Постанова

від 26.07.2012 по справі 4500/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26 липня 2012 р. № 2-а- 4500/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Чубукіної М.В.,

представника позивача - Гусарова В.В.,

представника відповідача - Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000121800, №0000111800 від 30.01.2012р., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 30.01.2012 р. №0000121800 та №0000111800.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуєються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті № 56/18015/34862944 від 18.01.2012 р., а відтак, суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вважав, що господарські взаємовідносини з контрагентом -ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ «Промтехноопт»відбувся за правочинами, котрі відповідають вимогам чинного законодавства, бо укладені між правоздатними і дієздатними суб'єктами господарювання, господарські зобов'язання за спірними правочинами виконані в повному обсязі, що спричинило зміни у структурі та складі активів сторін спірних правочинів, реальність господарської операції підтверджується належно складеними первинними документами та фактом проведення ТОВ "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" платежів за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових коштів. Посилаючись на викладені вище мотиви, представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р. допущено заміну неналежного відповідача по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення належним відповідачем Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті занижено суми ПДВ на загальну суму 134102 грн. та порушення п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 158530 грн., за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ТОВ "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 34862944, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, якою було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" з питання фінансово-господарських відносин з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец Консалтинг»за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 18.01.2012 за № 56/18-015/ 34862944, в якому містяться висновки про порушення ТОВ "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" положень п. 138.2, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.6 ст. 198, п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне віднесення на збільшення витрат та на збільшення податкового кредиту видаткових і податкових накладних, що були виписані контрагентами ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспец Консалтинг»за нікчемними правочинами, бо вказані документи не мають юридичної сили, а господарські операції за нікчемними правочинами в дійсності не відбулись.

В ході розгляду справи судом достеменно встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення ТОВ «Промтехноопт», господарської діяльності, котрі відображені в актах від 01.06.11р. №1251/23-03-05/37092055, від 01.07.2011р. № 1489/23-03-05/37092055, від 07.11.11р. №220/23-03-05/37092055, від 14.12.11р. №324/23-03-05/37092055, від 21.10.2011р. № 111/23-02-05/37092055, ТОВ «Промспец Консалтинг», який відображені в акті перевірки від 13.12.2011р. № 251/23-03-05/37093551.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень не покладено.

З посиланням на акт від 18.01.2012 за № 56/18-015/ 34862944 ДПІ у Ленинському районі м.Харкова були винесено податкове повідомлення -рішення від 30.01.2012 р. №0000121800 з податку на додану вартість на загальну суму 147110,25 грн. з яких за основним платежем- 134102 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13008,25грн. та податкове повідомлення -рішення від 30.01.2012 р №0000111800 з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 158531, 00 грн., з яких за основним платежем 158 530 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1грн. (а.с.7,8 т.1).

Перевіряючи законність та обґрунтованість спірних рішень, суд встановив, що між ТОВ «ВТП «Агромир»(код 34862944), як Покупцем та ТОВ «Промспец Консалтинг»(код 37091549), як Продавцем укладено договір № 22 від 01.10.2010 р. на придбання електротехнічної продукції, запірної арматури, гідравлічної продукції, сантехнічних виробів, пакувальних та пально-мастильних матеріалів, лакофарбової продукції і т.д. (а.с.50-52 т 2)

Згідно з умовами договору ТОВ «Промспец Консалтинг»були відвантажені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 103998,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 17333,00 грн.).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані контрагентом податковими накладними № 96 від 02.09.11р. на загальну суму -36 720,00 грн.( у т.ч. ПДВ - 6120 грн.), № 61 від 01.09.11р. на загальну суму -67 278,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму -11213,00 грн.) та видатковими накладними від 01.09.2011 № 816, від 02.09.2011р. № 821 (а.с. 145,146 т.2).

Заборгованість за зазначеними господарськими операціями між ТОВ «ВТП «Агромир»та ТОВ «Промспец Консалтинг»відсутня.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2011 р.

Транспортування вантажу за договором № 22 від 01.10.10 здійснювалося за рахунок ТОВ «ВТП «Агромир»(транспортний засіб FIAT DOBLO COMBI - АХ 2184 АТ) та підтверджується товаро-транспортними накладними, які приєднані до матеріалів справи (т. 2 а.с.135-142).

Також судом встановлено, що між ТОВ «ВТП «Агромир»(код 34862944), як Покупцем та ТОВ «Промтехноопт»(код 37092055), як Продавцем укладено договір № 64 від 04.01.2011 р. на придбання електротехнічної продукції, запірної арматури, гідравлічної продукції, сантехнічних виробів, пакувальних та пально-мастильних матеріалів, лакофарбової продукції і т.д. (а.с.67,68 т.2).

