Рішення

від 25.07.2012 по справі 5011-62/8066-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/8066-2012 25.07.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», м.Київ, ЄДРПОУ 00260652

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс», м.Київ, ЄДРПОУ 22943630

про стягнення 15818,02 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Кизима Г.М. -юрисконс.

від відповідача: не з?явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс», м.Київ про стягнення заборгованості у розмірі 15818,02 грн., у тому числі, 15584,09 грн. основного боргу, 233,93 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №167 від 01.01.2009р. про надання комунальних послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс» утворилась заборгованість в сумі 15584,09 грн., що стало підставою для нарахування пені у розмірі 233,93 грн.

Відповідач у судові засідання 11.07.2012р., 25.07.2012р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс»було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом спеціального витягу господарського суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2012р., витягу №23-07/2222 від 03.07.2012р. Головного управління регіональної статистики з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 02068, м.Київ, вул.Драгоманова, буд.42а. Відомостей щодо будь-якої іншої адреси відповідача матеріали справи №5011-62/8066-2012 не містять.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 11.07.2012р., 25.07.2012р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Як передбачено ст.ст.901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2009р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір №167 про надання комунальних послуг (з урахуванням додаткових угод №1 від 01.01.2010р., №2 від 01.01.2011р., №3 від 01.06.2011р.), згідно із п.1.1 якого постачальник надає споживачу комунальні послуги з забезпечення пропускного режиму; вивозу сміття та утримання прибудинкової території; підтримання у робочому стані, обслуговування та здійснення поточного ремонту енергокомунікацій, що проходять по території заводу.

Крім того, згідно із п.1.2 договору №167 від 01.01.2009р. постачальник забезпечує споживача електроенергією, теплом та водою.

Пунктом 2.1 вказаної угоди встановлено, що споживач оплачує постачальнику за надання послуг, відшкодовує витрати з енергозабезпечення, водопостачання, водовідведення згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною до договору, у тому числі: за електроенергію відповідно до показників лічильника згідно із діючими розцінками і тарифами; за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії згідно з рахунком ЕМВ; за теплозабезпечення згідно витрат теплової енергії пропорційно у місяці опалювального сезону; за водопостачання та водовідведення відповідно до показників лічильника згідно з діючими розцінками і тарифами; за забезпечення пропускного режиму - 150 грн.; за вивіз сміття та утримання прибудинкової території -100 грн.; за підтримання у робочому стані, обслуговування та поточний ремонт енергокомунікацій -200 грн.

Виходячи зі змісту позовної заяви та пояснень, наданих позивачем у судовому засіданні 25.07.2012р., на виконання умов договору №167 від 01.01.2009р. (з урахуванням змін та доповнень) Приватним акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»було надано відповідачу, зокрема, рахунки-фактури на загальну суму 17577,41 грн., а саме: №243 від 31.10.2011р. на суму 3201,30 грн., №270 від 30.11.2011р. на суму 8472 грн., №301 від 30.12.2011р. на суму 5904,11 грн.

Вказані рахунки отримано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс»Гринь О.С., яка згідно із спеціальним витягом господарського суду станом на 21.06.2012р., витягом №23-07/2222 від 03.07.2012р. Головного управління регіональної статистики з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником відповідача.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договорами обов'язок по оплаті наданих послуг у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»заявлено вимоги про стягнення заборгованості в сумі 15584,09 грн., а також пені в сумі 233,93 грн., що разом становить 15818,02 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 3 договору №167 від 01.01.2009р. сторони погодили, що оплата комунальних послуг здійснюється у такому порядку: споживач до 15 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату споживання електроенергії платежем розміром 100% від обсягу електричної енергії за попередній місяць на наступний розрахунковий період згідно з рахунком-фактурою. Оплата комунальних послуг за звітний місяць, включаючи фактично спожиту у звітному місяці (з урахуванням попередньої оплати) електричну енергію, здійснюється споживачем згідно з рахунком-фактурою шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно із п.4.2.1 підписаного сторонами правочину споживач зобов'язався до 15 числа поточного розрахункового періоду здійснювати попередню оплату за споживання електричної енергії платежем в розмірі 100% від обсягу електроенергії за попередній місяць на наступний розрахунковий період. До 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок постачальника за фактично спожиті у звітному періоді (з урахуванням передоплати) електричну енергію та інші комунальні послуги

Одночасно, 08.02.2012р. Приватним акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» за №109 було зареєстровано лист відповідача, за змістом якого останній зобов?язався сплатити заборгованість в сумі 15818,02 грн., у тому числі: 15584,09 грн. основного боргу, 233,93 грн. пені до 01.06.2012р.

Враховуючи, що за твердженнями позивача, які відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами не спростовані, станом на теперішній час відповідачем не погашена заборгованість за отримані комунальні послуги в сумі 15584,09 грн., суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс»свої зобов'язання, в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України в цій частині не виконані.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договорами №167 від 01.01.2009р. (з урахуванням змін та доповнень) виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості наданих послуг від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірними договорами та гарантійним листом (вх. №109 від.08.02.2012р.) зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс»на користь позивача суми основного боргу у розмірі 15584,09 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 вказаного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як було зазначено судом вище, на підставі п.3.3 договору №167 від 01.01.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс»зобов'язалось за несвоєчасну оплату послуг сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати рахунків №270 від 30.11.2011р., №301 від 30.12.2011р., позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню у розмірі 233,93 грн. Крім того, як вказувалося вище, у гарантійному листі (вх. №109 від.08.02.2012р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс»зобов'язалось оплатити, у тому числі, визначену позивачем неустойку.

Наразі, при розрахунку пені, проведеного судом, її сума виявилась більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, виходячи з того, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 233,93 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс», м.Київ про стягнення заборгованості у розмірі 15818,02 грн., у тому числі, 15584,09 грн. основного боргу, 233,93 грн. пені, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етіс Плюс» (02068, м.Київ, вул.Драгоманова, буд.42-А, ЄДРПОУ 22943630) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(01135, м.Київ, вул.Жилянська, буд.97, ЄДРПОУ 00260652) основний борг в сумі 15584,09 грн., пеню у розмірі 233,93 грн., а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 30.07.2012р.

Суддя М.О.Любченко