Рішення

від 31.07.2012 по справі 5011-23/6989-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/6989-2012 31.07.12 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Біомаса»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Стікс-оіл»

про стягнення 55 308, 08 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Павлишин Б.О. (довіреність № б/н від 20.04.2012 року)

відповідача: представник Кандаурова А.П. (довіреність № б/н від 07.06.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТЦ Біомаса»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Стікс-оіл»55 308, 08 грн., (у тому числі 52 500, 00 грн. -основного боргу, 2 330, 04 грн. - пеня, 27, 00 грн. -інфляційні втрати, 451, 04 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/6989-2012 та призначено її розгляд на 19.06.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року продовжено строк вирішення спору.

Відповідача надав відзив, в якому зазначив, що Позивачем роботи за договором підряду № 3 від 19.04.2010 року виконані лише частково, тому оплаті не підлягають.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 19.04.2010 року укладено договір підряду № 3, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати проект та робочу документацію «Упровадження системи збирання та утилізації біогазу на полігоні у м. Чернігові».

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору підряду № 3 від 19.04.2010 року вартість робіт склала 505 000, 00 грн.

Згідно пункту 2.3. договору підряду № 3 від 19.04.2010 року Відповідач перераховує Позивачу аванс у розмірі 252 500, 00 грн. не пізніше п'яти днів після підписання договору.

Відповідач перерахував на рахунок Позивача в якості авансу грошові кошти в розмірі 422 500, 00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Факт виконання робіт у червні 2011 року Позивачем підтверджено наданим суду актом виконаних робіт, (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 3 від 19.04.2010 року на суму 505 000, 00 грн.

Згідно пункту 2.4 договору підряду № 3 від 19.04.2010 року остаточний розрахунок за виконання роботи здійснюється наступним чином: 35 % загальної вартості, що становить 176 750, 00 грн. Відповідач сплачує після підписання акту виконаних робіт по договору на протязі п'яти банківських днів (п.2.4.1), 15 % загальної вартості в розмірі 75 750, 00 коп. останній сплачує після отримання позитивного висновку експертизи по проектній документації (2.4.2).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 52 500, 00 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, 22.05.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 52 500, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині оплати виконаних на його користь робіт у встановлені договором строки.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору підряду № 3 від 19.04.2010 року встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати робіт (етапу) Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент укладення договору від суми вартості неоплачених робіт (етапу) за кожний день прострочення.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення пені у розмірі 2 330, 04 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 27, 00 грн. (за період з 19.06.2011 року по 22.06.2011 року) та 3 % річних у розмірі 451, 04 грн. (за період з 24.04.2010 року по 22.06.2011 року) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 3 від 19.04.2010 року на суму 505 000, 00 грн. підтверджено актом, в якому зазначено окремо вартість етапів виконаних робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «НТЦ Біомаса»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стікс-Оіл»(04112, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Гонти, будинок, 1 ідентифікаційний код 32854638) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Біомаса»(03127, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Дубініна, будинок, 8, квартира, 1, ідентифікаційний код 25392024) 52 500 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 грн. -основного боргу, 2 330 (дві тисячі триста тридцять) грн. 04 коп. -пеня, 27 (двадцять сім) грн. 00 коп. -інфляційні втрати, 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 04 коп. -3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 01.08.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.