Рішення

від 30.07.2012 по справі 7/5007/817/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" липня 2012 р. Справа № 7/5007/817/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапчук В.П. - довіреність за вих. №5490/19 від 28.12.11р.;

Мельник О.М. - довіреність за вих. №5498/19 від 28.12.11р.;

від відповідача: Клубенко Н.А. - довіреність №363 від 30.07.12;

Єсіпова Л.А. - довіреність від 362 від 30.07.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

до Відділу освіти Черняхівської райдержадміністрації (смт. Черняхів)

про стягнення 96584,75 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 96584,75 грн. - заборгованості, з яких: 90499,88 грн. - основний борг, 4880,87 грн. - пеня, 944,68 грн. - 3% річних, 259,32 грн. - інфляційні.

В судовому засіданні представниками відповідача подано клопотання з проханням зменшити суму пені на 10% у зв'язку з недостатнім фінансуванням.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 448,09 грн. (що і становить 10% суми пені), інші вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові та просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали, пояснили, що заборгованість виникла через те, що ТОВ "Райагробуд" виконувались роботи на об'єкті "Будівництво школи на 864 учні по вул. Калініна, 14. смт. Черняхів, Друга черга, 1-й пусковий комплекс, Блок А", а договір на відшкодування витрат за використаний на будівництво природний газ на 2012 рік укладати відмовились. Відключення об'єкту від газопостачання було недоцільним, оскільки роботи проводились в опалювальний період, що б призвело до пошкодження системи опалення. Також погасити дану заборгованість до 15.06.12р. не було можливості, тому що об'єкт будівництва не обліковувався на балансі відділу освіти і лише рішенням сесії Черняхівської районної ради від 15.06.12р. відділ освіти Черняхівської державної адміністрації було визначено балансоутримувачем об'єкту "Загальноосвітня середня школа на 864 учні по вул.Калініна, 14, смт. Черняхів, Друга черга, 1-й пусковий комплекс, Блок А".

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (постачальник/позивач) та Відділом освіти Черняхівської райдержадміністрації (споживач/відповідач) було укладено договір №22-2012-ПБ-3, відповідно до якого постачальник постачає природній газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках і порядку та на умовах, передбачених договором (п.п. 1.1. договору).

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку №2 до договору (п.п. 2.1. договору).

Відповідно до п.п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно, розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.п. 6.2.2. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно позовної заяви, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 90499,88 грн. (розрахунок заборгованості - а.с. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено. що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 90499,88 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4880,87 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 4), розмір пені становить 4880,87 грн.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову від позову в частині стягнення 488,09 грн. - пені. Враховуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд приймає відмову від позову та припиняє провадження у справі в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до стягнення підлягає 4392,78 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір інфляційних складає 259,32 грн. (а.с. 5).

Також, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 5), господарський суд встановив, що вимога щодо стягнення 3% річних в сумі 944,68 грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 90499,88 грн. - основного боргу, 4392,78 грн. - пені, 259,32 грн. - інфляційних та 944,68 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення 488,09 грн. - пені суд приймає відмову від позову та припиняє провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти Черняхівської райдержадміністрації (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, площа Рад, 1, ід. код 02143181)

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, ід. код 03344071) 96096,66 грн. заборгованості, з яких: 90499,88 грн. - основного боргу, 4392,78 грн. - пені, 944,68 грн. - 3% річних та 259,32 грн. - інфляційних, а також 1931,70 грн. сплаченого судового збору.

3. Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення 488,09 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 02.08.12р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.