Постанова

від 25.07.2012 по справі 7/260

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 7/260

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 9 квітня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 травня 2012 року у справі № 7/260 за позовом приватного підприємства "Н-Фармація" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, управління Державного казначейства у м. Слов'янську, головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області, за участю третьої особи -Слов'янської міської ради, про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року приватне підприємство "Н-Фармація" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та управління Державного казначейства у м. Слов'янську про стягнення грошових коштів в сумі 23250 грн., сплачених за об'єкт приватизації, в зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу № 95А від 26 липня 1996 року.

Пізніше позивач просив суд стягнути вказані кошти з Державного бюджету України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21 грудня 2011 року до справи в якості іншого відповідача залучено головне управління Державного казначейства служби України у Донецькій області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21 грудня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області залучено Слов'янську міську раду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 2 квітня 2012 року замінено відповідача -головне управління Державного казначейства служби України у Донецькій області на головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області та залучено до участі у справі в якості відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 9 квітня 2012 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29 травня 2012 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 23250 грн. та судові витрати. Провадження у справі стосовно регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та управління Державного казначейства у м. Слов'янську припинено.

У касаційній скарзі головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області в письмових поясненнях по справі, надісланих на адресу касаційної інстанції, зазначає про обґрунтованість доводів касаційної скарги та підтримує їх.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, пояснень регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем і представництвом Фонду державного майна в м. Слов'янську укладено договір № 95А від 26 липня 1996 року купівлі-продажу приміщення, в якому розташований магазин № 33, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов зазначеного договору позивачу продане нежитлове приміщення загальною площею 582,9 м 2 , розташоване за вказаною адресою.

На підставі умов договору № 95А за приватизовану будівлю позивачем сплачено 23250 грн. через представництво Фонду державного майна України в м. Слов'янську, що підтверджено наявними в справі відповідними платіжними дорученнями.

Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 12/384пд від 18 вересня 2002 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 лютого 2003 року, договір купівлі-продажу № 95А від 26 липня 1996 року розірвано, проте, грошові кошти в сумі 23250 грн., сплачені за об'єкт приватизації за вказаним договором, позивачу не повернуті, що й стало підставою для подання позовної заяви у даній справі.

При цьому, судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 2996 від 6 серпня 2004 року нежитлова частина вбудовоно-прибудованої будівлі у АДРЕСА_1, продана повторно представництвом Фонду державного майна в м. Слов'янську громадянину Вірменії ОСОБА_5, що проживав у м. Слов'янську. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, об'єкт договору продано на комерційному конкурсі за 46000 грн.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність припинення на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині позовних вимог відносно регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 31 березня 2011 року у справі № 35/20 вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

При цьому, суд, на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припинив провадження у справі й відносно вимог, заявлених до управління Державного казначейства у м. Слов'янську, оскільки воно не може бути стороною у справі в зв'язку з тим, що не має статусу юридичної особи, й спір щодо даного відповідача не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення сплачених грошових коштів за приватизаційний об'єкт в сумі 23250 грн. з Державного бюджету України, у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу цього об'єкту та його повторної продажі, суд, визнаючи дані вимоги обґрунтованими та, задовольняючи їх в повному обсязі, виходив з вимог Закону УРСР "Про власність" (в редакції, що діяла в 2004 році), Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла у 2004 році), Закону України "Про Державну програму приватизації" (в редакції, що діяла на момент розірвання договору купівлі-продажу № 95А від 26 липня 1996 року), Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (в редакції, що була чинною на момент повторного продажу об'єкту приватизації), Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1701 від 15 серпня 2000 року, та встановлених обставин справи, зокрема:

- представництво Фонду державного майна в м. Слов'янську, що було стороною договору купівлі-продажу № 95А від 26 липня 1996 року, ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18 серпня 2010 року;

- утворене регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області не є правонаступником представництва Фонду державного майна в м. Слов'янську;

- рішенням господарського суду Донецької області у справі № 12/384пд від 18 вересня 2002 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 лютого 2003 року, договір купівлі-продажу № 95А від 26 липня 1996 року розірвано;

- матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу № 2996 від 6 серпня 2004 року та платіжним дорученням № 13 від 30 вересня 2004 року, підтверджений факт повторного продажу об'єкту приватизації та факт оплати 26470 грн. новим покупцем за вказаний об'єкт. Протилежного сторонами не доведено;

- ч. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла на момент повторного продажу об'єкта приватизації) встановлено, що кошти, одержані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації, позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим і спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією, що визначаються Державною програмою приватизації, та до Державного бюджету України;

- відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (що діяв на момент повторного продажу об'єкта приватизації) встановлено, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2004 рік належать 99 % коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації. Кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до Державного бюджету України у повному обсязі;

- згідно Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1701 від 15 серпня 2000 року, розрахунки із покупцем повинні бути здійснені після повторного продажу державою об'єкта приватизації в десятиденний термін з дня надходження коштів від повторного продажу об'єкта. У разі отримання від повторного продажу об'єкта суми коштів у більшому розмірі, ніж сплачено покупцем за договором купівлі-продажу, поверненню підлягає сума, визначена договором.

З таким рішенням місцевого суду погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновки попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову відносно стягнення грошової суми з Державного бюджету України та припинення провадження у справі в частині вимог, заявлених до регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та управління Державного казначейства у м. Слов'янську, є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на зазначене, постановлені у справі судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 9 квітня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 травня 2012 року у справі № 7/260 -без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко