Рішення

від 31.07.2012 по справі 16/5005/5976/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.12р. Справа № 16/5005/5976/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Козацький дозор", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 26 426 грн. 57 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Ткаченко Н.В. -директор, довідка АБ №386195 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 26 426 грн. 57 коп., що складає: 16 455 грн. 17 коп. -заборгованості за виконані відповідно до умов договору від 29.03.2010р. №09-10 про надання ритуальних послуг Лот 1.охорона та санітарне оброблення міських цвинтарів роботи, 7 602 грн. 29 коп. -пені, 1 151 грн. 86 коп. -штрафу, 592 грн. 40 коп. -інфляційних витрат та 624 грн. 85 коп. -3% річних.

Відповідач у відзиві (вх. №43998/12 від 30.07.2012р.) на позовну заяву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що управління не в змозі контролювати надходження бюджетних коштів без затримки фінансування, і не є відповідальною за своєчасне або несвоєчасне надходження бюджетних коштів.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 29.03.2010р. між відповідачем - Управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (замовником) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Козацький дозор" (виконавцем) було укладено договір №09-10 про надання ритуальних послуг Лот 1.охорона та санітарне оброблення міських цвинтарів (надалі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, а саме Лот. 1 охорона та санітарне оброблення міських цвинтарів, у відповідності до діючих норм і стандартів, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу відповідно до умов даного договору; надання послуг здійснюється вітчизняним надавачем таких послуг (пункт 1.2 Договору);

- згідно з пунктом 2.1 Договору договірна ціна є твердою; вартість послуг за договором складає 980 000 грн. 00 коп. без ПДВ (пункт 2.2 Договору);

- у пункті 2.5 Договору сторони погодили, що основним документом для оплати за надані послуги є акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною;

- як вбачається на виконання умов Договору позивачем у грудні 2010р. було виконано роботи на загальну суму 47 431 грн. 89 коп., про що свідчить акт від 31.12.2010р. №81 прийому виконаних робіт за грудень 2010р. (а.с. 14);

- згідно пунктів 2.7, 2.8, 2.9 та 2.10 Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в термін 14 банківських днів при наявності коштів фінансування після підписання акту виконаних робіт; у випадку мотивованої відмови замовника прийняти надані послуги, стонами складається дефектний акт із переліком претензій замовника; оплата виконаних послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів в залежності від реального фінансування на рік, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі пункту 7 статті 51 Бюджетного кодексу України; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок; умови рахунку по цьому договору здійснюється протягом 90 календарних днів після підписання акту виконаних робіт;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк сплати за виконані роботи вважається таким, що настав і відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи протягом 14-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт, оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що ним було повідомлено позивача про відсутність бюджетного фінансування, тобто розрахунки повинні були проведені до 24.01.2011р.;

- як вбачається з матеріалів справи відповідач за виконані роботи розрахувався частково у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 455 грн. 17 коп., про що також свідчить акт від 25.07.2012р. звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- відповідно до пункту 4.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня в розмірі 0,1% вартості послуг, по яким допущена прострочка виконання, за кожний день такої прострочки, а за прострочку більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості; неустойка підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків;

- згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня;

- також відповідно до положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

- таким чином, пеня з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та положень частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України становить 796 грн. 61 коп. (з 01.04.2011р. по 24.07.2011р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 261 грн. 51 коп. (квітень 2011р. -травень 2012р.), а річні -622 грн. 80 коп. (з 01.04.2011р. по 05.07.2011р.).

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у сумі 1 151 грн. 86 коп., то такі вимоги є безпідставними, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

- частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;

- штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);

- отже, штраф та пеня є штрафними санкціями і відносяться до господарських санкцій, тобто до одного виду юридичної відповідальності;

- відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- тому неможливо застосувати до відповідача одночасно такі господарські санкції, як штраф і пеню за одне і те саме правопорушення, а саме за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

Одночасно суд не може погодитися з думкою відповідача про неможливість здійснення розрахунків через відсутність бюджетного фінансування, оскільки:

- майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України);

- згідно з вимогами частини 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами;

- після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами (частина 7 статті 51 Бюджетного кодексу України);

- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що ним було подано доручення органу Державного казначейства України на здійснення платежу за вказаним Договором, а йому було відмовлено в оплаті через відсутність бюджетного фінансування;

- згідно частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями;

- аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446;

- відповідно до стаття 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України; суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунального господарства Дніпродзержинської міської ради (51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Спортивна, 38; ідентифікаційний код 36072153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Козацький дозор" (51934, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр. Леніна, буд. 56, кв. 59; ідентифікаційний код 35410198 ) 16 455 грн. 17 коп. -заборгованості, 796 грн. 61 коп. -пені, 261 грн. 51 коп. -інфляційних нарахувань, 622 грн. 80 коп. -річних та 1 609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„03„серпня 2012р.