ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4441/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Курило Н.В.,
представника відповідача - Серкова Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельний комплекс "Полтавахлібопром" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
05 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельний комплекс "Полтавахлібопром" (далі - ТОВ ВТК "Полтавахлібопром", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0004872301.
Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки стосовно порушення ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад, грудень 2010 року, липень 2011 року на суму 98 960,00 грн. є хибними, а прийняте 26 червня 2012 року за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення №0004872301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 123 700,00 грн. (98 960,00 грн. - за основним платежем та 24 740,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що господарські операції з приводу придбання у ТОВ "Сервіс - К.М.Б." та ТОВ "Трейдинг "Агро" зерна пшениці і борошна зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" відсутні порушення норм податкового законодавства, на які вказано в акті перевірки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у листопаді, грудні 2010 року та липні 2011 року підприємством занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 98 960,00 грн., яку сформовано за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Сервіс - К.М.Б." та ТОВ "Трейдинг "Агро", оскільки у вказаних контрагентів немає основних засобів (складських приміщень, транспортних засобів, обладнання, земельних ділянок) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару в обсягах, що задекларовані, також немає найманих працівників для здійснення відповідного виду діяльності. Зазначені підприємства не виконали своїх податкових зобов'язань, а операції з придбання товарно - матеріальних цінностей не мають реального характеру.
Відтак, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" 05 лютого 1998 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 25164300, місцезнаходження: 36010, Полтавська область, м. Полтава, вул. Половки, 64, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №081660 (а.с.9). Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській області до видів діяльності ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" за КВЕД відносяться: виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості; виробництво макаронних виробів; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; інші види оптової торгівлі. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №23872950 від 05 березня 1998 року (а.с.13).
З 14 травня 2012 року по 01 червня 2012 року працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі направлень від 14 травня 2012 року №486 та №552, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу від 26 квітня 2012 року №552 була проведена планова виїзна перевірка ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року, результати якої оформлено актом від 11 червня 2012 року №1330/22-2/25164300 (а.с.15-37).
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема вимог пп.7.4.1, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ в період, що перевірявся, на загальну суму 98 960,00 грн., в тому числі по періодах:
- листопад 2010 року в розмірі 56 667,00 грн.;
- грудень 2010 року в розмірі 11 293,00 грн.;
- липень 2011 року в розмірі 31 000,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 26 червня 2012 року №0004872301, яким ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 123 700,00 грн. (98 960,00 грн. - за основним платежем та 24 740,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР).
Так, згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Аналогічні положення містить чинний Податковий кодекс України (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198).
Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про заниження ПДВ за листопад, грудень 2010 року та липень 2011 року на суму 98 960,00 грн. за наслідками господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Сервіс - К.М.Б." та ТОВ "Трейдинг "Агро".
Зокрема, перевіркою встановлено, що зазначені підприємства не виконали своїх податкових зобов'язань, а операції з придбання товарно - матеріальних цінностей не мають реального характеру.
Спростовуючи зазначені відповідачем в акті перевірки висновки, позивач надав договір купівлі - продажу №49 від 13 липня 2011 року (а.с.82), укладений між ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" (покупець) та ТОВ "Сервіс - К.М.Б." (продавець), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця та оплатити муку вищого гатунку 60 т в якості та асортименті відповідно до накладних.
На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:
- рахунок - фактура №СФ-0000007 від 14 липня 2011 року (а.с.83);
- податкова накладна від 14 липня 2011 року №6 (а.с.84);
- видаткова накладна №РН-0000022 від 14 липня 2011 року (а.с.85);
- реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.89-93);
- банківські рахунки (а.с.94-97);
- товарно - транспортні накладні 14 липня 2011 року (а.с.98-99).
28 жовтня 2010 року між позивачем (покупець) укладено договір купівлі - продажу №28/10 (а.с.100) з ТОВ "Трейдинг "Агро" (продавець), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця та оплатити пшеницю в кількості 600 тон відповідно до накладних, а 16 листопада 2010 року - договір купівлі - продажу №16/11 (а.с.101) щодо купівлі 1 200 тон пшениці.
На підтвердження факту здійснення зазначених господарських операцій позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:
- рахунок - фактура №СФ-0000090 від 29 жовтня 2010 року (а.с.102);
- видаткова накладна №РН-0000188 від 16 листопада 2010 року (а.с.103);
- видаткова накладна №РН-0000311 від 22 грудня 2010 року (а.с.104);
- податкова накладна від 16 листопада 2010 року №188 (а.с.105);
- податкова накладна від 22 грудня 2010 року №311 (а.с.106);
- реєстр отриманих та виданих податкових накладних №11 (а.с.107-109);
- реєстр отриманих та виданих податкових накладних №12 (а.с.110-112);
- банківські рахунки (а.с.113-120);
- товарно - транспортні накладні (а.с.127-133).
Аналізуючи встановлені обставини справи та письмові докази, якими позивач мотивує свої вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договорів купівлі - продажу, на підставі яких відповідні суми коштів включено до складу податкового кредиту, оформлена належним чином.
Зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ "Сервіс - К.М.Б.", ТОВ "Трейдинг "Агро" виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображені господарські операції з купівлі - продажу зерна пшениці та борошна.
До того ж слід зазначити, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації сторонами спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.
Отже, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сервіс - К.М.Б.", ТОВ "Трейдинг "Агро" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача, угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання такими, що не мають реального характеру - відсутні.
З огляду на викладене, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ТОВ ВТК "Полтавахлібопром" щодо формування податкового зобов'язання з ПДВ у перевіряємий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.
Відтак позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України від 26.06.2012 р. №0004872301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельний комплекс "Полтавахлібопром" витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 237 (одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2012 року.
Суддя Є.Б. Супрун
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2012 |
Оприлюднено | 23.08.2012 |
Номер документу | 25514825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Є.Б. Супрун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні