Рішення

від 31.07.2012 по справі 17/5007/687/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" липня 2012 р. Справа № 17/5007/687/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Вінниця)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Інтертранссервіс" (с.Степанівка Ємільчинський район Житомирська область)

про стягнення 8036,82 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8000,00грн. помилково перерахованих коштів та 36,82грн. 3% річних. Також просить стягнути з відповідача 1609,50грн. сплаченого судового збору та витрати на пальне в сумі 253,00грн., витрачене на дорогу Вінниця-Житомир-Вінниця для участі в судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з'явився, за допомогою факсимільного зв'язку надіслав довідку про стан заборгованості відповідача станом на 31.07.2012р., з якої вбачається, що заборгованість відповідача становить 8000,00грн.

Відповідач в засідання суду не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.06.2012р., яка направлялись на адресу для обміну поштовою кореспонденцією, зазначену в позовній заяві: 03150, м. Київ, вул. Боженка, 53/30, кв.5, повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Слід зазначити, що копія ухвал про порушення провадження у справі від 14.06.2012р. та про відкладення розгляду справи від 19.07.2012р., які направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення на юридичну адресу, що також зазначена в позовній заяві: 11214, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Степанівка, вул.Рад, 14, отримана уповноваженою особою відповідача (а.с.28, 45).

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого за електронним запитом суду від 19.07.2012р. №14305262, станом на 19.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Інтертранссервіс" (ідентифікаційний код 37442237) знаходиться за адресою: 11214, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Степанівка, вул.Рад 14 (а.с.40-42).

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2012р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Інтертранссервіс" (відповідач) грошові кошти в сумі 8000,00грн. на підставі платіжного доручення №101 з призначенням платежу "оплата за транспортно-експедиційне обслуговування по рахунку №52 від 09.04.2012р. (передплата за подачу авто НОМЕР_3Без ПДВ") (а.с. 7), що підтверджується банківською випискою від 12.04.2012р. (а.с. 8).

27.04.2012р. позивач направив Відповідачу вимогу №13 від 13.04.2012р. про повернення коштів в сумі 8000,00 грн., які помилково перераховані (а.с. 9, 10), проте відповідач дані кошти позивачу не повернув.

08.05.2012р. позивач повторно направив на адресу відповідача лист-вимогу №4 від 08.05.2012р. про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 8000,00грн. (а.с. 11-13), який залишений без задоволення.

Оскільки відповідач безпідставно отримані кошти у сумі 8000,00грн. не повернув, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8000,00грн. помилково перерахованих коштів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. №227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України №22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, розмір 3% річних за період з 17.04.2012р. по 08.06.2012р. (граничний термін виконання грошового зобов'язання 16.04.2012р.) складає 36,82грн. (а.с.6).

Частина 1 ст.33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення №101 від 11.04.2012р. перераховано відповідачу грошові коти у сумі 8000,00грн., однак, будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем станом на 11.04.2012р. не існувало, доказів протилежного станом на момент вирішення спору - суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки позивачем було помилково перераховано грошові кошти в сумі 8000,00 грн. без достатньої правової підстави, відповідачем грошові кошти у сумі 8000,00грн. не повернені позивачу, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 8000,00грн. - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Помилковим є віднесення на відповідача витрат з оплати пального, оскільки відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на проїзд осіб для участі їх у справі не пов'язані з розглядом справи як процесуальною дією.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Інтертранссервіс" (11214, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Степанівка, вул.Рад, 14, код 37442237)

- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ід.номер НОМЕР_2) - 8036,82грн., з яких 8000,00грн. основний борг, 36,82грн. - 3% річних, а також 1609,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 2 серпня 2012 року

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу рек. з пов. (АДРЕСА_2

3 - 4 відповідачу (рек. з повід.)