Постанова

від 26.07.2012 по справі 2а-5790/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 р. м. Львів № 2а-5790/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Павлишина Ю.І., представника позивача Дубіва Б.Б., представника відповідача Анчаковського А.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Миколаївському районі Львівської області до підприємства Держівської виправної колонії № 110 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Миколаївському районі звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства «П підприємства Держівської виправної колонії № 110 управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (далі -підприємство Держівської виправної колонії № 110). Просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду у сумі 50346,18 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач при проведенні виплати заробітної плати, порушуючи норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не повністю перерахував страхові внески до Фонду, у зв'язку з чим виникла недоїмка в сумі 29736,21 грн. Виявлений факт правопорушення був також підставою для нарахування пені. Станом на дату звернення до суду загальна сума боргу відповідача перед Фондом становить 50346,18 грн. і залишається непогашеною, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги на зазначену вище суму визнав повністю, про що у матеріалах справи є заява відповідного змісту. Наявність заборгованості пояснив скрутним фінансовим становищем підприємства.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи докази та оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»відносини у сфері страхування від нещасного випадку регулював Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 45, частин 3, 8 статті 47 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Розмір страхових внесків страхувальників для роботодавців обчислюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у порядку і строки, які визначаються страховиком.

У пункті 4.12 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України»(затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

На підставі пункту 8.1 названої вище Інструкції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Миколаївському районі провело перевірку підприємства Держівської виправної колонії № 110 на предмет правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року, за наслідками якої складено акт № 21 від 27.04.2012 року. Під час перевірки позивач встановив, що всупереч наведеним вище законодавчим нормам відповідач не провів сплати страхових внесків в Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в день виплати заробітної плати працівникам. Згідно з актом від 27.04.2012 року загальна сума бору платника, з урахуванням заборгованості, яка виникла раніше, а також з урахуванням часткової сплати страхових внесків в сумі 6000,00 грн., становить 50346,18 грн., (у т.ч. недоїмка в сумі 29736,21 грн. та несплачена пеня в сумі 20609,97 грн.). Відповідач виявлені факти порушень вимог законодавства визнає. З огляду на викладене вище позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Миколаївському районі Львівської області є обґрунтованими та підтвердженими долученими до матеріалів справи доказами.

Судові витрати у формі судового збору відповідно до вимог статті 94 КАС України з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Підприємство Держівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№ 110)»(81645, Львівська область, Миколаївський район, с. Держів; ідентифікаційний код: 08680493) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Миколаївському районі Львівської області (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 18; ідентифікаційний код: 25257912) заборгованість в сумі 50346 (п'ятдесят тисяч триста сорок шість) гривень 18 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 31 липня 2012 року.

Суддя Москаль Р.М.