Рішення

від 31.07.2012 по справі 5023/2791/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 5023/2791/12 вх. № 2791/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бобровою Д.О.

за участю:

позивача - Малихіна А.О. за довіреністю №1 від 04.01.2012р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків;

до Харківської обласної організації Аграрної партії України, м. Харків;

про стягнення 18822,70грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської обласної організації Аграрної партії України про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 18822,70грн. Витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що, внаслідок неналежного виконання відповідачем п.5.2. Договору оренди комунального майна №840 від 01.09.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, не перераховувалась належна частина орендної плати у період вересень 2011 року - квітень 2012 року, із посиланням на рішення Харківської обласної ради "Про передачу в оренду об"єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" №263-VI від 27.10.2011р., відповідно до п.3 якого встановлено, що 100% орендної плати за оренду нерухомого майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та перебуває у господарському віданні Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", - спрямовується на розрахунковий рахунок ОК ВЕП "Держпром".

Представник позивача в судовому засіданні 31.07.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити; надав 19.07.2012р. через канцелярію суду додаткові пояснення по справі стосовно нарахування орендної плати за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р., в яких вказує, що позивач та відповідач 15.02.2012р. уклали додаткову угоду №1 до договору оренди №840 від 01.09.2011р., відповідно до умов якої встановлено, що 100% орендної плати у 2012-2013 роках спрямовується орендодавцеві, сторонами погоджено, що положення додаткової угоди застосовуються сторонами з 01.01.2012р. Разом із цим позивач надав документи для долучення до матеріалів справи, які суд долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 31.07.2012р. не з"явився, документи на виконання ухвали суду від 20.06.2012р. не надав, причини нез"явлення в судове засідання суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки про направлення судових ухвал за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка співпадає з адресою вказаною у позовній заяві. Проте, ухвали суду повернулись до канцелярії суду з поштовими відмітками "адресат вибув" та "за зазначеною адресою не значиться" (ухвала від 20.06.2012р. та від 17.07.2012р., відповідно).

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.09.2011 року між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (орендодавець) і Харківською обласної організацією Аграрною партією України (орендар) було укладено договір оренди комунального майна №840, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 135,56кв.м., в тому числі спільного користування загальною площею 49,76кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під"їзд № 7, поверх №5, кімнати №№ 67, 68, 69, 70, 71, 73, що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", склад і вартість якого визначено відповідно до наведеного акту оцінки (звіту суб"єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна), складеного станом на 15.06.2011р., вартість якого становить 571000,00грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення політичної організації.

Факт приймання-передачі орендованого майна підтверджується матеріалами справи, а саме Актом приймання-передачі орендованого майна в будинку Держпром на майдані Свободи, 5 від 01.09.2011р. (арк. спр. 25).

15.02.2012р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору оренди №840 від 01.09.2011р., відповідно до п.1.1. якої встановлено, що 100% орендної плати у 2012-2013 роках спрямовується орендодавцеві, щомісячно, не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Сторонами у п.4 додаткової угоди №1 від 15.02.2012р., що не суперечить положенням п.3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Строк дії договору оренди №840 від 01.09.2011р. до 31.07.2014р. включно (п.10.1. договору).

Пунктом 5.2. Договору передбачений обов"язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак всупереч умовам договору, відповідач належним чином не виконував свої зобов"язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого заборгованість з орендної плати за період вересень 2011 р. - квітень 2012 р. у відповідача перед позивачем становить 18822,70грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18822,70грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 526, 530, 610, 629, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківської обласної організації Аграрної партії України (61058, м. Харків, пр. Леніна, 5, 3 поверх., к. 35, р/р 2600200111815 в АТ "Регіон банк", МФО 351254, код ЄДРПОУ 34951845) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Будинок Держпром, 9 п., 2 пов., р/р № 26006010065216 в АТ "Банк Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 04014097) заборгованість з орендної плати у розмірі 18822,70грн. та 1609,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2012 р.

Суддя Рильова В.В.

Справа №5023/2791/12