Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а-5388/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 р. № 2а-5388/12/1370

13 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представників позивача Юрченко Т. Д., Зубчука В. С., Макової Н. Г., представника відповідача Кармелюка Т. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Адмі Плюс Захід»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Адмі Плюс Захід»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення № 0005031630/6229 від 17.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем самостійно виявлено помилку в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року до декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року та подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за лютий 2012 року. Проте відповідачем під час проведення перевірки уточнюючий розрахунок не було взято до уваги та в порушення вимог Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення -рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41791,66 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 10447,92 грн. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні проти позову, поданому представником відповідача в судовому засіданні 25.07.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неправомірно віднесено до податкового кредиту лютого 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 41791,66 грн. Вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство «Адмі Плюс Захід»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 07.02.2008 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 203892. Позивача узято на облік в органах державної податкової служби 08.02.2008 року за № 26, відповідно до довідки № 26/29-011 від 08.02.2008 року.

20.03.2012 року позивачем подано відповідачу у електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року з додатками та реєстр виданих та отриманих податкових накладних, відповідно до якої сума податкових зобов'язань -232768 грн., сума податкового кредиту 228049 грн., сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет -4719 грн.

29.03.2012 року позивачем подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий 2012 року.

19.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку приватного підприємства «Адмі Плюс Захід», про що складено Акт № 446/117/15-2007/35721247 від 19.04.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень). Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту лютого 2012 року суму податку на додану вартість 41791,66 грн.

Позивач подав заперечення до акту перевірки № 446/117/15-2007/35721247 від 19.04.2012 року, у задоволенні якого 16.05.2012 року відповідачем відмовлено.

17.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 446/117/15-2007/35721247 від 19.04.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0005031630/6229 , яким відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 52239,58 грн., у тому числі основний платіж 41791,66 грн., штрафні (фінансові) санкції 10447,92 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 76.1. ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з п. 200.1. та п. 200.2. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.03.2012 року позивачем подано податкову звітність з ПДВ за лютий 2012 року. 29.03.2012 року позивачем самостійно виявлено помилку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року та надіслано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий 2012 року. Отримання відповідачем зазначеної податкової звітності підтверджено долученими до матеріалів справи квитанціями.

Помилка позивача в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року полягала в тому, що до реєстру помилково було внесено запис про видану ПП «Екстра Грейд»податкову накладну № 7 від 03.02.2012 року, яку насправді було видано 03.01.2012 року.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що податкову декларацію № 7 від 03.01.2012 року не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в матеріалах справи наявна квитанція № 1 від 16.01.2012 року про отримання податковим органом вказаної податкової накладної та призначення їй реєстраційного номера.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України № 1002 від 24.12.2010 року виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно з п. 12 цього ж Порядку платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків.

Позивачем у відповідності до п. 1 вказаного Порядку до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий 2012 року не додавалось уточнюючого реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Суд зазначає, що оскільки здійснення платником податку коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) Реєстрів, то і подавати до органів ДПС копії Реєстрів, які містять виправлені помилки, не потрібно. Окрім того, платнику податку не потрібно подавати копії Реєстрів разом з уточнюючим розрахунком, оскільки копії Реєстрів, що подаються ним разом з податковою декларацією за відповідний звітний період до органу ДПС в електронному вигляді, у підсумках щоденно зареєстрованих операцій містять в тому числі показники, включені до уточнюючих розрахунків.

Дослідивши подані сторонами докази, Суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 76 Податкового кодексу України під час проведення камеральної перевірки не взято до уваги уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий 2012 року. Також відповідачем не надіслано позивачу повідомлення про наявність у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року розбіжностей з даними контрагентів, чим порушено положення п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та обмежено право позивача на уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II Податкового кодексу України.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету за результатами лютого 2012 року на суму 41791,66 грн. Самостійно виявлена та усунута позивачем помилка не вплинула на розрахунки з бюджетом, оскільки не призвела до зміни розміру податкового кредиту чи податкових зобов'язань за лютий 2012 року.

В процесі судового розгляду справи Судом встановлено правомірність дій позивача щодо подання податкової звітності за лютий 2012 року та відсутність в його діях порушення п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0005031630/6229 від 17.05.2012 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0005031630/6229 від 17.05.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Адмі Плюс Захід»(ЄДРПОУ 35721247, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52) 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 30 липня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.