Постанова

від 21.06.2012 по справі 3834/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 3834/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР МАРКЕТ ГРУП" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР МАРКЕТ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0000532302 від 12.03.2012 року .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 27.02.2012 року №466/23-212/32762043, складеного за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ "КОЛОР МАРКЕТ ГРУП" з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, вважає їх такими, що зроблені з перевищенням повноважень, а винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення від 12.03.2012 року за №0000532302 - підлягає скасуванню.

Так, позивач, спростовуючи викладені в акті перевірки висновки, вказав, що сума податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача у відповідності до вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України правомірно включена до податкового кредиту відповідного періоду. Укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Позивач стверджує, що при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірного податкового повідомлення -рішення, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно поза судовою процедурою, визнав договори укладені між позивачем та його контрагентами недійсними. Посилання відповідача на акт перевірки, складений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно контрагента позивача, на думку останнього, судом не може бути взятий до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачена можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, чинне законодавства не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За таких підстав, позивач вважає акт перевірки таким, що складений з порушенням вимог діючого законодавства України, а спірне податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача прибув у судове засідання та склав на адресу суду клопотання, в якому просив розглядати справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами.

Відповідач - Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР МАРКЕТ ГРУП", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 32762043, місцезнаходження: 61066, м. Харків, пров. Перший Плодорідний, буд.9 (а.с.21-23, 26-27).

З 02.02.2004 року за №1609 позивача узято на податковий облік ДПІ у Фрунзенському м. Харкова, правонаступником якої є Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та 03.02.2004 року зареєстрований, як платник податку на додану вартість (а.с.24-25).

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу від 10.02.2012 року №204, виданого Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова, Ломакіною Анною Костянтинівною - старшим державним податковим ревізором -інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI проведена, документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Маркет Груп» з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період з 01.11.2011 по 30.11.2011.

Перевірка проводилась з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 27.02.2012 року №466/23-212/32762043 (а.с.231-240).

За висновками Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, викладеними у вказаному акті перевірки, встановлено порушення позивачем: п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 68.644,06 грн., у т.ч. за листопад 2011 року у сумі 68.644,06 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС 12.03.2012 року винесено спірне податкове повідомлення - рішення №0000532302, яким ТОВ «Колор Маркет Груп» збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 85.805,00 грн. у т.ч. 68.644 грн. - основний платіж, 17.161 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.7);

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від від 27.02.2012 року №466/23-212/32762043 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ «Колор Маркет Груп» мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» код ЄДРПОУ 36987611 (а.с.221-228).

Так, на підставі договорів субпідряду укладених між ТОВ «Колор Маркет Груп»-(підрядник) та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»-(субпідрядник), останній зобов'язується організувати та виконати повний комплекс робіт у відповідності до проектної документації з матеріалів Підрядника та частково з власних матеріалів з використанням власного обладнання, а саме:

- за договором від 20.10.2011 року №10/2, виконати комплекс оздоблювальних робіт на будівництві: «Павільйон «Овочі. Фрукти» та термінал «Риба» на частині території земельної ділянки оптового ринку сільськогосподарської продукції у м. Львів, вул.. Хуторівка, 4Б (а.с.28-32);

- за договором від 26.10.2011 року №10/3, виконати комплекс оздоблювальних робіт на будівництві: «Центр діагностики автомобілів з розширенням виробничих площ», розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Вокзальна, 27б (а.с.53-57);

- за договором від 01.11.2011 року №11/1, виконати комплекс оздоблювальних робіт на будівництві: «Торгівельно - розважального комплексу на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області на перехресті пр. Людвіга Свободи та окружної дороги» (а.с.90-94).

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується виписаними ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на адресу ТОВ «Колор Маркет Груп» податковими накладними від 28.11.2011 року №173 на суму з ПДВ 28.762,00 грн. (а.с.41), від 30.11.2011 року №271 на суму з ПДВ 49.211,44 грн. (а.с.58), від 28.11.2011 року №167 на суму з ПДВ 333.890,90 грн. (а.с.107).

Приймання позивачем виконаних ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму з ПДВ 58.762,00 грн. (а.с.44-46), на суму з ПДВ 99.211,44 грн. (а.с.74-77), на суму з ПДВ 333.890,90 грн. (а.с.110-112).

Також на підтвердження виконання сторонами умов вказаних угод, позивачем до матеріалів справи надано договірну ціну на суму 5876200 грн. (а.с.33-34), на суму 9921144 (а.с.59-60), на суму 308943 грн. (а.с.95-98), локальний кошторис на суму 48361 грн. (а.с.35-36), на суму 78935 грн. (а.с.61-63), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису на суму 15272,07 (а.с.37-40) на суму 15272,07 (а.с.47-50), на суму 38489,10 грн. (а.с.64-71), на суму 38489,10 грн. (а.с.78-85), на суму 97947 грн. (а.с.99-106), на суму 97947,62 грн. (а.с.113-120), довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та затрати/ за листопад 2011 року на суму з ПДВ 58762,00 грн. (а.с.42-46), на суму 9921144 грн. (а.с.72-73), на суму 33389090 грн. (а.с.108-109) акт приймання - передачі на суму з ПДВ 7570,03 грн. (а.с.51), на суму 12871,84 грн.(а.с.86-87), акт приймання - передачі на суму з ПДВ 89980,08 грн. (а.с.122) звіт про використання матеріалів на суму з ПДВ 7570,03 грн. (а.с.52), на суму 12871,84 (а.с.88-89), на суму з ПДВ 89980,08 грн. (а.с.121).

Отримання робіт за договорами субпідряду від 20.10.2011 року №10/2, від 26.10.2011 року №10/3, від 01.11.2011 року №11/1 використані для виконання зобов'язань, які виникли на підставі договорів укладених між ТОВ «Колор Маркет Груп» та ТОВ «СК Трейдер», ТОВ «Д.І.О. - Трейдер Інтернаціонал», ПП «Агол - 2003», ТОВ «Солстрой», а саме: договору субпідряду від 25.10.2011 року №25/10 (а.с.123-125), додаткової угоди від 09.11.2011 року (а.с.127-128), договору підряду від 03.10.2011 року №4/10 та додаткової угоди від 03.10.2011 року (а.с.150-158), договору підряду від 19.10.2011 року №19/10-06 (а.с.171-177), додаткової угоди від 10.11.2011 року (а.с.179).

Фактичне виконання вказаних договорів також підтверджується наданими позивачем розрахунками вартості виконання відділочних робіт (а.с.126, 129, 178, 180), довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (а.с.130, 143, 164-165, 181, 192), актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с.131-133, 144-146, 182-185, 193-195,), підсумковою відомістю ресурсів (а.с.134-142, 147-149, 186-191, 196-200), договірною ціною (а.с.159-163), актами виконаних робіт (а.с.166-168), відомістю ресурсів до акту (а.с.169-170).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи. Так, приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку щодо неправомірності віднесення сум до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» податкових накладних є акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 26.01.2012 року №42/15-02-36/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» щодо підтвердження господарських відносин по операціям за період листопад 2011 року».

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи підприємств не вивчались, оскільки, як вбачається з назви згаданих вище актів, зустрічні звірки взагалі не були проведені.

Суд також відзначає, що згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Також, слід зазначити силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладной.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до пл. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки, ТОВ «Колор Маркет Груп» належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів, податкових накладних, а також інших документів, які підтверджують укладання та виконання господарських операцій) вбачається, що господарські операції між ТОВ «Колор Маркет Груп» та його контрагентом ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при формуванні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», а також правомірність віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Колор Маркет Груп», позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР МАРКЕТ ГРУП" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0000532302 від 12.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко