Рішення

від 01.12.2008 по справі 53/398-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/398-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2008 р.                                                            Справа № 53/398-06

вх. № 14955/3-53

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Курильська О.А. за дов.  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Зміївське АТП 16343", м. Зміїв  

до  Відділ освіти Зміївської райдержадміністрації,  м. Зміїв  

про стягнення 33807,00 грн.

за зустрічним позовом Відділу освіти Зміївської райдержадміністрації,  м. Зміїв

до ВАТ "Зміївське АТП 16343", м. Зміїв

про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 34054,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом ВАТ „Зміївське АТП 16343” звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації 33807,00 грн.

Свої вимоги позивач за первісним позовом обґрунтував тим, що між відповідачем за первісним позовом, позивачем за первісним позовом та низкою загальноосвітніх шкіл 27.08.05 та 01.09.05 було укладено договори про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання до відповідних шкіл сільської місцевості (ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Таранівка, ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Зідьки, ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Чемужівка, Ліцей №1 м. Зміїва, Задонецька ЗОШ І-ІІ ступенів) і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. 28.03.06 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір № 15/28-03 за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання до шкіл сільської місцевості та ліцею №1 м. Зміїва і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. У додатку 1 до договору № 15/28-03 (специфікація) сторони визначили перелік маршрутів, що фактично збігається з маршрутами, визначеними у вищенаведених договорах від 27.08.05 та 01.09.05, а також ввели новий маршрут підвозу дітей до Пасічанської та Гомільшанскьої загальноосвітніх шкіл. Дію договору сторонами встановлено до 31.12.06. За вищезазначеними договорами Перевізник - ВАТ „Зміївське АТП 16343” зобов'язався забезпечити перевезення учнів і вчителів від місця проживання до школи і в зворотному напрямку згідно із графіком, затвердженим школою, відділ освіти зобов'язався забезпечити своєчасну оплату послуг по підвезенню учнів і вчителів. Відповідно до п. 3.1. договорів розрахунок здійснюється після подання перевізником документів на оплату послуг перевезення до централізованої бухгалтерії відділу освіти. Відповідно до умов п. 3.1. договорів, позивачем за первісним позовом до бухгалтерії відділу освіти було надано відповідні документи на оплату наданих послуг, проте оплату відповідачем за первісним позовом здійснено не в повному обсязі. Заборгованість відповідача станом на 01.11.06 перед позивачем складає 33807,00 грн. На підставі викладеного, позивач за первісним позовом вважає, що відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав свої обов'язки за договором № 15/28-03 та просить стягнути з останнього виниклу заборгованість.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив та подав зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з ВАТ „Зміївське АТП 16343” матеріальну шкоду в сумі 34054,39 грн. та судові витрати.