Згідно з умовами договору ТОВ «Промтехноопт»були відвантажені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 700612,03 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 116768,67 грн.). На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані контрагентом податковими накладними: податкові накладні: № 27 від 04.01.11 на загальну суму- 28245,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4707,50 грн.), № 13 від 01.02.11 на загальну суму - 28149,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4691,50,50 грн.), № 144 від 04.03.11 на загальну суму- 9372,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1562,00 грн.), № 140 від 10.03.11 на загальну суму- 107580,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 17930,00 грн.), № 215 від 11.03.11 на загальну суму- 85416,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14236,00 грн.), № 63 від 01.04.11 на загальну суму- 37266,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6211,00 грн.), № 68 від 04.05.11 на загальну суму- 26652,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4442,00 грн.), № 105 від 05.05.11 на загальну суму- 43620,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7270,00 грн.), № 246 від 12.05.11 на загальну суму- 43620,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7270,00 грн.), № 468 від 25.05.11 на загальну суму- 13536,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2256,00 грн.), № 304 від 08.06.11 на загальну суму- 21600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3600,00 грн.) № 400 від 14.06.11 на загальну суму- 13026,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2171,00 грн.), № 565 від 21.06.11 на загальну суму- 22500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3750,00 грн.) № 717 від 25.06.11 на загальну суму- 45560,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7760,00 грн.), № 232 від 05.07.11 на загальну суму- 18174,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3029,00 грн.), № 615 від 19.07.11 на загальну суму- 9840,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1640,00 грн.), № 776 від 26.07.11 на загальну суму- 150504 грн. (у т.ч. ПДВ - 25084,00 грн.), № 104 від 01.08.11 на загальну суму- 12116,23 грн. (у т.ч. ПДВ - 2019,37 грн.), № 156 від 02.08.11 на загальну суму- 3298,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 549,80 грн.), № 819 від 23.08.11 на загальну суму- 14244,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2374,00 грн.). Також підтверджується видатковими накладними : № 45 від 04.01.11, № 88 від 01.02.11, № 160 від 10.03.11, № 170 від 11.03.11, № 253 від 01.04.11, № 590 від 04.05.11, № 601 від 05.05.11, № 625 від 12.05.11, № 640 від 25.05.11, № 817 від 08.06.11, № 822 від 14.06.11, № 841 від 21.06.11, № 879 від 25.06.11, № 1005 від 05.07.11, № 1133 від 19.07.11, № 1178 від 26.07.11, № 1476 від 01.08.11, № 1512 від 02.08.11, № 1617 від 23.08.11.(а.с.247-266 т.2).

Заборгованість за зазначеними господарськими операціями між ТОВ «ВТП «Агромир»та ТОВ «Промтехноопт»відсутня.

Транспортування вантажу за договором № 64 від 04.01.11 здійснювалося за рахунок ТОВ «ВТП «Агромир»(транспортний засіб FIAT DOBLO COMBI - АХ 2184 АТ). Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними, що містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.188-213).

Оцінивши згадані вище правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згадані договори визнаються судами належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши перелічені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що ТОВ «ВТП «Агромир»придбав у ТОВ «Промспец Консалтинг»вказану продукцію по договору № 22 від 01.10.10 р. для подальшої реалізації покупцям. Так, товар був проданий на ПАТ "Нововолинський ливарний завод" (код 05799344) згідно дог. № 14/11 від 04.01.11 -накл. № 160 від 15.09.11, № 168 від 28.09.11; на ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (код 01056362) згідно дог № 503П-ЦВСВ(ВЗК-11.480)ю від 21.09.10 -накл. № 153 від 05.09.11, № 158 від 13.09.11, № 163 від 22.09.11, № 164 від 26.09.11, № 165 від 26.09.11, № 166 від 27.09.11; на ДП Мелітопольсский завод «Гідромаш»(код 00240106) -накл. № 152 від 06.09.11, № 157 від 12.09.11.

