Постанова

від 01.08.2012 по справі 2а/0570/8754/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8754/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойка М.І.

при секретарі Бабло В.Е.

за участі

представника позивача Бриндіна В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Донецьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 27.06.2012 р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови від 27.06.2012 року про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» було направлено до відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції на виконання виконавчий напис № 6128 від 28.07.2010 року про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташована у АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення вимог Банка за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна у розмірі 1 078 659,17 грн. 17.04.2012 року старшим державним виконавцем Макаренко Я.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32174107 щодо примусового виконання виконавчого напису № 6128 від 28.07.2010 року. 27.06.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа № 32174107 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно п. 4.5.9. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» 02.04.2012 року № 489/20802 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, або довідка з якої вбачається відсутність підстав для отримання такого дозволу. Виходячи з тексту постанови про повернення виконавчого документу встановлено, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що правом користування іпотечним нерухомим майном по АДРЕСА_1 має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно листа від 08.06.2012 року № 03-17/242 служби у справах дітей у дозволу на реалізацію житлового будинку з надвірними побудовами та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено. Майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення не виявлено.

Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що нерухоме майно боржника - ОСОБА_2, а саме житловий будинок з надвірними побудовами та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташований у АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за кредитним договором № 6234421 від 06.06.2008 року укладеному між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2, тому порядок примусового звернення стягнення на нього (предмет іпотеки) згідно п. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Також позивач зазначає, що п. 4.5.9 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року № 489/20802 регулюється порядок передачі на реалізацію нерухомого майна на підставі рішення суду, але ж ніяк не по виконавчому напису вчиненому на іпотечному договорі, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказує на те, що згідно останнього абзацу п. 1.2.1.1. договору іпотеки № 6234512 на якому було вчинено виконавчий напис № 6128 від 28.07.2010 року, у житловому будинку на момент підписання вищевказаного договору не проживали та не були прописані малолітні і неповнолітні діти, що підтверджувались довідкою виконавчого комітету Приморської міської ради, виданої 04.06.2008 року за № 717, тому не зрозуміло яким чином державним виконавцем встановлено, що правом користування нерухомим майном по АДРЕСА_1 має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначена інформації міститься також і в нотаріально завіреній заяві іпотекодавця ОСОБА_2 від 06.06.2008 р. При цьому позивачу не зрозуміло, яким чином державний виконавець посилається на п.4.5.9 вищезазначеної інструкції, яка регулює порядок передачі майна боржника на реалізацію, якщо в процесі проведення виконавчих дій державним виконавцем не проводилися опис й арешт іпотечного майна, призначення суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення його ринкової вартості. Отже державним виконавцем готувався пакет документів для передачі майна на примусову реалізацію, яке навіть не було описано й арештовано відповідно до вимог ст. 52, 54, 57 Закону України «Про виконавче провадження». Також у постанові про повернення виконавчого документа від 27.06.2012 року не зазначено нормативно - обґрунтованих підстав та відповідних доказів, з яких встановлено право користування іпотечним майном за ОСОБА_3 з урахуванням зазначених положень договору іпотеки №6234512 та Закону України «Про іпотеку».

Просили визнати дії протиправними та скасувати постанову від 27.06.2012 р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 13.04.2012 р. до ВДВС Приморського РУЮ надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі ПУМБ) за вих. № МРL-61/135 від 30.03.2012 року та Виконавчий напис № 6128, який видано Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 28.07.2010 про звернення стягнення на житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташована у АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2. За рахунок коштів від реалізації житлового будинку задовольнити вимоги ПУМБ у розмірі 1078659,17 грн. (далі - виконавчий напис). 17.04.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам за вихідним № 4639 ОСОБА_2, та за вих. № 4640 ПУМБ. Під час здійснення заходів, щодо виконання виконавчого напису та з метою усунення можливості відчуження майна боржника, державним виконавцем було винесено 08.05.2012 року постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію постанови 16.05.2012 за вих. № 6174 було направлено до Приморського комунального підприємства технічної інвентаризації, за вих. № 6175 - ОСОБА_2, та за вих. № 6176 - ПУМБ., а також 16.05.2012 було накладено обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 21.05.2012 державним виконавцем було описано та арештовано майно, а саме житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташована у АДРЕСА_1 про що було складено відповідний акт і надіслано боржнику 22.05.2012 за вих. № 6474., та було встановлено, що за адресою мешкає неповнолітня дитина. 22.05.2012 у відповідності з п. 4.5.9 Інструкції державний виконавець звернувся до Приморської районної адміністрації з заявою за вих. № 6475 про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна. 08.06.2012 від служби у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області на адресу ВДВС за вих. № 03-17/242 надійшло рішення № 12 від 07.06.2012, згідно якого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції відмовлено у наданні дозволу на реалізацію житлового будинку. 27.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, та направлено ПУМБ за вих. № 8450. Просили відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі доказів, що перебувають в ній.

Розглянувши матеріали справи та встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 4.5.9 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

За вимогами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За приписами ст. 57 зазначеного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на його арешту. Відповідно до п. 7 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на єдине житло боржника якщо сума яка підлягає стягненню не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати не здійснюється.

З огляду на вищезазначене, відповідач не виконав всіх дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та «Інструкцію з організації примусового виконання рішень».

Відповідач посилається на те, що ним встановлено, що правом користування на житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташована у АДРЕСА_1, має неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте відповідно пункту 1.2.1.1. договору Іпотеки № 6234512 у житловому будинку не прописані та не проживають малолітні та неповнолітні діти, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Приморської міської ради, виданої 04.06.2008 року за № 717. Крім того відповідно до заяви ОСОБА_2 від 06.06.2008 року у житловому будинку, який передається в іпотеку, що розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 2324810100:08:001:0017, розташована у АДРЕСА_1, не прописані та не проживають малолітні та неповнолітні діти.

Також, листом від 22.05.2012 року до Приморської районної державної адміністрації відповідач повідомляє, що за адресою АДРЕСА_1, зареєстрований та мешкає ОСОБА_4, який має неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копіями з домової книги, паспорту (невідомо кого) та свідоцтва про народження виданого Остриківською сільською радою Токмацького району Запорізької області.

Зазначені висновки не підтверджуються будь-якими доказами в тому числі і актом опису та арешту майна від 21.05.2012 року.

Також судом встановлено, що акт від 21.05.2012 року складений після постанови про арешт майна від 08.05.2012 року, докази направлення та отримання позивачем якого відсутні.

В постанові про повернення виконавчого документа від 27.06.2012 року зроблений висновок, що правом користування нерухомим майном за адресою АДРЕСА_1, має неповнолітній ОСОБА_3, проте докази даного факту відсутні. Крім того, з пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що попередньою постановою про повернення виконавчого документа від 30.03.2012 року, виконавчий документ повертався за іншою підставою - стягувач (позивач) не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, проте, що правом користування нерухомим майном за адресою АДРЕСА_1, має неповнолітній ОСОБА_3 не зазначав, та не з'ясовував це питання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що відповідач не вчинив всіх заходів щодо примусового виконання виконавчого документу та ухвалив постанову про повернення виконавчого документу, зробив передчасний висновок про повернення виконавчого документу.

Отже, вищевказаними діями та рішенням суб'єкта владних повноважень порушені права позивача.

Таким чином, постанова від 27.06.2012 року про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107 винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про вчинення виконавчих дій, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Керуючись ст. ст. 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 27.06.2012 р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції щодо винесення постанови від 27.06.2012 р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції від 27.06.2012 р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 32174107.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» судові витрати в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 01 серпня 2012 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 3 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.