Ухвала

від 05.10.2011 по справі 18995/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р.справа № 2а-1887/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 04.03.2010р.

у справі № 2а-1887/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИКА»,

вул. Центральна, 1, с. Гупалівка Магдалинівського району, 51110;

до відповідача Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції,

вул. М. Головко, 30, м. Новомосковськ Дніпропетровської, 51200;

про скасування акта,

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИКА»подано позов до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012350/0.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Захарчук Н.В.) своєю постановою від 04.03.2010р. позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Товариством протягом перевіреного періоду не здійснювалось операцій, звільнених від оподаткування, обмеження щодо включення до складу податкового кредиту за якими визначені підпунктом 7.4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Новомосковська об'єднана ДПІ, Відповідач, вказує на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), являється сільськогосподарським товаровиробником.

Причиною виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість у період з квітня по листопад 2008 року стала сплата платником ПДВ при закупівлі комбікормів, ветпрепаратів, надання послуг електроенергії, та ін. для тваринництва.

Розподіл даних за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом між загальною та спеціальною податковими деклараціями має відбуватись відповідно до питомої ваги за ознакою пов'язаності певних господарських операцій з сільськогосподарським виробництвом.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Розподіл зазначених сум податку на додану вартість відбувається відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20 % та 0 % у загальному обсязі поставки товарів (робіт) у поточному звітному періоді (без врахування податку на додану вартість).

Внаслідок неправомірно здійсненого розподілу сум податкового кредиту між загальною та спеціальною деклараціями Товариством допущено завищення сум податкового кредиту по загальній декларації, та відповідне заниження по спеціальній декларації (підпункт 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Новомосковська об'єднана ДПІ, Відповідач, не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИКА», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що пункти 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»носять собою спеціальний характер їх застосування -щодо операцій з продажу сільськогосподарської продукції, та не встановлюють для платника податків іншого, ніж передбачено Законом (168/97-ВР), порядку обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо операцій з придбання товарів та послуг.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 22.05.2009р. по 16.06.2009р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИКА», код за ЄДРПОУ 33371016, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з квітня по листопад 2008 року.

За результатами перевірки складений Акт № 150/235/33371016 від 16.06.2009р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИКА»протягом 2008 року користувався пільговим режимом оподаткування -здійснював операції з поставки переробним підприємствам м'яса живою вагою за «нульовою»ставкою.

В той же час, підприємством невірно застосований механізм розподілу податкового кредиту.

За позицією фахівців контролюючого органу, розподіл даних за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом між загальною та спеціальною податковими деклараціями при закупівлі комбікормів, ветпрепаратів, надання послуг електроенергії, та ін. для тваринництва, має відбуватись відповідно до питомої ваги за ознакою пов'язаності певних господарських операцій з сільськогосподарським виробництвом.

Внаслідок неправомірно здійсненого розподілу сум податкового кредиту між загальною та спеціальною деклараціями Товариством допущено завищення сум податкового кредиту по загальній декларації, та відповідне заниження по спеціальній декларації (підпункт 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).

На підставі акта перевірки керівником ДПІ 17.06.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012350/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРИКА»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року на 29.502,00 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012350/0 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

У відповідності з підпунктом 7.4.3 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), на чому наполягає заявник апеляційної скарги, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Слід зазначити, що підпункт 7.2.8 Закону (168/97-ВР) зобов'язує платників податку вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Тобто, Закон (168/97-ВР) чітко розподіляє операції з поставки на:

1) оподатковувані;

2) що не є об'єктом оподаткування;

3) звільнені від оподаткування.

Фахівці контролюючого органу помилково ототожнюють не оподатковувану операцію з операціями, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом.

Пункти 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»носять собою спеціальний характер їх застосування -щодо операцій з продажу сільськогосподарської продукції, та не встановлюють для платника податків іншого, ніж передбачено Законом (168/97-ВР), порядку обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо операцій з придбання товарів та послуг.

Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. N 374), визначає механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва.

Водночас, розщеплення (розподіл) податкового кредиту за ознакою пов'язаності певних господарських операцій з сільськогосподарським товаровиробництвом законодавчо не передбачений.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підстав наданих в судове засідання сторонами доказів. В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1. ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у справі № 2а-1887/10/0470 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко