Постанова

від 02.08.2012 по справі 2а-1670/4408/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4408/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Приватного підприємства "Вобі-груп" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області 03 липня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Вобі-груп" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень - квітень, липень - грудень 2010 року в розмірі 12 517 грн. 34 коп., фінансових санкцій в сумі 108 грн. 53 коп. та пені в розмірі 108 грн. 43 коп., посилаючись на несплату відповідачем заборгованості у добровільному порядку.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлялася на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".

Як визначено частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином, а також те, що останнім ані заперечень, ані заяви про визнання позову до суду не було подано, суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Вобі-груп" є юридичною особою та суб'єктом солідарної системи пенсійного забезпечення, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебувало на обліку в УПФ України в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області (правонаступником якого є УПФ України в м. Кременчуці Полтавської області) за реєстраційним номером 16296198.

За особовим рахунком відповідача рахується недоїмка зі сплати страхових внесків за березень - квітень, липень - грудень 2010 року в розмірі 12 517 грн. 34 коп., борг зі сплати фінансових санкцій в сумі 108 грн. 53 коп. та пені в розмірі 108 грн. 43 коп., вимогу про стягнення яких позивачем заявлено у даному позові.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування було визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до вимог статей 14, 15 вказаного Закону ПП "Вобі-груп" являлося платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено статтями 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 5 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400, а саме - 33,2% від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

В силу пункту 11.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем протягом 2010 року складалися та подавалися до УПФ України в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідні звітні періоди, в яких страхувальником самостійно обчислені суми страхових внесків, що підлягають сплаті.

У відповідності до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною першою статті 106 вказаного Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою зазначеної статті суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Територіальні органи Пенсійного фонду, відповідно до вимог частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Окрім того, відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідно до рішень УПФ України в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області до відповідача застосовано фінансові санкції в загальному розмірі 108 грн. 53 коп. та на суму недоїмки нараховано пеню в розмірі 108 грн. 43 коп.

Крім того, позивачем сформовано та надіслано на адресу ПП "Вобі-груп" вимогу про сплату боргу від 03 серпня 2011 року №Ю 1067.

Вказані рішення та вимогу отримано уповноваженою особою відповідача, разом з тим сторонами у справі доказів оскарження зазначених документів до органів Пенсійного фонду України або до суду не надано.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

В силу частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати заборгованості суду не надав.

Разом з тим, наявність у ПП "Вобі-груп" недоїмки зі сплати страхових внесків та боргу зі сплаті фінансових санкцій і пені підтверджується витягом з картки особового рахунку страхувальника та розрахунками, наданими позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У відповідності до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183 2 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 183 2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Приватного підприємства "Вобі-груп" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Вобі-груп" (код ЄДРПОУ 36618652; вул. Ернста Тельмана, 16, кв. 19, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 37895789; вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та непі в розмірі 12 734 грн. 30 коп. (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні тридцять копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Оскарження постанови не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Кукоба