;

8. № LС4082-07/10 від 29.07.2010р. (а.с.а.с.46-47 т.1) з вартістю предмета лізингу 450 000 грн.

Згідно умов п. 1.1. кожного із вказаних договорів Лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, яке зазначено у Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору..

Пунктом 1.7. договорів визначено, що строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 29 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами договору та додатків до нього.

Пунктами 1.1. -1.4. додатку №4 до договорів (Загальні умови фінансового лізингу) визначено, що передача предмету лізингу Відповідачу з усіма необхідними належностями, та його прийняття опосередковується складанням двосторонньою комісією акту приймання-передачі предмета лізингу у двох примірниках.

Розділом 4 договорів фінансового лізингу сторонами визначені лізингові платежі та порядок розрахунків, зокрема встановлено, що:

- Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета лізингу до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеною за правилами договору за ставкою EURIBOR 3M плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1. (п. 4.2.);

- поточні лізингові платежі розраховуються на перше число місяця лізингового періоду (п. 4.3.), а комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами п. 4.2 цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу (п. 4.2).

Крім того, сторони домовилися у п. 4.6 про те, що оплата всіх лізингових платежів, зазначених в цьому розділі договору, здійснюється Лiзингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують Лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 12 числа поточного місяця.

В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов встановлює, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу Позивачем складалися та надсилалися рахунки-фактури (а.с.а.с.86-142 т.1) відносно періоду з лютого 2011р. по березень на загальну суму 2 583 898,04 грн.

06.08.2010р. між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем (Поручитель) був укладений договір поруки №4091-08/10 (а.с.а.с.8-9 т.1), згідно п.п. 1.2, 4.1. якого Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача (ТОВ «Юнікомбуд»), які виникають за договорами лізингу (№№ LС4086-07/10 від 30.07.2010р., LС4083-07/10 від 30.07.2010р, LС4075-07/10 від 30.07.2010р, LС4076-07/10 від 29.07.2010р, LС4077-07/10 від 29.07.2010р, LС4078-07/10 від29.07.2010р, LС4079-07/10 від 29.07.2010р, LС4080-07/10 від 29.07.2010р, LС4082-07/10 від 29.07.2010р, LС4091-07/10 від 06.08.2010р.), включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договорів лізингу в повному обсязі, який діє до повного виконання боргових зобов'язань за договорами лізингу, на підставах ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договорами лізингу, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», м. Київ про стягнення заборгованості за вказаними вище договорами фінансового лізингу за період з лютого 2011р. по березень 2012р. рішеннями Господарського суду м. Києва задоволені у повному обсязі у справах:

· №5011-7/3944-2012 від 03.05.2012р. (а.с.а.с.62-64 т.1), яке набрало законної сили 18.05.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.5 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 1268975,41грн.;

· №5011-7/3943-2012 від 03.05.2012р. (а.с.а.с.65-67 т.1), яке набрало законної сили 18.05.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.6 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 263105,25грн.;

· №5011-18/3975-2012 від 24.04.2012р. (а.с.а.с.68-70 т.1), яке набрало законної сили 15.05.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.7 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 69958,93грн.;

· №5011-4/3978-2012 від 24.04.2012р. (а.с.а.с.71-73 т.1), яке набрало законної сили 07.05.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.8 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 197328,22грн.;

· №5011-32/4070-2012 від 25.04.2012р. (а.с.а.с.74-75 т.1), яке набрало законної сили 08.05.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.9 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 240483,47грн.;

· №5011-3/3931-2012 від 10.04.2012р. (а.с.а.с.76-77 т.1), яке набрало законної сили 24.04.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.10 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 217367,83грн.;

· №5011-3/3930-2012 від 10.04.2012р. (а.с.а.с.79-81 т.1), яке набрало законної сили 24.04.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.11 т.2) про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 217367,83грн.;

· №5011-36/4030-2012 від 19.04.2012р. (а.с.а.с.82-85 т.1) яке набрало законної сили 04.05.2012р. та на виконання якого було видано відповідний наказ (а.с.12 т.2) про стягнення заборгованості в розмірі 109311,1грн., а усього за всіма рішеннями - 2583898,04грн.

Як зазначено в клопотанні Третьої особи (а.с.56 т.2) вказані рішення суду не оскаржені.

05.06.2012р. Позивач надіслав (а.с.144 т.1) Відповідачу лист-вимогу №1015-06/12 (а.с.143 т.1), в якому наголошувалося на необхідності погасити заборгованість Третьої особи за договорами фінансового лізингу.

У зв'язку із невиконанням означених рішень суду з боку Лізингоодержувача та ігнорування Відповідачем як поручителем надісланої вимоги, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, надаючи довідку, згідно якої станом на 05.07.2012р. (а.с.а.с.2-4 т.2) заявлена до стягнення сума грошових вимог не змінилась.

Третя особа у наданому клопотанні (а.с.56 т.2) повідомила про здійснення нею платежу на виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №5011-36/4030-2012 від 19.04.2012р. в сумі 109311,10 грн., на підтвердження чого надала платіжне доручення №3073 від 12.07.2012р. (а.с.58 т.2), зважаючи на що Позивач заявою від 23.07.2012р. (а.с.81 т.2) в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог до суми 2474586,94 грн.

