Ухвала

від 19.07.2012 по справі 2-133-2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-133-2012 Провадження № 22-ц/2590/2308/2012 Головуючий у I інстанції - Грушко О. А. Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Острянського В.І., суддів: Горобець Т.В., Хромець Н.С., при секретарі: Мартиновій А.В., за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Радичівської сільської ради та ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, про встановлення нікчемності заповіту ОСОБА_7 від 13.11.2010 року і за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та Радичівської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення і про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

У апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення Коропського районного суду від 06 червня 2012 року і про постановлення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6 та про задоволення її зустрічного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що місцевий суд, задовільнивши первісний позов, не звернув уваги на зміст позовної заяви, який, на думку апелянта, не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки ОСОБА_5, яку позивач зазначила відповідачем у справі, ні в який спосіб не порушує і не порушувала прав позивачки ОСОБА_6 і вона є неналежним відповідачем у справі; що суд безпідставно поклав на неї судові витрати; що суд незаконно задовільнив заявлені додатково вимоги ОСОБА_6 про визнання заповіту ОСОБА_7 нікчемним; що суд необгрунтовано відмовив їй у визнанні факту про перебування ОСОБА_7 у безпорадному стані, оскільки вона надала суду відповідні докази щодо цього. Зазначила, що в тексті рішення зазначено, що представник Радичівської сільської ради позовні вимоги за обома позовами не визнав, однак це не відповідає дійсності, т.я. останній визнав вимоги за зустрічним позовом та що їй незрозуміло з яких підстав було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні первісного позивача ОСОБА_8, яка, на думку апелянта, ніякого відношення до предмету спору не має.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2012 року позов ОСОБА_6 до Радичівської сільської ради та ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/8 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами було задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1. Встановлено нікчемність заповіту ОСОБА_7 на ім"я ОСОБА_5, посвідченого 13.11.2010 року секретарем виконкому Радичівської сільської ради ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 75. У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та Радичівської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування було відмовлено. Суд стягнув з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 сплачені останньою судовий збір в сумі 165,80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 740,27 грн.. Також суд стягнув з Радичівської сільської ради в користь ОСОБА_6 165,80 грн. в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору та 740,27 грн. витрат на правову допомогу, понесених по справі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що 12.08.2010 року помер ОСОБА_10, про що в матеріалах справи є копія свідоцтва про смерть; що на час смерті ОСОБА_10 був власником садиби, розташованої в АДРЕСА_1; що спадщину ОСОБА_10 було прийнято його першою дружиною ОСОБА_8, дочками: ОСОБА_6 і ОСОБА_11, його дружиною ОСОБА_5 та його матір"ю ОСОБА_7; що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла і згідно з заповітом, посвідченим 13.11.2010 року секретарем виконкому Радичівської сільської ради ОСОБА_9, ОСОБА_7 все своє майно заповіла ОСОБА_5, що рішенням Коропського районного суду від 14.11. 2011 року, яке набуло чинності, встановлено, що вказаний заповіт складений з порушенням вимог щодо його посвідчення і він є нікчемним і цим рішенням, з врахуванням наведеного, визнано право власності на 1/8 частини садиби АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_11, а також на 1/2 її частину за ОСОБА_8. Отже, вважав суд, на час розгляду даної справи жоден зі спадкоємців не отримав спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_7.( на 1/8 частину спірної садиби). Тому суд вважав, що вимоги позивачки ОСОБА_6, які грунтуються на законі (ст.ст.1261, 1266 ЦК України) про визнання за нею, як внучкою померлого спадкодавця ОСОБА_7 і враховуючи відмову спадкоємця ОСОБА_11 (а.с.44) підлягають задоволенню. Суд врахував, що відносно нікчемності заповіту ОСОБА_7 існує спір, тому прийшов до висновку про необхідність задоволення вимоги первісного позову про встановлення нікчемності заповіту від 13.11.2010 року судовим рішенням.

Суд також вважав, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_5 щодо встановлення факту перебування спадкодавця ОСОБА_7 у безпорадному стані і відповідного застосування правила ч.2 ст.1259 ЦК України про одержання права на спадкування із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування за рішенням суду не можуть бути задоволені, т.я. згідно з правилами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.; що згідно з рішенням Коропського районного суду від 14.11.2011 року, яке набрало законної сили, встановлено, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт перебування ОСОБА_7 у безпорадному стані. Тому суд, оцінивши фактичні обставини справи в сукупності, прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічного позову.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про те, що зміст первісного позову не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України; що апелянт ОСОБА_5 не може бути належним відповідачем у справі, оскільки вона ні в який спосіб не порушувала прав позивачки ОСОБА_6; що що суд безпідставно поклав на неї судові витрати; що суд незаконно задовільнив вимоги ОСОБА_6 про визнання заповіту ОСОБА_7 від 13.11.2010 року нікчемним; що суд необгрунтовано відмовив їй у визнанні факту про перебування ОСОБА_7 у безпорадному стані та що їй незрозуміло з яких підстав було залучено до участі в справі ОСОБА_8 в якості третьої особи, оскільки, на думку апелянта, остання ніякого відношення до предмету спору не має - не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: