Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а-1081/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-1081/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 03 квітня 2012 року           2а-1081/12/1070 м. Київ Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбуновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу          за позовом                    до         проБаришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службиВиробничого управління житлово-комунального господарства с.Садове   про стягнення податкового боргу,                  ВСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернулась Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі - позивач) з позовом до Виробничого управління житлово-комунального господарства с.Садове (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 6681 грн. з рахунків платника у банках. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача  утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 6681 грн. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду сторони не прибули, позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача до суду повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також судові повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”). Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. У зв'язку з цим справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Виробниче управління житлово-комунального господарства с.Садове є юридичною особою, зареєстрованою Баришівською районною державною адміністрацією Київської області 19.10.2010, ідентифікаційний код 31120359, згідно з довідкою від 01.10.2010 за № 358/2010 взято на облік платників податків 23.10.2000 за №16-781 у Баришівській ОДПІ. Виробничим управлінням житлово-комунального господарства с.Садове самостійно подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість №16841 за грудень 2011 р., у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання - 6681 грн. Разом з тим, добровільно вказану суму податкового боргу  відповідачем не сплачено. Відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/1056 від 04.08.2008 на суму 8363,00 грн., та другу податкову вимогу №2/1106 від 28.10.2010 на суму 9223,45 грн.,  у тому числі: за основним платежем - 9113,20 грн., та пені у сумі 110,25 грн., які  були отримані відповідачем належним чином. На день судового розгляду податковий борг в загальній сумі 6681 грн. відповідачем добровільно не сплачено. Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дослідивши наявні у справі докази  з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що суми податку у вказаній декларації визначено відповідачем самостійно, отже податкове зобов'язання є узгодженим, але податковий борг добровільно не сплачено. Положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно ж до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими фондами  за рахунок  їх майна; звертаються  до  суду в інших випадках, передбачених законом. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості та наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу. Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що суму податкового боргу податковим органом визначено правомірно і правильно, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні. Керуючись ч.6 ст.12, ч.1 ст.41, статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства с.Садове (07534, Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 31120359) до Державного бюджету України з рахунків цього платника податку у банках  податковий борг з податку на додану вартість у  розмірі 6681 (шість тисяч шістсот вісімдесят один) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Журавель В.О. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  03 квітня 2012 р.