ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.07.2012Справа №5002-29/2366-2012
За позовом прокурора Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь, в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь,
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс», м. Сімферополь,
про стягнення 89763,38 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - Манжула А.М. , представник, довіреність №815/40/01 від 29.08.2011., посвідчення №224;
Від відповідача - Плевако В.Ю., представник, довіреність від 17.05.12., паспорт;
З участю прокурора - Коноваленко А.В., прокурор відділу прокуратури, посвідчення № 12143;
СУТЬ СПОРУ: прокурор Центрального району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» про стягнення заборгованості за договором оренди нежилих приміщень в сумі 80695,49 грн. та пені у розмірі 9067,89 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору оренди нежилих приміщень по пр.. Кірова, 52 (будівля міськвиконкому) №103, укладеного 01.05.2000. між Фондом майна АР Крим в м. Сімферополі та ЗАТ «Сімкомунсервіс», в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів, у зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 80695,49 грн., що і стало причиною звернення прокурора в інтересах позивача до суду.
Крім того, прокурором заявлені до стягнення штрафні санкції у вигляді пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2012. позов прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
У судовому засіданні 07.02.2012р. після оголошення судом про початок розгляду справи по суті прокурор підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх.
Позивач у судовому засіданні повністю підтримав заявлені прокурором позовні вимоги.
Відповідач наявність заборгованості підтвердив, визнав у повному обсязі та надав заяву про розстрочку виконання рішення суду за графіком.
Судом оглянуті у судовому засіданні надані відповідачем документи та долучені в матеріали справи.
Слід зазначити, що з наданих відповідачем статутних документів вбачається, що у зв'язку з прийняттям ЗУ «Про акціонерні товариства» Закрите акціонерне товариство «Сімкомунсервіс» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Сімкомунсервіс», у зв'язку з чим суд вважає необхідним вважати вірним найменуванням відповідача саме Приватне акціонерне товариство «Сімкомунсервіс».
Представник позивача у судовому засіданні відніс вирішення питання щодо розстрочки виконання судового рішення на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора дослідивши надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
01 травня 2000 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 103 оренди нежилих приміщень по пр. Кірова, 52 (будівля виконкому) (далі договір, а.с. 10-11).
Предметом даного договору є те, що орендодавець на підставі розпорядження міського голови від 21.03.2000. №233-р передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення площею 251,7 кв. м. по пр. Кірова, 52 в м. Сімферополі для надання комунальних послуг (п. 1.1 договору).
В подальшому, угодою від 25.06.2007. були внесені зміни до договору, зокрема щодо площі орендованого майна, яка склала 278,1 кв.м. Угодою від 04.07.2011. були внесені зміни до договору, зокрема щодо площі орендованого майна, яка склала 252,2 кв.м. (а.с. 15, 20).
Угодою від 29.04.2005. про зміну і доповнення договору оренди нежилих приміщень від 01.05.2000. по пр. Кірова, 52/1, укладеного із закритим акціонерним товариством «Сімкомунсервіс» сторони по-суті виклали договір оренди в новій редакції (а.с. 12-14).
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», відносини стосовно оренди державного майна, майна що належить Автономній Республіці Крим чи знаходиться у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом і іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено судом, за зверненнями відповідача, на підставі Наказів Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, між сторонами неодноразово укладались угоди про зміну договору оренди нежилих приміщень, зокрема строк дії вказаного договору продовжувався щорічно (а.с. 12-24).
Як зазначається прокурором у позові та не заперечується сторонами у судовому засіданні, листами від 20.02.2012. вих. №260-А та від 30.01.2012. вих. №264 відповідач повідомив позивача щодо неможливості орендування цілісного майнового комплексу, тобто продовження дії укладеного договору.
Таким чином, договір оренди №103 від 01.05.2000., у зв'язку з закінченням строку його дії та на підставі відмови відповідача від його продовження, припинив свою дію 01.01.2012.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач передав позивачеві орендоване майно за Актами прийому-передачі від 04.07.2011. та від 10.02.2012. Дані акти підписані без зауважень, та скріплені печатками сторін (а.с. 25, 26).
Частиною 1, 3 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 3.3 договору оренди (з урахуванням змін, внесених угодою від 04.07.2011.), відповідач зобов'язаний щомісяця не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, вносити орендну плату.
Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів не виконував у повному обсязі, в результаті чого за ним за період з липня 2011 року по 01.01.2012. утворилась заборгованість в сумі 80695,49грн.
У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не погашає суму заборгованості, прокурор Центрального району м. Сімферополя звернувся з позовом до суду в інтересах Фонду комунального майна Сімферопольської про стягнення із закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» заборгованості за договором оренди нежилих приміщень в сумі 80695,49 грн. та пені у розмірі 9067,89 грн., в примусовому порядку.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно п. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи по суті не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 80695,49грн.
Тому позов в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати за період з липня 2011 року по 01.01.2012. в розмірі 80695,49грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, визнаний відповідачем та підлягає задоволенню.
Також, прокурор просить суд стягнути з відповідача 9067,89грн. пені за період з 13.08.2011. по 23.03.2012. за несвоєчасну сплату орендної плати.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до умов договору оренди (пункт 4.3 договору від 01.05.2000 в редакції п. 3.5 угоди від 29.04.2005., разі несвоєчасного внесення орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як свідчать матеріали справи, згідно розрахунку, позивач нарахував суму пені на кожну суму боргу окремо в межах шестимісячного строку, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 9067,89грн. (а.с. 28-29), тобто у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та чинного законодавства, тому заявлені позовні вимоги про стягнення 9067,89грн. пені підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Заявою про визнання позову вих. 3423 від 27.07.2012. відповідач просить суд надати розстрочку сплати заборгованості в розмірі 89763,38грн. за наданим ним графіком.
Клопотання мотивоване скрутним фінансовим становищем, у зв'язку з тим, що перед ПрАТ «Сімкомунсервіс» за надані ним послуги, заборгували бюджетні організації, у тому числі Управління житлово-комунального господарства.
Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що приймаючи рішення, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Приймаючи до уваги скрутне матеріальне становище відповідача, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та надати розстрочку виконання судового рішення строком на чотири місяці по листопад 2012. включно.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 03.08.2012.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 43, б; код ЄДРПОУ 13778729) на користь Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; код ЄДПРОУ 20687358; р/р 35428004000903 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, отримувач - Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради ) заборгованість з орендної плати у сумі 80695,49 грн. та пеню в сумі 9067,89 грн., всього 89763,38грн., надавши розстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2012. у справі № 5002-29/2366-2012 за наступним графіком погашення:
серпень 2012 року - 10000,00грн.;
вересень 2012 року - 20000,00грн.;
жовтень 2012 року - 29881,69грн.;
листопад 2012 року - 29881,69грн.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 43 б; код ЄДРПОУ 13778729) у дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судового збору у розмірі 1609,50 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.І. Башилашвілі
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2012 |
Оприлюднено | 06.08.2012 |
Номер документу | 25503574 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
О.І. Башилашвілі
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні