Рішення

від 03.11.2008 по справі 6473.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6473.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2008Справа №2-30/6473.1-2008

За позовом Дочірнього підприємства «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс», м. Севастополь, вул. Мачтова, 11, кв. 2.

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», м. Сімферополь,                 пр. Перемоги, 211-А

Про стягнення 298140,50 грн.

За зустрічним позовом - Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», м. Сімферополь, пр. Перемоги, 211-А.

До відповідача - Дочірнього підприємства «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс», м. Севастополь, вул. Мачтова, 11, кв. 2.

Про визнання договору недійсним з моменту укладення.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не  з'явився.

Від відповідача – Новикова, представник за дов. від 01.01.2008р., у справі.

Суть спору: Позивач - Дочірнє підприємство «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс», м. Севастополь звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», м. Сімферополь про стягнення 298140,50 грн.

Рішенням господарського суду від 23.07.2007р. по справі №2-26/3726-2007 у задоволенні вимог первісного позову відмовлено у повному обсязі, а зустрічну позовну заяву задоволено.

Постановою від 18.12.2007р. Севастопольський апеляційний господарський суд рішення господарського суду АРК від 23.07.2007р. по справі №2-26/3726-2007 залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2007 р. справа прийнята до свого розгляду суддею Ловягіною Ю.Ю. з присвоєнням справі номеру 2-30/6473.1-2008.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в односторонньому порядку розірвав договір оренди у зв'язку з передачею даного приміщення в оренду ПП «Віннер-Форд», у зв'язку з чим позивачем понесені збитки (неотримана вигода).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, що вважає договір оренди №8/12-03 від 01.12.203р. недійсним, оскільки він укладений особою з перевищенням делегованих йому повноважень та повноважень, наданих йому законом.

З даних підстав відповідачем - Закритим акціонерним товариством «Крим-Лада»,           м. Сімферополь був поданий зустрічний позов про визнання договору оренди від 01.12.2003 р. недійсним з моменту укладення на підставі статей 23, 64 ЦК УРСР, ст.ст. 95, 203, 215, 216, 241, 244 ЦК України, ст. 132 ГК України, ст. 1, 60, 83-1 ГПК України.

Дочірнє підприємство «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс»,                         м. Севастополь проти зустрічного позову заперечує, у відзиві  від 03.07.2007р. (т. 1 а.с. 98-99) зазначено, що повноваження філії та її директора по укладенню договорів оренди підтверджені ст. 95 ЦК України, Положенням про філію та виданою довіреністю №016 від 03.01.2003р., що не може бути підставою для визнання договору оренди недійсним.

03  листопада 2008 року від закритого акціонерного товариства «Крим-Лада» надійшли пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2008р., у яких представник наполягає, що ні Положення філії, ні довіреність директора філії не були правовою підставою та не давали права філії та директору філії  здійснювати цивільно-правові угоди від імені ЗАТ «Крим-Лада».

Згідно зі ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає позов по матеріалам які є в справі. Інших доказів сторонами не представлено.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача по зустрічному позову, суд –

в с т а н о в и в:

01 грудня 2003 року між Закритим акціонерним товариством «Крим-Лада» (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Маріна» (орендар) був укладений договір оренди №8/12-03 (т. 1 а.с. 11-14).

Відповідно до умов вказаного договору, орендодавець – закрите акціонерне товариство «Крим-Лада» передає, а орендар – Дочірнє підприємство «Маріна» приймає у строкове платне користування асфальтове мощення, визначене планом I, загальною площею 3010 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Сільська, 44 в м. Севастополі.

Порядок сплати орендної плати визначений в п. 3 договору, зокрема, взаєморозрахунком товаром.

05 лютого 2004 року між ЗАТ «Крим-Лада» та ДП «Маріна» був підписаний акт прийому-передачі.

04 квітня 2004 року між закритим акціонерним товариством «Крим-Лада» та Дочірнім підприємством «Маріна» підписано додаткову угоду до декількох договорів у тому числі й до договору №8/12 від 01.12.2003р.

У додатковій угоді сторони передбачили, що станом на 01.04.2004р. орендар – Дочірнє підприємство «Маріна у рахунок орендних платежів постачає орендодавцю – закритому акціонерному товариству «Крим-Лада» обладнання на суму 24500,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2004 року між приватним підприємством «Ремсервіс» (орендодавець) та Дочірнім підприємством «Маріна» (орендар) був укладений договір оренди №1 (т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до умов договору оренди №1 від 01.03.2004р. орендодавець – приватне підприємство «Ремсервіс» передає, а орендар – Дочірнє підприємство «Маріна» приймає у строкове платне користування виробниче обладнання на загальну суму 68302,09грн.

Однак листом від 31 березня 2004 року філія закритого акціонерного товариства «Крим-Лада» направила на адресу директора Дочірнього підприємства «Маріна» повідомлення про розірвання договору оренди №8/12-03 від 01.12.2003р. та пропозицію звільнити приміщення до 01 травня 2004 року у зв'язку з передачею приміщення в оренду приватному підприємству «Віннер-Форд-Севастополь».

Дочірнім підприємством «Маріна» приватного підприємства «Ремсервіс» до позовної заяви доданий розрахунок доходів від діяльності по обслуговуванню та ремонту автомобілів за період з 01.04.2004р. по 01.04.2005р., відповідно до якого, розмір збитків - неодержаної вигоди по підрахунку позивача за договором оренди №8/12 від 01.12.2003р. складає 298140,50грн., які він просить стягнути в судовому порядку.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що первісний позов Дочірнього підприємства «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс»,  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з абзацом  4 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказуються кредитором.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якщо зобов'язання було виконано боржником належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 01 квітня 1994 року №02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди», підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.

З приписів статей 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Аналізуючи приведені статті та представлені сторонами докази, суд вважає, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача – Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою, не доведено вини відповідача та розмір заподіяного збитку. Крім того, позивач по первісному позову не довів, що у нього була реальна можливість отримати прибуток в розмірі, вказаному у позові.

З приводу викладеного, суд вважає, що позов Дочірнє підприємство «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс» задоволенню не підлягає з підстав його недоведеності.

Щодо вимог Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада» по зустрічному позову, суд  вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності зі статутом Дочірнього підприємства «Маріна» засновником є приватне підприємство «Ремсервіс».

Засновником приватного підприємства «Ремсервіс» є громадянин Сивоконь О.Ф.

Відповідно до Положення про філію в місті Севастополь закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», директором філії закритого акціонерного товариства «Крим-Лада» є Сивоконь О.Ф. Філія не є юридичною особою. Філія вправі від свого імені укладати цивільно-правові угоди та інші дії, які мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільні права та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Також у Цивільному кодексі України в частині 1 статті 88 визначено, що у статуті товариства вказуються  найменування  юридичної особи, органи  управління товариством,  їх  компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього,  якщо  додаткові  вимоги щодо змісту статуту не встановлені ЦК України або іншим законом.

В частині 1 статті 97 ЦК України зазначено, що управління товариством здійснюють його органи, а у частині 2 цієї статті – що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 95 ГК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи. Крім того, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичної особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Таким чином, філія є відокремленим підрозділом, але не органом юридичної особи, як вважає у своїх поясненнях ДП «Маріна».

Відповідно до п. 3.2 Положення про філію  ЗАТ «Крим-Лада» в м. Севастополі, філія не є юридичною особою, але має право від свого імені укладати цивільно-правові угоди.

Згідно зі ст. 64 ЦК УССР, п. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, який видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі довіреності №016 від 03.01.2003 р. (а.с. 54)  АТЗТ «Крим-Лада» доручає Сивоконь О.Ф. представляти інтереси філії ЗАТ «Крим-Лада» в м. Севастополі в усіх установах та організаціях по всіх питаннях, пов'язаних з одержанням документів, ведення справ в усіх судових, нотаріальних та адміністративних установах з усіма правами, які надаються позивачу, відповідачу та третім особам: укладати усі, дозволені законом правочини, угоди та контракти, розписуватися і здійснювати всі інші дії, пов'язані з виконанням даного доручення.

Таким чином, проаналізувавши надані докази, суд вважає, ні Положення філії, ні довіреність, яка видана директору філії, не є правовою підставою та не дає право філії та директору філії здійснювати цивільно-правові угоди від імені ЗАТ «Крим-Лада», оскільки наділяє директора правом здійснювати дії від імені філії ЗАТ «Крим-Лада»

Уклавши договір оренди №8/12 від 01.12.2003р. від імені юридичної особи - ЗАТ «Крим-Лада», директор філії діяв безпідставно, з порушенням установчих документів товариства та з перевищенням своїх повноважень. Тому ствердження позивача, що відповідно до ст. 92 ЦК України директор філії може діяти від імені юридичної особи без довіреності помилкове.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст. 215  ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у випадку послідуючого схвалення правочину цією особою.

Закрите акціонерне товариство «Крим-Лада» не схвалювало укладення зазначеної угоди. Крім того, слід зазначити, що матеріалами справи спростовується факт передачі майна в оренду за актом прийому-передачі від 05.02.2004 р. по договору № 8/12 від 01.12.2003 р., оскільки нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Сільська, буд. 44 на момент укладення договору та підписання акту прийому-передачі було предметом договору купівлі-продажу від 20.10.2003 р., укладеному ЗАТ «Крим-Лада» та ПП «Ремсервіс», який розірваний лише 04.03.2004 р.

Таким чином, договір оренди №8/12-03 від 01.12.2003р. є недійсним, оскільки укладений особою з перевищенням делегованих йому повноважень власником, та повноважень, наданих законом. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», м. Сімферополь підлягають задоволенню, оскільки засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по основному позову та зустрічному позову покладається на Дочірнє підприємство «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс» відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03 листопада 2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 10 листопада 2008р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          В задоволенні первісного позову Дочірнього підприємства «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс»,  м. Севастополь відмовити у повному обсязі.

2.          Зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», м. Сімферополь задовольнити у повному обсязі.

3.          Визнати договір оренди № 8/12-03 від 01.12.2003р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Крим-Лада» (м. Сімферополь, пр. Перемоги, 211а) та Дочірнім підприємством «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс» (м. Севастополь, вул. Мачтова, 11, к. 2) недійсним.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Маріна» Приватного підприємства «Ремсервіс», м. Севастополь, вул. Мачтова, 11, кв. 2 (р/р 26005945189541 в УСБ м. Севастополь, МФО 324195, код 30537620) на користь Закритого акціонерного товариства «Крим-Лада», м. Сімферополь, пр. Перемоги, 211-А (р/р 260093013215807 філії КЦВ Промінвестбанку, МФО 324430, код 05745851) 85,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.