Рішення

від 31.07.2012 по справі 5011-13/9165-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/9165-2012 31.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРСІС УКРАЇНА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО-МОНТАЖНИЙ ЦЕНТР "ВІТЕІР" простягнення 54 849,30 грн Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача: Кучерявий Д.Й. -дов. № б/н від 28.05.12р.;

від відповідача:не з'явився;

В судовому засіданні 31.07.12 відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про стягнення 54849,30 грн. боргу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними № РН-0000079 від 25 березня 2009 року , № РН-0000242 від 24 липня 2009 року, № РН-0000243 від 24 липня 2009 року, № РН-0000311від 17 вересня 2009 року, № РН-0000321 від 22 вересня 2009 року та № РН-0000344 від 08 жовтня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року матеріали справи прийнято суддею Курдельчуком І.Д. до свого провадження, присвоєно № 5011-13/9165-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

31.07.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити вловному обсязі.

Представник відповідача в призначене засідання суду не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

Позивач згідно видаткових накладних № РН-0000079 від 25 березня 2009 року на суму 26958,24 грн., № РН-0000242 від 24 липня 2009 року на суму 18779,10 грн., № РН-0000243 від 24 липня 2009 року на суму 9111,96 грн., № РН-0000311від 17 вересня 2009 року на суму 1519,15 грн., № РН-0000321 від 22 вересня 2009 року на суму 5525,14 грн. та № РН-0000344 від 08 жовтня 2009 року на суму 18178,12 грн. передав відповідачу товар на загальну суму 80071,71 грн.,отримання якого підтверджено довіреностями відповідача серія ЯПО № 132941 від 25.03.2009 року та серія ЯПС № 477046 від 22.07.2009 року, однак відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав та поставлений товар не оплатив.

11.02.2011 року, позивачем була направлена претензія за вих. № 13, яка була отримана відповідача 10.03.2011 року, розглянута та частково задоволена в сумі 25222,41 грн. Отже, на момент звернення позивача з позовом, несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 54849,30 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що поставка товару за накладними є позадоговірною, оскільки позивачем не надано суду будь-якого договору в обґрунтування договірної передачі товару і який би свідчив про його виконання, крім того, сума боргу в розмірі 54849,30 грн., підтверджена видатковими накладними, визначає наявність заборгованості відповідача перед позивачем без посилання на договір.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 54849,30 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажний центр "ВІТЕІР" 02139, м Київ, вул. Генерала Карбишева, б. 12, кв. 29, код ЄДРПОУ 32662577 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСІС УКРАЇНА»(03115, м.Київ, пр-т Перемоги 136, кім.34, код ЄДРПОУ 35635986) борг в розмірі 54849,30 грн. витрати по сплаті судового збору в сумі 1653,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 01.08.12