Ухвала

від 26.05.2011 по справі 32096/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р.справа № 2а-4270/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Руденко М.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 26.08.2009р.

у справі № 2а-4270/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс»,

вул. Дзержинського, 114-А, м. Запоріжжя, 69002;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Жовтневому районі міста Запоріжжя,

вул. Леппіка, 34, м. Запоріжжя, 69063;

про скасування актів, -

встановив: ТОВ «Оборонресурс»подано позов до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0000622302/0 від 17.02.2009р., № 0000622302/1 від 24.04.2009р., № 0000622302/2 від 15.07.2009р.,

№ 0000632302/0 від 17.02.2009р., № 0000632302/1 від 24.04.2009р., № 0000632302/2 від 15.07.2009р.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Малиш Н.І.) своєю постановою від 26.08.2009р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що акти приймання-передачі наданих маркетингових послуг не містять обсягу інформації та порядку її використання. Отже, пов'язаність маркетингових послуг з власною господарською діяльністю Позивачем не доведена.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс», Позивач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (334/94-ВР) не належать до складу валових виключно витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

В матеріалах справи наявні засвідчені копії договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг, платіжні документи, належні звіти про виконані роботі. Надані документи оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства і сумнівів в їх достовірності не викликають.

Крім того, податковий кредит підтверджений податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: Як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, в період з 12.01.2009р. по 30.01.2009р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс», код за ЄДРПОУ 31094696, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки 04.02.2009р. складений акт № 10/23-2/31094696.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат у розмірі 183.335,00 грн., та, відповідно, податкового кредиту, у зв'язку із включенням до складу валових витрат інформаційно-консультаційних послуг, одержаних від наступних контрагентів:

ПП «Натал»- предметом договору від 04.05.2005р. є консультаційно-довідкове обслуговування; вартість послуг складає 20.000,00 грн. за один місяць абонентного обслуговування; при цьому, акти виконаних робіт не конкретизовані;

ПП «Трон-ХХІ»- предметом договору від 01.02.2006р. є інформаційне обслуговування; вартість послуг складає 20.000,00 грн. за один місяць абонентного обслуговування; при цьому, акти виконаних робіт не конкретизовані.

З огляду на те, що в наданих документах відсутня інформація, які інформаційні послуги були надані та як можуть бути використані в подальшій господарській діяльності позивача, фахівці контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, дійшли висновку про не пов'язаність послуг з власною господарською діяльністю Позивача.

Відповідно, суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

На підставі Акта перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником ДПІ 17.02.2009р., 24.04.2009р. та 15.07.2009р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000622302/0, /1, /2, також №№ 0000632302/0, /1, /2, відповідно.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. ( 334/94-ВР ), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс»визначено суму податкового зобов'язання за платежем -3011021000, податок на прибуток, у розмірі 31.251,00 грн. В їх числі 20.834,00 грн. за основним платежем та 10.417,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс»визначено суму податкового зобов'язання за платежем -3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 52.248,00 грн. В їх числі 34.832,00 за основним платежем та 17.416,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За змістом пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 статті 1 Закону (334/94-ВР), визначена під терміном господарської діяльності будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, пункт 5.1 пов'язує віднесення до складу валових витрат із призначенням таких витрат для використання у господарській діяльності.

У відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Термін «у зв'язку з», що вживається у підпункті 5.2.1 Закону, дозволяє застосовувати цю норму до витрат, пов'язаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва яких є переконливим та беззаперечно встановленим судом юридичним фактом реальної дійсності -конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Зовсім не очевидним є існування такого факту для суду, що розглядав справу, за відсутності належних та допустимих доказів такого в матеріалах справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс»віднесено до складу валових витрат інформаційні послуги. Обґрунтовуючи довід про неправомірне визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, позивач посилався на підтвердження валових витрат первинними документами -актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які, на думку позивача, є достатньою підставою для відтворення господарської операції з придбання послуг у податковому обліку.

Водночас, правильність формування валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю.

Як фахівцям контролюючого органу, так і суду першої інстанції, надані копії договорів та акти приймання-передачі послуг.

Очевидно, види наданих згідно з актами прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів про надання інформаційних послуг.

Наведені документи не містять інформації щодо змісту та обсягу господарських операцій; неможливо виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача, що, одночасно, означає невідповідність цих документів вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV.

Понесення позивачем указаних витрат не доводить отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

За відсутності такого відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Дійсно, в силу підпункту 7.4.5 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Водночас, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

З огляду на викладене вище -акти здачі-приймання виконаних робіт не підтверджують факту використання послуг в господарській діяльності Товариства; отже, Позивач безпідставно включив і до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з таким придбанням послуг.

За встановлених у справі обставин порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оборонресурс»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2009р. у справі № 2а-4270/09/0870 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко

Суддя: М.В. Мірошниченко