Постанова

від 30.07.2012 по справі 6298/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 липня 2012 р. справа № 2-а- 6298/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Яуфман О.В.,

представника відповідача - Липитинська О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дергачівська Райагрохімія" (далі - ПАТ "Дергачівська Райагрохімія") звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000060700 та №0000070700 від 07.03.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акту перевірки від 17.02.2012 року №198/07-12/05491072 є необґрунтованими та незаконними і не підтверджуються належними доказами, мають невідповідність вимогам чинного законодавства України. ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" визначало податковий кредит з ПДВ з урахуванням та підставі належним чином оформлених податкових накладних і інших первинних документів, отриманих від ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»та мало усі законодавчі підстави при формуванні податкового кредиту відповідного періоду задіяти суми ПДВ сплачені у вартості результатів підрядних робіт, придбаних у зазначених контрагентів, що фактично і було зроблено. Крім того, позивач зазначив, що у ході перевірки фахівцями відповідача не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам господарських операцій. Позивач вважає, що єдиною підставою для висновку відповідача про виявлені порушення стало припущення податкового органу про відсутність фактів реального вчинення ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код 36987611) за жовтень та листопад 2011 року господарських операцій по поставці товарів/робіт/послуг на користь підрядників ПАТ "Дергачівська Райагрохімія": ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»(код ЄДРПОУ 31343249) та ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»(код 24287779), тобто господарських операцій між постачальниками першої та другої ланки в ланцюгу постачальників ПДВ згідно бази даних податкового органу. З огляду на наведене, позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012 року №0000060700 про завищення бюджетного відшкодування на суму 162681,00 гривень, нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 40 670,00 гривень та №0000070700 про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 31514,00 гривень та за листопад 2011 року на суму 23232,00 гривень, всього на суму 54746,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на підставі направлень від 06.02.2012 року №120 та від 06.02.2012 року №121, виданих ДПІ Жовтневому районі м. Харкова, та згідно наказу від 06.02.2012 року №117 виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова відповідно до п.п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану на рахунок платника у банку у розмірі 162681,00 грн., по податковій декларації з податку па додану вартість листопад 2011 року, яке задекларовано за рахунок від'ємного значення, що декларувалось по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року. З огляду на те, що по ТОВ «Техноспецмаркетинг», код 37093551 та ТОВ «Промбудмонтажінвест», код 36987611 відсутній факт реального вчинення господарських операцій за жовтень 2011 року та листопад 2011 року на адресу ПП «Технологія», формування податкового кредиту ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" від вищезазначених постачальників товарів/робіт/послуг до виробника або виконавця послуг не є можливим. Представник відповідача також зазначив, що висновки акту перевірки від 17.02.2012 року №198/07-12/05491072 є належним чином обґрунтованими та такими, що узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" зареєстроване виконавчим комітетом Дергачівської Міської Ради в Харківській області від 17.01.1997 року, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії ААБ № 929944, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ 05491072, місцезнаходження - 61020, Харківська область, місто Харків, Жовтневий район, Комсомольське шосе, будинок 88. Також встановлено, що ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 02.02.2012 року №97 та є платником податку на додану вартість з 27.08.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200026655 від 16.02.2012 року (бланк серія НБ №427605).

На підставі направлень від 06.02.2012 року № 120 та від 06.02.2012 №121, виданих ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 06.02.2012 року № 117 про проведення позапланової перевірки, фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС у період з 06 лютого 2012 року по 17 лютого 2012 року проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №198/07-12/05491072 від 17 лютого 2012 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем ст.1, п.2, ст.4, п.1, п.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік, пп.14.1.18, п. 20.1.6., п. 44.1, п.46.5, п. 48.3, пп.48.5.1, п.48.7, п. 201.15, ст. 185, п. 200.17 Податкового кодексу України, що на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту (р.17декларації) за жовтень 2011 р. на суму ПДВ 194195,00 гривень, що призвело на думку відповідача до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2011 р. на суму ПДВ 162681,00 гривень, заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму ПДВ 31514,00 гривень, що призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.24) по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 31514,00 гривень та до зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків у банку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року на суму 162681,00 гривень та про те, що перевіркою податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року встановлено завищення податкового кредиту (р. 17 декларації) на суму ПДВ 23232,00 гривень, що призвело до - завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2011 року на суму ПДВ 23232,00 гривень.

За наслідками акту перевірки №198/07-12/05491072 від 17 лютого 2012 року ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000060700 від 07.03.2012 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 162681,00 гривень, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40670,00 гривень та №0000070700 від 07.03.2012 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 31514,00 гривень, за листопад 2011 року на суму 23232,00 гривень, всього зменшено суму від'ємного значення на суму 54746,00 гривень.

