Постанова

від 06.04.2011 по справі 20322/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. справа № 2а-7733/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ліненко А.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «КОРПРОМСТАР»,

апеляційну скаргу Південної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 26.03.2010р.

у справі № 2а-7733/09/0470

за позовом Приватного підприємства «КОРПРОМСТАР»,

вул. Купріна, 130, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50045;

до відповідача Південної міжрайонної Державної податкової інспекції

у місті Кривому Розі Дніпропетровської області,

пр. Металургів, 16, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50006;

про скасування актів, -

встановив: Приватним підприємством «КОРПРОМСТАР»подано позов до Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про:

- визнання протиправною позапланової виїзної перевірки ПП «КОРПРОМСТАР»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2007р. по 31.12.2008р.;

- визнання протиправним та скасування Акту № 306/232/35005882 від 15.04.2009р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «КОРПРОМСТАР»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2007р. по 31.12.2008р.;

- скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2009р. №№ 0001092301/0 та 0001102301/0;

- скасування першої податкової вимоги від 01.06.2009р. № 1/387 про сплату податкового боргу в сумі 127.338,70 грн., з яких за платежем - податок на прибуток на загальну суму 13.511,00 грн., в тому числі основного платежу 9.000,00 грн., штрафних фінансових санкцій у розмірі 4.511,00 грн.; за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 113.827, 70 грн., в тому числі основного платежу 66.052, 20 грн., штрафних (фінансових) санкцій 47.775,50 грн.;

- скасування другої податкової вимоги від 06.07.2009р. № 2/459 про сплату податкового боргу в сумі 127.338,70 грн., з яких за платежем - податок на прибуток на загальну суму 13.511,00 грн., в тому числі основного платежу 9.000,00 грн., штрафних фінансових санкцій у розмірі 4.511,00 грн.; за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 113.827, 70 грн., в тому числі основного платежу 66.052, 20 грн., штрафних (фінансових) санкцій 47.775,50 грн.;

- визнання протиправним та скасування рішення Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 74 від 07.08.2009 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Верба І.О.) своєю постановою від 26.03.2010р. позов задовольнив частково.

Визнав протиправною та скасував другу податкову вимогу від 06.07.2009р. № 2/459 та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 74 від 07.08.2009 року.

Постанова суду мотивована тим, що 22.06.2009р. представником позивача подано до канцелярії суду уточнення позовних вимог вхідний № 28680, які вперше містили позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень від 19.05.2009р. Отже, з 22.06.2009р. оскаржувані податкові повідомлення-рішення набули статусу неузгоджених відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована наступним:

податковий орган діяв в межах законодавства на виконання рішення суду;

акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень;

податковий орган при проведені перевірки керувався даними податкової звітності;

до складу податкового кредиту не включаються суми ПДВ за податковими накладними, які виписані не платником податків на додану вартість.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Приватне підприємство «КОРПРОМСТАР», Позивач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилання на неналежний спосіб захисту порушених прав є необ'єктивним, оскільки приписи частини 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяють суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фахівці контролюючого органу визначили суму податкових зобов'язань з податку на прибуток виключно з даних податкової звітності за 11 місяців 2007 року. В той же час, задекларована сума валового доходу у розмірі 733.333,00 грн. визначена Позивачем в декларації помилково, і згідно до первинних бухгалтерських документів становить 696.664,00 грн.

Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Податкові повідомлення-рішення, розміщені з порушенням Порядку встановлення та експлуатації дощок податкових оголошень (повідомлень), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 вересня 2001 року N 375, вважаються не врученими, а податкові зобов'язання неузгодженими.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Південна міжрайонна Державна податкова інспекція у місті Кривому Розі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В силу підпункту 5.2.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу неузгодженим вважається податкове зобов'язання.

В той же час, зазначена процесуальна дія не може змінювати статусу суми податкового боргу платника податків.

Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати. У позові відмовити в повному обсязі.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Сутність спору: В період з 22.03.2009р. по 10.04.2009р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «КОРПРОМСТАР», код за ЄДРПОУ 35005882, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2007р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки 15.04.2009р. складений Акт № 306/232/35005882.

В Акті перевірки вчинено записи:

податок на прибуток - платник податків в податковій декларації за податку на прибуток за 11 місяців 2007 року визначив скоригований валовий дохід у розмірі 733.333,00 грн.; в той же час, перевіркою встановлено відхилення у розмірі 1.811.185,00 грн. внаслідок невірного розрахунку приросту балансової вартості ТМЦ, так як в декларації по ряд. 01.2. «приріст балансової вартості запасів» відображено суму 0,00 грн.; згідно даних бухгалтерського обліку (журнали-ордери по рах. 281 «Товари на складі»балансова вартість ТМЦ станом на 07.06.2007р. склала 0,00 грн., згідно вказаних даних бухгалтерського обліку станом на 01.12.2007р. балансова вартість ТМЦ складає 1.811.185,00 грн.;

податок на додану вартість - перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено заниження за січень 2008 року в сумі 17,00 грн., за лютий 2008 року в сумі 46.194,00 грн., за червень 2008 року в сумі 49.340,00 грн. (виправлено у поточних деклараціях з ПДВ у періодах: липень 2008 року в сумі 13.728,00 грн., серпень 2008 року в сумі 7.400,00 грн., жовтень 2008 року в сумі 7.736,00 грн., без нарахування штрафних санкцій, як це передбачено пунктом 17.2. статті 17 Закону (2181-14); заниження податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 46.194,00 грн. встановлено за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані ПП «Крімпекс», реєстрацію якого платником ПДВ анульовано з 05.02.2008р., платник виключений з реєстру 12.02.2008р.

На підставі Акту перевірки, 19.05.2009р. керівником Південної МДПІ у місті Кривому Розі прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0001092301/0 та 0001102301/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Приватному підприємству «КОРПРОМСТАР»визначено суму податкового зобов'язання за платежем -3011021000, податок на прибуток, у розмірі 13.533,00 грн. В їх числі 9.022,00 грн. за основним платежем і 4.511,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до пункту 4.1, підпункту 4.5.1 пункту статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.8 пункту7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Приватному підприємству «КОРПРОМСТАР»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 113.880,50 грн. В їх числі 66.105,00 грн. основного платежу та 47.775,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення-рішення розміщенні на дошці податкових оголошень 19.05.2009р., що підтверджено актами № 195/23-246, № 195/23-246/1, у зв'язку з неможливістю вручення рішень платнику податків (т. 2 а. с. 176-177).

Відповідач склав першу податкову вимогу 01.06.2009р. № 1/387 про сплату податкового боргу у розмірі 127.338,70 грн., визначив про наявність податкового боргу з податку на прибуток в сумі 13.511,00 грн., основний платіж 9.000,00 грн., штрафні фінансові санкції 4.511,00 грн.; з податку на додану вартість в сумі 113.827,70 грн., основний платіж 66.052,20 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 47.775,50 грн., вручена платнику податків поштовим зв'язком 11.06.2009р. (т. 2. а. с. 193).

Друга податкова вимога від 06.07.2009р. № 2/459 визначила податковий борг на загальну суму 127.338,70 грн., вручена платнику податків поштовим зв'язком 13.07.2009 року (т. 2. а. с. 194).

07.08.2009р. контролюючим органом прийнято рішення № 74 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. (т. 2 а. с. 14).

Визнання протиправною позапланової виїзної перевірки ПП «КОРПРОМСТАР», визнання протиправним та скасування Акту № 306/232/35005882 від 15.04.2009р., скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2009р. №№ 0001092301/0 та 0001102301/0, скасування першої та другої податкових вимог, та скасування рішення Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 74 від 07.08.2009р., стали предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги - Приватного підприємства «КОРПРОМСТАР», посилання суду першої інстанції на неналежний спосіб захисту порушених прав є необ'єктивним, оскільки приписи частини 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяють суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод та інтересів.

