ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-10/6406-2012 24.07.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селен»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: Рудик О.В. (довіреність від 25.05.2012р.);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАВО»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селен»(відповідач) заборгованості в сумі 6 228,00 грн. з них основного боргу -6 003,00 грн., пені -187,50 грн. та 3% річних -37,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти за повернений останнім товар, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача грошові кошти пропорційно розміру поверненого товару.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.06.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 24.07.2012 року.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2011 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № С-00001777 від 19.12.2011р., який Покупець в повному обсязі оплатив.
Загальна вартість товару згідно рахунку-фактуру № С-00001777 від 19.12.2011р., становить -6 715,02 грн.
Позивач зазначає, що Покупець відмовився від прийняття оплаченого товару і повернув Продавцю товар на суму 6 003,00 грн. та, згодом, звернувся до відповідача з вимогами повернути сплачені за товар грошові кошти, однак, коштів за товар Продавець Покупцю не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути грошові кошти пропорційно розміру оплаченого товару в сумі 6 003,00 грн.
Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції у вигляді пені та 3% річних за прострочення повернення відповідачем грошових коштів.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом, в грудні 2011 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № С-00001777 від 19.12.2011р. (належним чином засвідчена копія рахунку міститься в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2011р. позивач сплатив на користь відповідача 6 715,02 грн., що становить вартість товару згідно рахунку-фактури № С-00001777 від 19.12.2011р. Дана обставина підтверджується платіжним дорученням № 110 від 20.12.2011р. (копія розрахункового документу міститься в справі).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту оплати товару по рахунку-фактурі № С-00001777 від 19.12.2011р. в повному обсязі.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як свідчать матеріали справи, в лютому 2012 року позивач повернув відповідачеві товар на суму 6 003,00 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № БВ-0000002 від 29.02.2012р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 10.04.2012р. позивач, в порядку досудового врегулювання спору, направив на адресу відповідача претензію № 33 від 10.04.2012р. в якій вимагав негайно з моменту отримання претензії повернути сплачені кошти в розмірі 6 003,00 грн. на банківський рахунок 26005060324560 в ХФ КБ «Приватбанк», МФО 315405, ЄДРПОУ 30579519 (копія вимоги міститься в матеріалах справи). Факт направлення претензії на адресу ТОВ «БРАВО»підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку та фіскальним чеком № 9864 від 10.04.2012р. про оплату відправки (копія відповідних документів містяться в справі).
Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що грошових коштів за товар Продавець Покупцю не повернув.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.05.2012р. та 12.06.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам ухвал суду від 17.05.2012р. та 12.06.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за повернений товар, станом на липень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця грошових коштів по оплаченому рахунку-фактурі № С-00001777 від 19.12.2011р. в розмірі -6 003,00 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на факт виникнення між сторонами правовідносин, які склалися у сфері купівлі-продажу на підставі усного правочину шляхом оплати-прийняття товару, позивач, в силу вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, має довести обов'язок сплатити пеню та 3% річних за заявлений позивачем до стягнення період нарахування відповідних санкцій за прострочення повернення відповідачем грошових коштів.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем претензії № 33 від 10.04.2012р., недоведеними, в силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є позовні вимоги щодо стягнення пені та 3% річних.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 6 003,00 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 551,24 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селен»(ідентифікаційний код: 21560424, адреса: 03148, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, р/р 26008005051601 в ПАТ «Сведбанк»у м. Києві), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВО»(ідентифікаційний код: 30579519, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, р/р 26005060324560 в ХФ КБ «ПриватБанк», МФО 315405), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -6 003,00 грн. (шість тисяч три гривні) та судові витрати в сумі -1 551,24 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одну гривню 24 копійки). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2012 |
Оприлюднено | 06.08.2012 |
Номер документу | 25504111 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні