Постанова

від 12.07.2012 по справі 2а-8343/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.07.2012 р. Справа № 2а-8343/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Зіньковського О.А., Мороза А.О., секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, (АДРЕСА_1,54010)

доМіністерства економіки України, (вул. М.Грушевського, 12/2,м.Київ,0100) Державної інспекції з контролю за цінами, (вул. М.Раскової, 15, Київ, 02660)

провизнання неправомірними, дії, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, відповідно до уточнених позовних вимог, звернулася з позовом до Міністерства економіки України (відповідач 1) та Державної інспекції з контролюю за цінами (відповідач 2) про зобов'язання відповідача 2 працевлаштувати позивачку на роботу в зв'язку з ліквідацією установи, де працювала позивач. В обґрунтування вимог, позивач зазначив, що в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку, відповідно наказу №137к від 07 жовтня 2011 року Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області звільнена з посади старшого державного інспектора відділу організаційно-аналітичної роботи з 10 жовтня 2011 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією організації. Вважаючи неправомірним звільнення без подальшого працевлаштування, позивачка просила про задоволення позову.

Відповідач 1 позов не визнав, зазначивши про дотримання процедури звільнення позивачки.

Від відповідача 2, який без поважних причин не забезпечив явку представника до суду, не надійшло заперечень на позов.

При розгляді справи встановлено, що з 06 жовтня 2008 року позивачка перебувала на державній службі (службовець 13 рангу), обіймаючи посаду старшого державного інспектора відділу організаційно-аналітичної роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області.

З 31 березня 2011 року перебуває в відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України №346 від 28.03.11 "Про ліквідацію урядових органів" прийнято рішення про ліквідацію Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області.

17 червня 2011 року Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області з метою виконання постанови КМУ за №346 від 28.03.11 «Про ліквідацію урядових органів»та пункту 1 наказу Міністерства економіки України за №484 від 08 червня 2011 року («Деякі питання ліквідації Державної інспекції з контролю за цінами та її територіальних органів») видала наказ за №8 про ліквідацію Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області та попередила позивачку про можливе наступне вивільнення.

07 жовтня 2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області видано наказ за №137к про звільнення позивачки 10 жовтня 2011 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, можливо лише у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

При цьому, приписи ч.3 ст.184 КЗпП України про можливість звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років, в випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації допускається з обов'язковим працевлаштування застосовуються в випадку можливості реалізації вимог законодавства щодо працевлаштування та виконання працедавцем всіх можливих заходів для працевлаштування.

Ліквідація -це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов'язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорчується та весь штат працівників ліквідується.

Отже, враховуючи, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №346 від 28.03.11 організація, в якій працювала позивачка перебувала в стадії ліквідації, у Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, були всі підстави для її звільнення.

При цьому, щодо обов'язку працевлаштування позивачки, то суд вважає вказані вимоги законними, оскільки імперативними приписами нормативно-правових актів, що діяли на момент звільнення позивачки в зв'язку з ліквідацією державної установи, встановлено обов'язок працевлаштування осіб, які мають дітей віком до трьох років.

Вирішуючи питання про орган, на якому лежить обов'язок працевлаштування суд виходить з того, що на момент прийняття рішення установу, в якій працювала позивачка, припинено (відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а тому вважає необхідним покласти обов'язок по працевлаштування на вищестоящу організацію -Державну інспекцію за цінами.

Вищенаведене є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись. ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158 - 163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Державну інспекцію з контролю за цінами (ідентифікаційний код 25885715) працевлаштувати ОСОБА_1 в зв'язку з її звільненням з Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області за п.1 ст.40 КЗпП України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя І. В. Желєзний

Суддя О.А.Зіньковський

А.О.Мороз