Свої заперечення та позовні вимоги відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що між ВАТ „Зміївське АТП 16343”, Відділом освіти Зміївської районної державної адміністрації та деякими загальноосвітніми школами (ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Таранівка, ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Зідьки, ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Чемужівка, Ліцей №1 м. Зміїва) було укладено договори на перевезення учнів та вчителів від місць проживання до шкіл та в зворотному напрямку від 27.08.2004 року, 01.09.2005 року, 27.08.2005 року. Контрольно-ревізійним управлінням в Зміївському районі було проведено ревізію правильності використання коштів на транспортні послуги, за результатами якої встановлено, що з боку  ВАТ „Зміївське АТП 16343” мало місце завищення загально пройденого кілометражу. В рахунках на оплату транспортних послуг по ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Таранівка добовий кілометраж вказувався 210-230 км., а фактично складає 190 км., таким чином за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року ВАТ „Зміївське АТП 16343” зайво нарахувало відділу освіти, а останній зайво сплатив 12590,66 грн. В рахунках на оплату транспортних послуг по ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Чемужівка добовий кілометраж вказувався 95 км., а фактично складає 86 км., таким чином за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року ВАТ „Зміївське АТП 16343” зайво нарахувало відділу освіти, а останній зайво сплатив 2708,94 грн. В рахунках на оплату транспортних послуг по ЗОШ І-ІІІ ступеню с. Зідьки добовий кілометраж вказувався 90 км., а фактично складає 50 км., таким чином за період з вересня 2004 року по квітень 2006 року ВАТ „Зміївське АТП 16343” зайво нарахувало відділу освіти, а останній зайво сплатив 18507,78 грн. Загальна сума зайво нарахованих та сплачених коштів за транспортні послуги, надані позивачеві за зустрічним позовом складає 34054,39 грн. З огляду на викладене позивач за зустрічним позовом вважає, що означена сума підлягає відшкодуванню відповідачем за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує мотивуючи тим, що за умовами вищезазначених договорів розрахунок за надані послуги здійснювався після подання перевізником документів на оплату послуг до централізованої бухгалтерії відділу освіти. Попередньо школа (ліцей) засвідчувала надання послуг перевізником, тобто підтверджувала те, що перевізник якісно та чітко (в установлений строк) виконав свої зобов'язання, після чого вже відділ освіти здійснював оплату послуг перевізника. З викладеного відповідач за зустрічним позовом робить висновок, що такі умови як кілометраж та вартість кожного окремого перевезення було визначено сторонами не у договорах, а у відповідних рахунках, що надавалися до бухгалтерії позивача за зустрічним позовом для оплати. Окрім того засвідчення пройденого кілометражу здійснювалося школами шляхом проставляння відповідної відмітки у дорожніх листах. Також відповідач за зустрічним позовом вважає, що надаючи рахунок на оплату послуг, він фактично робив оферту позивачеві за зустрічним позовом, останній же, сплачуючи зазначену в рахунку ціну, в свою чергу робив акцепт, тобто така суттєва умова договору як кілометраж встановлювався за погодженням сторін, що знаходило своє відображення у рахунках та дорожніх аркушах. Оскільки відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації прийняв умови ВАТ „Зміївське АТП 16343”, запропоновані у договорах та рахунках на оплату послуг (включаючи кілометраж, вартість, маршрут), і саме на цих умовах сплачував вартість послуг наданих перевізником, відповідач за зустрічним позовом вважає, що зазначений факт є доказом того, що сторони досягли згоди за всіма суттєвими умовами договору та добровільно за взаємною згодою визначили кілометраж маршрутів. Також відповідач за зустрічним позовом вважає, що повернення нарахованих та сплачених коштів за транспортні послуги можливо тільки у тому випадку, якщо б сторони за договорами добровільно у порядку, визначеному договором та законом самостійно та за взаємною згодою змінили таку суттєву умову договорів як кілометраж. Оскільки ж таких змін внесено не було, то правовідносини сторін мають регулюватися виключно відповідно до існуючих договорів.

Відповідач за зустрічним позовом також не погоджується із тим, що ним спричинено збитки позивачеві за зустрічним позовом, оскільки за ст. 22, 224 Господарського кодексу України підставою для відповідальності однієї зі сторін зобов'язання є наявність факту порушення цього зобов'язання. Проте позивачем за зустрічним позовом не надано доказів порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом. Акт, складений за результатами перевірки КРУ, за яким кілометраж, зазначений у документах на оплату послуг фактично не збігається з контрольними замірами, проведеними представниками КРУ на думку відповідача за зустрічним позовом не має жодного відношення до справи та не може бути доказом порушення відповідачем прав позивача з огляду на те, що на підставі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони вільно уклали між собою зазначені договори, жодних змін (в тому числі щодо кілометражу) на протязі дії договорів, не вносили і прийняття акту індивідуальної дії (в даному випадку Акт КРУ) за ст. 11 Цивільного кодексу України не може тягнути за собою зміну правовідносин, що виникли на підставі цивільно-правового договору. Відповідач за зустрічним позовом також вважає, що до регулювання спірних правовідносин можуть застосуватись лише диспозитивні норми Цивільного кодексу України та обов'язкові умови встановлені сторонами у конкретному зобов'язанні, а адміністративний акт індивідуальної дії, в даному випадку, має обов'язковість лише для позивача за зустрічним позовом, і ніяким чином не може змінювати диспозитивні правовідносини сторін. Також відповідач за зустрічним позовом зазначає, що  контрольні заміри комісією було проведено шляхом вимірювання відстані від меж населеного пункту місця відправлення до школи та від школи до меж населеного пункту місця прибуття. Але ж відповідно до умов договорів перевізник зобов'язався забезпечити перевезення учнів і вчителів від місця проживання до школи (ліцею) і в зворотному напрямку, тобто комісією не враховано кілометраж, що покривався автобусами відповідача під час підвезення учнів та вчителів до місць проживання, тобто контрольні заміри з метою перевірки правильності нарахування кілометражу проводились з відступами від умов договорів та фактично спотворюють об'єктивні дані щодо відстані маршрутів.  З огляду на викладене відповідач за зустрічним позовом вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню.

В судове засідання представник відповідача за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом не з"явився, вимоги попередніх ухвал суду в частині подання витребуваних доказів не виконав, у зв"язку з чим справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Між позивачем за первісним позовом, загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с. Таранівка та відповідачем за первісним позовом 27.08.2004р. було укладено договір про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання с. Безпалівка, Шурино, Пасіки, Роздольне до школи і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. Строк дії договору встановлено до 31.12.2005р. Між тими самими сторонами та з того самого предмету 27.08.2005р. було укладено новий договір про співробітництво. Строк дії договору встановлено до 01.09.2006р.

Суд, дослідивши зазначені договори доходить висновку, що 27.08.2005р. між сторонами відбулася заміна зобов'язання, що виникло на підставі договору від 27.08.2004р. новим зобов'язанням, що виникло на підставі договору від 27.08.2005р.

Між позивачем за первісним позовом, Ліцеєм №1 м. Зміїв та відповідачем за первісним позовом 28.08.2004р. було укладено договір про співробітництво, за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання с. Омельченки, с. Задінецьке, с. Гайдари у дні навчальних занять. Строк дії договору встановлено до 30.12.2005р. Між тими самими сторонами 01.09.2005р. було укладено новий договір про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання с. Гайдари, с. Задінецьке, с. Жданівка, с. Дудківка до ліцею і в зворотному напрямку у дні навчальних занять за п'ятиденною формою навчання, а також за шестиденною формою навчання від місця проживання с. Задонецьке до ліцею і в зворотному напрямку. Строк дії договору встановлено до 01.09.2006р.

Суд, дослідивши зазначені договори доходить висновку, що 01.09.2005р. між сторонами відбулася заміна зобов'язання, що виникло на підставі договору від 28.08.2004р. новим зобов'язанням, що виникло на підставі договору від 01.09.2005р.

Між позивачем за первісним позовом, загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с. Чемужівка відповідачем за первісним позовом 27.08.2004р. було укладено договір про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання м. Зміїв, с. Лесівка, с. Пролетарське, с. Артюхівка до школи і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. Строк дії договору встановлено до 30.12.2005р. Між тими самими сторонами 01.09.2005р. було укладено новий договір про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання м. Зміїв, с. Лесівка, с. Пролетарське, с. Водяхівка, с. Артюхівка до школи і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. Строк дії договору встановлено до 01.09.2006р. Суд, дослідивши зазначені договори дійшов висновку, що 01.09.2005р. між сторонами відбулася заміна зобов'язання, що виникло на підставі договору від 27.08.2004р. новим зобов'язанням, що виникло на підставі договору від 01.09.2005р.

Між позивачем за первісним позовом, загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с. Зідьки та відповідачем за первісним позовом 27.08.2004р. було укладено договір про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання мікрорайон залізничного вокзалу – с. Черемушне до школи і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. Строк дії договору встановлено до 31.12.2005р. Між тими самими сторонами та з того самого предмету 01.09.2005р. було укладено новий договір про співробітництво. Строк дії договору встановлено до 01.09.2006р. Суд, дослідивши зазначені договори дійшов висновку, що 01.09.2005р. між сторонами відбулася заміна зобов'язання, що виникло на підставі договору від 27.08.2004р. новим зобов'язанням, що виникло на підставі договору від 01.09.2005р.

01.09.2005 між позивачем за первісним позовом, Задонецькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та відповідачем за первісним позовом було укладено договір про співробітництво за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання с. Омельченки та с. Карпово до школи і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. Строк дії договору встановлено до 01.09.2006р.

28.03.06 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір № 15/28-03, за яким сторони зобов'язались спільно діяти з метою організації підвозу учнів і вчителів від місць проживання до шкіл сільської місцевості та ліцею №1 м. Зміїва і в зворотному напрямку у дні навчальних занять. У додатку 1 до договору (специфікація) сторони визначили перелік маршрутів, що фактично збігається з маршрутами, визначеними у вищенаведених договорах та ввели новий маршрут підвозу дітей до Пасічанської та Гомільшанскьої загальноосвітніх шкіл. Дію договору сторонами встановлено до 31.12.06. Суд, дослідивши вищезазначені договори дійшов висновку, що 28.03.06 між сторонами відбулася заміна зобов'язання, що виникло на підставі договорів від 27.08.2005р., 01.09.2005р. новим зобов'язанням, що виникло на підставі договору від 01.09.2005р.

Матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем за первісним позовом послуг з перевезення за період з 2004 по 2006 роки, що підтверджується дорожніми листами з відміткою загальноосвітніх шкіл та рахунками на оплату послуг за період з 2004 по 2006 роки. Окрім того, факт отримання таких послуг підтвердив у судовому засіданні і представник відповідача за первісним позовом.

Судом встановлено, що згідно із розділами 3 всіх вищеозначених договорів розрахунок із перевізником здійснюється відділом освіти після подання перевізником документів на оплату послуг перевезення до централізованої бухгалтерії відділу освіти. Таким чином, суд дійшов висновку що обов'язок негайного виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом прямо випливає із умов договору. Таке негайне виконання має бути здійснено після подання перевізником документів на оплату послуг перевезення до централізованої бухгалтерії відділу освіти.

Судом також встановлено, що позивачем за первісним позовом до централізованої бухгалтерії відділу освіти надано рахунки на оплату послуг № 113, 115, 126, 130, 160, 161, 162, 163, 176, 178 на загальну суму 33807,00 грн. Доказів оплати означеної заборгованості відповідач за первісним позовом не надав. Доводи відповідача за первісним позовом про те, що зазначений в рахунках № 113, 115, 126, 130, 160, 161, 162, 163, 176, 178 та дорожніх аркушах кілометраж фактично не відповідає кілометражу, зазначеному у Акті ревізії КРУ від 08.06.2006р. і, відповідно, вартість послуг має бути менша, суд не приймає до уваги з огляду на наступне: згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Договором № 15/28-03 на підставі якого було надано вищеозначені послуги, а також договорами від 27.08.2005р., 01.09.2005р. сторонами було визначено та погоджено вартість послуг перевезення. Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п. 10.1 Договору  № 15/28-03 зміни й доповнення до договору здійснюються тільки в писемній формі. Чинним законодавством не передбачено можливості зміни умов господарського договору автоматично на підставі складання будь-якого Акту органом державної влади. Таким чином, суд доходить висновку, що Акт ревізії КРУ від 08.06.2006р. не є підставою для зміни умов договору № 15/28-03 та договорів від 27.08.2005р., 01.09.2005р. Оскільки ж відповідач за первісним позовом не надав суду доказів про узгоджену сторонами змінену вартість послуг за договором № 15/28-03 та договорами від 27.08.2005р., 01.09.2005р., суд вважає, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний оплатити позивачеві за первісним позовом послуги на умовах визначених відповідними договорами.

Суд констатує, що на момент розгляду справи всі вищеозначені договори припинили свою дію. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.(неналежне виконання). Суд констатує, що відповідачем за первісним позовом порушено свої обов'язки за договором № 15/28-03 та договорами від 27.08.2005р., 01.09.2005р., а саме не сплачено вартість отриманих послуг у розмірі  33807,00 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ВАТ „Зміївське АТП 16343” до Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації про стягнення 33807,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає доводи позивача за зустрічним позовом, наведені у зустрічній позовній заяві, стосовно того, що ВАТ „Зміївське АТП 16343” повинно відшкодувати Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації матеріальну шкоду у сумі 34054,39 грн., що є зайво нарахованими коштами за надані транспортні послуги з огляду на наступне: судом встановлено, що договорами від 27.08.2004р.та 28.08.2004р. вартість послуг та кілометраж за визначеними маршрутами відповідача за зустрічним позовом встановлено не було. Згідно із розділами 3 означених договорів розрахунок із перевізником здійснюється відділом освіти після подання перевізником документів на оплату послуг перевезення до централізованої бухгалтерії відділу освіти. Школа засвідчує надання послуг перевізником. Суд констатує, що доказами які підтверджують пройдений кілометраж є відповідні дорожні листи із відмітками на них відповідних шкіл, які засвідчують надання послуг перевізником саме у тому обсязі, який зазначено у дорожніх листах. Після дослідження наданих дорожніх листів та рахунків на оплату, суд доходить висновку, що такі умови договорів про надання послуг перевезення як кілометраж та вартість кожного окремого перевезення кожен раз (після надання кожної окремої послуги перевезення) визначались сторонами на підставі означених первинних документів. Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Суд констатує, що при укладенні спірних договорів сторони самостійно та добровільно виявили бажання здійснювати правовідносини між собою саме на вищеозначених умовах.

Акт ревізії КРУ від 08.06.2006р. не приймається судом як доказ неналежності виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договорами з огляду на наступне: ст. 51 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд констатує, що підставою для зміни умов договорів від 27.08.2004р. та 28.08.2004р. чинне законодавство визначає взаємне волевиявлення сторін, Акт ревізії КРУ є актом, що фіксує показники фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації і не є підставою для зміни правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, та, відповідно, для зміни умов договорів. Суд доходить висновку, що Акт ревізії КРУ від 08.06.2006р. як адміністративний акт індивідуальної дії, в даному випадку, має обов'язковість лише для позивача, і ніяким чином не може змінювати диспозитивні правовідносини сторін, встановлені договорами. За ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд доходить висновку, що кількість пройдених автотранспортом перевізника кілометрів може підтверджуватись лише договором та іншими документами, якими керувалися сторони під час здійснення правовідносин, в даному випадку це дорожні листи та рахунки на сплату послуг.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд доходить висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів на підтвердження порушення свого права відповідачем за зустрічним позовом, а також не надано обґрунтованого розрахунку суми позову.

З огляду на викладене суд вважає, що зустрічний позов Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації до ВАТ „Зміївське АТП 16343” до про стягнення 34054,39 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.44-49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 51, 526, 610, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Первісний позов ВАТ „Зміївське АТП 16343” до Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації про стягнення 33807,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Леніна, 12, код ЄДРПОУ 02146096, п/р 3541803000766 УДК в Харківській області, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства „Зміївське АТП 16343” (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Пролетарське шосе, 49, код ЄДРПОУ 03115152, п/р 26006032055101, МФО 351005 у АКІБ „УкрсибБанк”) 33807,00 грн.,  державне мито в сумі 338,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн..

В задоволенні зустрічного позову Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації до ВАТ „Зміївське АТП 16343” про стягнення 34054 грн. 39 коп. відмовити.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення підписане 05.12.2008 року.

Суддя