Рішення

від 30.07.2012 по справі 0805/3552/2012

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0805/3552/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30.07.2012 року Вільнянський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого -судді Кіяшко В.О.,

при секретарі Павлівській І.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ті особи: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Коробка Олена Володимирівна, про визнання договору міни недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору міни недійсним, в позові зазначивши, що 05.03.2004 між ним та відповідачем було укладено договір міни земельної ділянки, яка належала йому на праві приватної власності, на 50 тон соняшника. Даний договір було посвідчено нотаріусом державної нотаріальної контори Вільнянського району та зареєстровано за № 810.

Позивач вважає, що даний договір є недійсним, оскільки відповідно до пп. «б»п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: купівлі-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлі-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Крім того, відповідач передав позивачеві лише 5 тон соняшника замість вказаних у договорі 50 тон.

З цих підстав позивач просить визнати договір міни земельної ділянки від 05.03.2004, укладеного між ним та ОСОБА_3, посвідченого державним нотаріусом Коробка О.В. за № 810, недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 140126, кадастровий № 2321580500:03:002:0020, виданий на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010926000053.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі на тих підставах що в ньому зазначені, та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. ст. 74, 76 ЦПК України (арк.с. 208), причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень не надав. Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Від представника 3-ї особи нотконтори надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності (арк.с. 210). Зі згоди представника позивача суд ухвалив, розглядати справу у відсутності представника 3-ї особи.

Від 3-ї особи приватного нотаріуса Коробка О.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності (арк.с. 211), підтримує свої пояснення надані раніше в суді, а саме, що на момент посвідчення нею спірного договору міни п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України не містив заборони міни земель сільськогосподарського призначення та не містив положення про те, що міна однієї земельної ділянки можлива лише на земельну ділянку. Тому вважає даний договір таким, що відповідав вимогам чинного, на момент його укладання, законодавства. Зі згоди представника позивача суд ухвалив, розглядати справу у відсутності 3-ї особи приватного нотаріуса.

Представники 3-х осіб відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалив, розглядати справу у відсутності представників 3-х осіб.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 05 березня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір міни земельної ділянки розміром 6,70га на території Антонівської сільської ради, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 035110, виданого Антонівською сільрадою народних депутатів 19.03.2001, на 50 тон соняшника, належні ОСОБА_3 на підставі довідки селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_3»за №5 від 05.03.2004.

Даний договір був посвідчений державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Коробкою О.В. 05.03.2004, зареєстровано в реєстрі за № 810 (а.с. 7).

10.11.2009 ОСОБА_3 здійснив державну реєстрацію договору міни і отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 140126, кадастровий № 2321580500:03:002:0020, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010926000053 (а.с. 8).

Таким чином, право власності на земельну ділянку у ОСОБА_3 виникло 10 листопада 2009року, з моменту його державної реєстрації та отримання Державного акту на право власності, тобто в той час, коли п. 15 Перехідних положень ЗК України було визначено, що обмін земельних ділянок, належних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дозволений лише за умови обміну однієї земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

Положеннями ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

В той же час, ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.п. «б»п. 15 Перехідних положень ЗК України (в редакції, що діяла на 10 листопада 2009року ) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається : купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власниками земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викуп) земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а»та «б»цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсним з моменту їх укладання (посвідчення) (ч. 3 п. 15 Перехідних положень ЗК України).

Зважаючи, що до теперішнього часу закони України про державний земельний кадастр та про ринок земель не набули чинності, визнання договору про відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебуває у власності громадянина, буде суперечити вимогам п.15 Перехідних положень ЗК України.

Статтею 125 ЗК України визначено момент виникнення права власності на земельну ділянку: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню 8,50 грн. судового збору, витрати на ІТЗ в розмірі 37 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ті особи: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Коробка Олена Володимирівна, про визнання договору міни недійсним -задовольнити.

Визнати договір міни земельної ділянки розміром 6,70га на 50 тон соняшника, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05.03.200 та посвідчений державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Коробкою О.В. 05.03.2004, зареєстровано в реєстрі за № 810 недійсним.

Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 140126, кадастровий № 2321580500:03:002:0020, виданий 10.11.2009 на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010926000053.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові втрати: судовий збір в розмірі 8,50грн., витрати на ІТЗ в розмірі 37грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:В. О. Кіяшко

30.07.2012