Придбану продукцію у ТОВ «Промтехноопт»по договору № 64 від 04.01.11 р. ТОВ «ВТП «Агромир»реалізував на ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (код 01056362) згідно дог. № 139П-ЦВСВ(ВЗК-11.156)ю від 14.03.11, № 267П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.259)ю від 11.05.11, № 293П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.312)ю від 08.06.11, № 137П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.144)ю від 28.05.11, № 132П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.153)ю від 14.03.11, № 139П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.)ю -накл. № 15 від 07.02.11, № 17 від 07.02.11, № 18 від 08.02.11, № 12 від 04.02.11, № 16 від 07.02.11, № 145 від 29.09.11, № 146 від 30.09.11, № 147 від 31.08.11, № 125 від 21.07.11, № 124 від 20.07.11, № 122 від 18.07.11, № 118 від 13.07.11, № 8 від 26.01.11, № 39 від 22.03.11, № 33 від 16.03.11, № 31 від 14.03.11, № 87 від 08.06.11, № 114 від 30.06.11, № 111 від 29.06.11, № 107 від 24.06.11, № 84 від 05.06.11, № 89 від 10.06.11, № 85 від 03.06.11, № 86 від 06.06.11, № 96 від 14.06.11, № 92 від 16.06.11, № 91 від 21.06.11, № 72 від 17.05.11; на ПАО «ЗАЗ»(код 25480917) згідно дог. № 446/8 від 06.06.11 -накл.. № 93 від 10.06.11; ОАО «Турбоатом»(код 05762269) згідно дог. № 100311 від 24.03.11 -накл. № 48 від 07.04.11, № 119 від 15.07.11; на ТОВ «ТНП»(код 25482075) згідно дог. № 1003-10/3 від 09.03.11 -накл.. № 159 від 13.09.11, № 120 від 15.07.11, № 141 від 22.08.11; на ПАТ "Нововолинський ливарний завод" (код 05799344) згідно дог. № 14/11 від 04.01.11 -накл. № 55 від 18.04.11, № 59 від 29.04.11, № 2 від 14.01.11, № 51 від 14.04.11, № 52 від 14.04.11, № 104 від 17.06.11, № 106 від 22.06.11, № 99 від 15.06.11, № 94 від 10.06.11, № 101 від 15.06.11, № 100 від 15.06.11, № 35 від 17.03.11, № 34 від 17.03.11, № 143 від 26.08.11, № 131 від 02.08.11, № 3 від 14.01.11, № 21 від 11.02.11, № 26 від 18.02.11, № 24 ід 15.02.11; на ДП «Харківський завод шампанських вин»(код 30590422) -накл № 126 від 21.07.11, № 43 від 24.03.11.(т.1. а.с.92-195).

Зі змісту доводів відповідача та змісту акту перевірки вбачається, що обгрунтованість даного доводу платника податків не спростована податковим органом.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано обгрунтованості доводів позивача про реальність фізичного існування придбаного товару та подальше його використання в межах господарської діяльності платника податків.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: банківськими відомостями (від 08.02.11, 09.02.11, 11.03.11, 16.03.11, 17.03.11, 31.03.11, 11.04.11, 19.04.11, 29.04.11, 12.05.11, 16.05.11, 20.05.11, .08.0611, 10.06.11, 15.06.11, 20.06.11, 07.07.11, 18.07.11, 20.07.11,. 29.07.11, 02.08.11, 03.0811., 08.08.11, 22.08.11, 07.09.11, 08.09.11, 13.09.11, 19.09.11, 20.09.11, 26.09.11, 27.09.11, 02.11.11, 09.11.11,.10.11.11, 11.11.11,.21.11.11) (а.с.155-187 т.2), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно транспортування товару, а також докази оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на мотивах складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова актів про неможливість проведення ТОВ «Промтехноопт», господарської діяльності, котрі відображені в актах від 01.06.11р. №1251/23-03-05/37092055, від 01.07.2011р. № 1489/23-03-05/37092055, від 07.11.11р. №220/23-03-05/37092055, від 14.12.11р. №324/23-03-05/37092055, від 21.10.2011р. № 111/23-02-05/37092055, ТОВ «Промспец Консалтинг», який відображені в акті перевірки від 13.12.2011р. № 251/23-03-05/37093551.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Окрім того, окружний адміністративний суд при вирішенні справи бере також до уваги правову позицію Вищого адміністративного суду України, котра викладена в ухвалі від 16.05.2012р. по справі №К-9991/12528/12 та в силу якої у спорі щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000121800, №0000111800 від 30.01.2012р. - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000121800 від 30.01.2012 р, №0000111800 від 30.01.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельне підприємство "Агромир"(61093, м. Харків, вул.Рилєєва, 60 офіс 5 Код ЄДРПОУ 34862944 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146, 00 (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) грн.

4.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.