В той же час, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи.

Особи, що беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Щодо принципу диспозитивності, слід зазначити, що дії адміністративного суду залежать від вимог позивача і заперечень відповідача, адміністративний суд вирішує справу в обсязі заявлених сторонами вимог.

Принцип диспозитивності, як процесуальний принцип, передбачає самостійність сторін у розпорядженні своїми вимогами (заявляють, визнають або відмовляються від них), тобто свободу дій учасників процесу.

Згідно з цим принципом, адміністративний суд має розглядати адміністративні справи не інакше, як за волевиявленням зацікавленої сторони і не повинен виходити за межі заявлених вимог.

Безумовно, суд може вийти за межі позовних вимог, та тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

При цьому, Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Між тим, Акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо визначення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Не оспорюючи по суті виявлене фахівцями контролюючого органу порушення, заявник апеляційної скарги вказує на безпідставне врахування виключно даних податкової декларації, а не фактичних показників, виявлених у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

В той же час, відповідно до вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Контролюючий орган, в силу підпункту 4.2.2 Закону (2181-14), зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Щодо визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з позицією Позивача відносно вимог до формування даних податкової звітності - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В той же час,

право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону;

податкова накладна, підпункт 7.2.3 Закону (168/97-ВР), складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

І, на кінець, податковим зобов'язанням, згідно з пунктом 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Отже, чинним законодавством встановлений певний взаємозв'язок і між надходженням до бюджету податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, Свідоцтво про реєстрацію ПП «Крімпекс»платником ПДВ анульовано з 05.02.2008р., платник виключений з реєстру 12.02.2008р.

Слід визначити правову природу податкових накладних, складених особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.

Податкові накладні Законом (168/97-ВР) визначено як звітний податковий i одночасно розрахунковий документ.

Таким чином, йдеться про документ, що фіксує, відповідно до податкового законодавства, наявність певних юридичних фактів i надає платнику податку повноваження на вчинення певних дій (включення витрат на сплату ПДВ до податкового кредиту з правом наступного відшкодування).

У судових справах податкова накладна також є письмовим доказом.

Відсутність будь-яких відповідних повноважень у особи, яка видала певні податкові документи, є фактом встановленим.

Це позбавляє таку особу права видавати податкові накладні згідно із Законом (168/97-ВР), а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних i позбавляють покупця права на податковий кредит.

За встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові і в цій частині.

Слід вказати, що у відповідності з підпунктом 6.2.4 Закону (2181-14) у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення розміщенні на дошці податкових оголошень 19.05.2009р., що підтверджено актами № 195/23-246, № 195/23-246/1, у зв'язку з неможливістю вручення рішень платнику податків (т. 2 а. с. 176-177).

В межах апеляційної скарги Приватного підприємства «КОРПРОМСТАР»підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційну скарга МДПІ.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд, про що зазначено вище, скасував другу податкову вимогу від 06.07.2009р. № 2/459 та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Постанова суду мотивована тим, що 22.06.2009р. представником позивача подано до канцелярії суду уточнення позовних вимог вхідний № 28680, які вперше містили позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень від 19.05.2009р. Отже, з 22.06.2009р. оскаржувані податкові повідомлення-рішення набули статусу неузгоджених відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Така позиція суду першої інстанції видається колегії суддів помилковою.

В процитованому вище реченні абзацу підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону (2181-14), із змінами, внесеними згідно із Законом України від 26.12.2002р. N 397-IV, мова йде про неузгодження суми податкового зобов'язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Несвоєчасне звернення платника податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, визначених Законом (2181-14)), не зупиняє процедур погашення податкового боргу, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого.

Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

В запобігання такому існує інститут забезпечення адміністративного позову.

Невідповідність висновків суду обставинам справи в цій частині є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «КОРПРОМСТАР»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2010р. у справі № 2а-7733/09/0470 скасувати частково та прийняти нову постанову суду.

У позові відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: М.А. Руденко