Ухвала

від 15.06.2011 по справі 19740/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р.справа № 2а-6779/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Руденко М.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 03.03.2010р.

у справі № 2а-6779/09/0870

за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, ми. Запоріжжя, 69035;

до відповідача - 1 Відкритого акціонерного товариства

«Запорізький абразивний комбінат»,

вул. Димитрова, 44, м. Запоріжжя, 69084;

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»,

вул. Воля, 2-А, м. Камінь-Каширський Волинської обл., 44500;

про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

встановив: Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»про стягнення 2.462.679,44 грн. за нікчемним правочином.

Запорізький окружний адміністративний суд (головуючий суддя Матяш О.В.) своєю постановою від 03.03.2010р. в адміністративній справі № 2а-6779/09/0870 у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що сам факт визнання недійсними установчих документів не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації та до моменту виключення з Єдиного державного реєстру контрагента.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція, Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено фахівцями контролюючого органу, постановою Камінь-Каширського районного суду від 17 квітня 2007 року у справі № 2а-22/2007 визнано недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», запис про проведення його державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, реєстрацію Товариства платником податку на додану вартість з дати його реєстрації в податковому органі.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»було створено та зареєстровано громадянином ОСОБА_1 за грошову винагороду від невстановлених осіб. При цьому, наміру та можливості самостійно здійснювати підприємницьку діяльність ОСОБА_1 не мав.

Отже, юридична особа не діяла через своїх законних представників та учасників.

Угода, укладена від імені ТОВ «Енергохолдинг»невідомою особою, є такою, що укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. Позов задовольнити у повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат», Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

28.07.2004р. Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат»був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»договір № 08-08-04.

Відповідно до умов укладеного договору, Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат»в період з серпня 2004 року по грудень 2004 року отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»природний газ на загальну суму 2.462.679,42 грн., у тому числі 410.446,57 грн. податку на додану вартість, що підтверджено актами приймання-передачі природного газу від 31.08.2004р., від 30.09.2004р., від 31.10.2004р., від 30.11.2004р., та від 31.12.2004р.

В той же час, постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 квітня 2007 року у справі № 2-а-22/2007 визнано недійсними установчі документи, статут, запис про проведення державної реєстрації, реєстрацію платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», з моменту реєстрації.

Зазначеним судовим актом, за позицією фахівців контролюючого органу, встановлені факти реєстрації Товариства «Енергохолдинг», та здійснення тим діяльності, поза межами правової відповідальності.

З огляду на зазначені обставини, стягнення 2.462.679,44 грн. за нікчемним правочином, на підставі статті 208 Господарського кодексу України, було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

В силу частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

При цьому, з огляду на приписи статті 228 цього Кодексу, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже -нікчемним.

Так, нікчемний правочин, і якщо його недійсність прямо встановлена законом, є абсолютно недійсним. І головною особливістю нікчемного правочину є відсутність необхідності визнання такого правочинну недійсним в судовому порядку.

Водночас, посилаючись на статті 207, 208 Господарського кодексу України, як на підставу для стягнення адміністративно-господарських санкцій, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Для того, щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, Пленум Верховного Суду України у пункту 6 Постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»роз'яснював, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.

Обставин, які підтверджують настання наслідків укладання та виконання зобов'язань з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, не наведено.

Питання сплати податків постачальником газу фахівцями контролюючого органу взагалі не досліджувалось.

Однак, фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність не є очевидною. В ході перевірки встановлено, що господарські операції мали реальний характер. Природний газ, приведений до стандартних умов, продавався через газотранспортну систему ВАТ «Запоріжгаз», згідно до договорів на транспортування.

Слід погодитись з судом першої інстанції, що визнання недійсними установчих документів підприємства, прийняття судом рішення щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, з огляду на індивідуальність відповідальності, самі по собі не є підставою для того, щоб вважати вчинені ними юридично значимі дії недійсними до моменту виключення з державного реєстру.

Львівський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 28.07.2008р. скасував Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17 квітня 2007 року у справі № 2-а-22/2007. Визнав недійсними установчі документи, статут, запис про проведення державної реєстрації, реєстрацію платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», постачальника Позивача, з дати набрання постановою суду законної сили.

При цьому, в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Застосовне до спірної справи, жодних встановлених судовим рішенням обставин, які не підлягають доказуванню, немає.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року в адміністративній справі № 2а-6779/09/0870 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко

Суддя: М.В. Мірошниченко