Рішення

від 27.07.2012 по справі 5009/2511/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/74/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.12 Справа № 5009/2511/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача: Дерев'янко О.В., довіреність № 41 від 20.06.2012 р.; від відповідача: не з'явився;

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/2511/12

за позовом: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, скорочено ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»);

до відповідача: Приватного підприємства «Техно-Спектр»(фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 5, кв. 10; юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 5, кв. 30, скорочено ПП «Техно-Спектр»);

про стягнення суми.

Сутність спору:

ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» заявлено позовні вимоги до ПП «Техно-Спектр»про стягнення 3 291,84 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 34/74/12 у справі № 5009/2511/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.07.2012 р., розгляд справи було відкладено на 27.07.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рахунку № СФ-0000024 від 09.08.2010 р., виставленого відповідачем, позивач платіжним дорученням № 10Ф-5597 від 18.08.2010 р. оплатив за самоклейки 3 291,84 грн. Таким чином, оскільки оплачена продукція від відповідача не надійшла, у ПП «Техно-Спектр»виникла заборгованість у розмірі 3 291,84 грн., у зв'язку із чим позивач звертався до відповідача з вимогою повернути кошти вих. № 25-02.02/2972 від 15.08.2011 р., але вимога була залишена без відповіді. На підставі зазначеного, відповідач повинен відшкодувати позивачу завдані збитки, а саме витрачені позивачем кошти, у розмірі 3 291,84 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» посилається на ст. ст. 181, 193, 202, 224, 225, 226 ГК України, ст. ст. 202, 525, 526, 596, 599 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 12, 54, 55, 57 ГПК України.

В судовому засіданні 27.07.2012 р. представник позивача підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ПП «Техно-Спектр», відповідач по справі, відзиву на позов не надало, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином. Ухвали суду було направлено, зокрема, на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.07.2012 р.: 69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 5, кв. 30, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2010 р. ПП «Техно-Спектр»виставлений Казенному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(правонаступником якого є ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», відповідно до п. 1.3. статуту позивача, зареєстрованого 04.01.2011 р. за № 11031450000028521) рахунок-фактура № СФ-0000024 від 09.08.2010 р. на оплату 3 291,84 грн. за самоклейки у кількості 2160 шт.

18.08.2010 р. КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якості оплати рахунку-фактури № СФ-0000024 від 09.08.2010 р. перераховано на користь ПП «Техно-Спектр»3 291,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10Ф-5597 від 18.08.2010 р.

21.10.2010 р. позивачем відповідачу була направлена вимога № 15-1.2-344 від 16.09.2010 р. терміново направити на адресу КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»не надану податкову накладну згідно оплати від 18.08.2010 р. на суму 3 291,84 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що фактично поставка відповідачем самоклейок на суму 3 291,84 грн. відбулась, однак, жодних супровідних документів до поставленого товару надано не було, що зумовлює неможливість взяти поставлений товар на бухгалтерський облік та оприбуткувати його.

Зазначене підтверджується вимогою позивача № 25-02.02/2972 від 15.08.2011 р. про повернення коштів, в якій зазначено, що у серпні 2010 р. поставка самоклейок відбулась, але без супровідних документів. Зазначеною вимогою, ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»відмовився від договору купівлі-продажу самоклейок, та вимагав на протязі 5 банківських днів з моменту отримання вимоги здійснити повернення суми оплати в розмірі 3 291,84 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 09.09.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.09.2011 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частиною 1 статті 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами правочину купівлі-продажу самоклейок. Зміст вказаного правочину (предмет та ціна) зафіксовано: рахунком-фактурою № СФ-0000024 з найменуванням: «самоклейки в кількості 2160 шт. за ціною 1,27 грн. за шт., на загальну суму з ПДВ 3 291,84 грн.».

У відповідності до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

На підставі викладеного, та оскільки відповідачем був поставлений товар без супровідних документів, позивач звернувся до ПП «Техно-Спектр»з вимогою № 15-1.2-344 від 16.09.2010 р. про термінове направлення на адресу КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»супровідних документів згідно оплати від 18.08.2010 р. на суму 3 291,84 грн.

Враховуючи, що відповідач супровідні документи до поставленого товару на вимогу позивача не передав, ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»вимогою № 25-02.02/2972 від 15.08.2011 р. відмовився від договору купівлі-продажу самоклейок та вимагав на протязі 5 банківських днів з моменту отримання вимоги здійснити повернення суми оплати в розмірі 3 291,84 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 09.09.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.09.2011 р.

Частиною 3 статті 612 ЦК України встановлено, що якщо, внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника -відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем був поставлений товар без супровідних документів (видаткової накладної, податкової накладної), які на вимогу позивача так і не надані, ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»відмовився від договору купівлі-продажу.

Згідно частин 1, 2, 4, 5 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Порушення відповідачем зобов'язання щодо передачі позивачу супровідних документів товару зумовило неможливість ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»прийняти отриманий товар на бухгалтерський облік та оприбуткувати його (фактично позивач був позбавлений права розпоряджатися спірним товаром), що призвело до виникнення у позивача збитків, у розмірі сплаченої суми за товар.

На підставі зазначеного, у ПП «Техно-Спектр»виник обов'язок відшкодувати збитки позивачу, у вигляді повернення сплаченої суми за товар, у розмірі 3 291,84 грн., а у позивача - повернути товар відповідачу.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів передання позивачу супровідних документів до поставленого товару, вимога позивача про стягнення 3 291,84 грн. збитків обґрунтована і підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Щодо повернення відповідачу товару, слід зазначити, що оскільки товар ПП «Техно-Спектр»повернутий не був, відповідач має право звернутися до позивача з вимогою про повернення поставлених самоклейок на суму 3 291,84 грн.

Таким чином, позов слід задовольнити.

У відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Техно-Спектр»(69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 5, кв. 30, ідентифікаційний код юридичної особи: 34910484) на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 00194731) 3 291 (три тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 84 коп. збитків, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 31.07.2012 р.