Відповідач визнав остаточні (зменшені) позовні вимоги в повному обсязі, що підтверджується наданим 23.07.2012р. відзивом на позов (а.с.80 т.2).

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.81 т.2), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено врахуванням всіх здійснених на поточний момент платежів Третьої особи як солідарного з Відповідачем боржника.

В свою чергу, об'єднання заявленим вимог щодо стягнення заборгованості, яка виникла за кількома договорами фінансового лізингу в межах одного позову цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за одним договором поруки).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання поручителем прострочених грошових зобов'язань солідарного боржника, які виникли на підставі договорів фінансового лізингу, забезпечених (грошових зобов'язань) порукою.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 79 т.2) на вчинення такої процесуальної дії особою - керівником Відповідача;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є учасники справи, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно відповідності дій Відповідача з визнання позову вимогам законодавства позиція суду полягає в такому:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору поруки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

В силу укладеного між Позивачем та Відповідачем договору поруки, останній набув статусу поручителя за зобов'язаннями третьої особи перед Позивачем за договорами фінансового лізингу, що цілком відповідає приписам ст.ст. 546, 547, 553 Цивільного кодексу України.

При цьому, з огляду на п. 2.1 договору поруки, Відповідач несе солідарну відповідальність перед Позивачем у тому ж обсязі, що і Третя особа., що узгоджується із ч. 2 ст.554 Цивільного кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України за відсутністю спеціального застереження статус Відповідача як поручителя зумовлює його солідарну відповідальність за розглядуваними в межах цієї справи вимогами Позивача.

З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності підстав, передбачених ст.559 Цивільного кодексу України для припинення поруки, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача статусу солідарного з Третьою особою боржника перед Позивачем за зобов'язаннями, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу №№ LС4083-07/10 від 30.07.2010р, LС4075-07/10 від 30.07.2010р, LС4076-07/10 від 29.07.2010р, LС4077-07/10 від 29.07.2010р, LС4078-07/10 від29.07.2010р, LС4079-07/10 від 29.07.2010р, LС4080-07/10 від 29.07.2010р, LС4082-07/10 від 29.07.2010р.

В свою чергу, як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі. Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Третьою особою договори фінансового лізингу №№ LС4083-07/10 від 30.07.2010р, LС4075-07/10 від 30.07.2010р, LС4076-07/10 від 29.07.2010р, LС4077-07/10 від 29.07.2010р, LС4078-07/10 від29.07.2010р, LС4079-07/10 від 29.07.2010р, LС4080-07/10 від 29.07.2010р, LС4082-07/10 від 29.07.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги, що положення ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду), суд зазначає, що у світлі ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України лізингові платежі мають здійснюватися незалежно від результатів господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Третя особа не мала правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно визначених договорами лізингу п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу 8 числа кожного поточного місяця за розглядуваний період з лютого 2011р. по березень 2012р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються належним виконанням, у розглядуваному випадку - шляхом своєчасного та у повному обсягу здійснення лізингових платежів. Натомість невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і жодних доказів на підтвердження іншого Відповідачем або Третьою особою згідно ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надав, останнім не виконувалися у повному обсягу та своєчасно зобов'язання з оплати лізингових платежів за період лютого 2011р. по березень 2012р включно, що дозволяє стверджувати про наявність порушення грошового зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України та вважати Третю особа такою, що прострочила у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Рішеннями Господарського суду м. Києва у справах №№5011-7/3944-2012, 5011-7/3943-2012, 5011-18/3975-2012, 5011-4/3978-2012, 5011-32/4070-2012, 5011-3/3931-2012, 5011-3/3930-2012, 5011-36/4030-2012 задоволені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ про стягнення заборгованості за аналогічними договорами з Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікомбуд», які набули законної сили у встановленому ст.85 Господарського процесуального кодексу України порядку.

Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України рішення суду, що набуло законної сили має статус загальнообов'язкового. В свою чергу, згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України" визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів". Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Таким чином, встановлений судом факт наявної заборгованості у Третьої особи перед Позивачем у сумі 2583898,04 грн. за договорами фінансового лізингу.

Відповідно до платіжного доручення №3073 від 12.017.2012р. (а.с.58 т.2), Третьою особою було сплачено заборгованість у розмірі 109311,10 грн. на виконання рішення Господарського суду м. Києва №5011-36/4030-2012 від 19.04.2012р. У зв'язку із чим залишок несплаченої заборгованість, відносної зобов'язань з оплати якої Відповідач та Третя особа є солідарними боржниками, становить 2474586,94 грн., в межах якої судом і задовольняються позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних. В свою чергу, решта судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню Позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 47, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон», м. Донецьк (ідентифікаційний код 32255646) про стягнення заборгованості в розмірі 2474586,94 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон», м. Донецьк (ідентифікаційний код 32255646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) в розмірі 2474586,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон», м. Донецьк (ідентифікаційний код 32255646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (ідентифікаційний код 34480657) витрати по сплаті судового збору у розмірі 49491,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ частину сплаченого судового збору платіжним дорученням №19238 від 15.06.2012р. на суму 2186,19 грн.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.07.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2012р.

Суддя Попков Д.О.