З акту перевірки від 17 лютого 2012 року №198/07-12/05491072 вбачається, що підставою для висновку відповідача про завищення податкового кредиту (р.17декларації) за жовтень 2011 року на суму ПДВ 194195,00 гривень та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків у банку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року на суму 162681,00 гривень стало твердження про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій між контрагентами позивача - ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»(код ЄДРПОУ 31343249) та ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»(код 24287779) та їх постачальниками по ланцюгу постачання товарів/робіт/послуг, згідно автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код 36987611) за жовтень та листопад 2011 року. Вищевикладене, на думку відповідача, призвело до порушень податкового законодавства в сфері регулювання податку на додану вартість, в частині зайвого включення до податкового кредиту позивачем сум ПДВ по податковим накладним, що отримані ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та ПП «ТЕХНОЛОГІЯ».

При цьому, стверджуючи про нереальність проведення операцій за період жовтень 2011 року між ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та ТОВ «Техноспецмаркетинг», між ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», між ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»та ТОВ «Техноспецмаркетинг», між ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», відповідач посилався на те, що і у ТОВ «Промбуд-монтажінвест», яке знаходиться на обліку в ДПІ Жовтневого р-ну м. Харкова свідоцтва платника ПДВ анульовано рішенням від 14.10.2011 року і у ТОВ «Техноспецмаркетинг», яке знаходиться на обліку в ДПІ Жовтневого р-ну м. Харкова свідоцтва платника ПДВ анульовано рішенням від 31.01.2011 року, та по яких фахівцями ДПІ Жовтневого р-ну м. Харкова складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок від 12.12.2011 року №249/23-03-05 по ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код 36987611) та від 30.11.2011 року №293/23-03-05 по ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551).

З таких підстав ДПІ Жовтневого р-ну м. Харкова стверджує, що формування податкового кредиту від постачальників ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код 36987611) до виробника/виконавця не є можливим, в зв'язку з тим, що за період жовтень 2011 року вказані підприємства не підтвердили жодним первинним документом здійснення господарських операцій. Рух активів у процесі господарських операцій та реальність змін майнового стану платника податків, а отже мають ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання, а саме: відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, основних фондів, податкових звітів про наявність транспортних засобів, платники не знаходяться за місцезнаходженням.

Отже, неможливість проведення зустрічних перевірок постачальників товарів/робіт/послуг по другому ланцюгу, а саме ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код 36987611) стало основою судження відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ», а також між позивачем та ПП «ТЕХНОЛОГІЯ».

Також відповідач стверджує, що ним був надісланий на адресу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова запит щодо проведення зустрічної звірки по контрагенту -постачальнику ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»в межах ст. 73 Податкового кодексу України і відповіді на який станом на дату складання акту перевірки (17.02.2012 року) не отримано.

Відповідач вважає, що позивач не мав права задіяти у ході формування податкового кредиту жовтня 2011 року податкові накладні, виписані ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»на загальну суму 695 000,00 гривень в тому числі ПДВ 115 833,34 гривень, та податкові накладні, виписані ПП «Технологія»на загальну суму 470 172,18 гривень, в тому числі ПДВ 78 362,03 гривень, а також не мав права задіяти у ході формування податкового кредиту листопада 2011 року податкові накладні, виписані ПП «Технологія»на загальну суму 139 392,66 гривень, в тому числі ПДВ 23 232,11 гривень, оскільки не є можливим формування податкового кредиту від постачальників ТОВ «Техноспецмаркетинг»(код 37093551) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код 36987611) до виробника або до виконавця послуг.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. А п.201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Технологія»судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалось представниками сторін, що на момент спірних правовідносин ПП «Технологія» було зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.09.1997 року, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Технологія»серія А00 №495616, згідно довідки за формою 4-ОПП від 06.05.2008 р. №1541 знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова, згідно свідоцтва платника ПДВ №28741070 від 13.02.2001 року є платником податку на додану вартість з 24.10.1997 року, має ІНН 242877720312, включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено копією довідки Харківського обласного управління статистики №1178.

ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" у спірних правовідносинах при формуванні податкового кредиту жовтня 2011 року та листопада 2011 року використало наступні податкові накладні, виписані ПП «Технологія»: №1 від 10.10.2011 року на загальну суму 80400,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 13400,00 гривень, №2 від 10.10.2011 року на загальну суму 152838,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 25473,00 гривень, №3 від 18.10.2011 року на загальну суму 154502,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 25750,46 гривень, №4 від 25.10.2011 року на загальну суму 8431,68 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 1405,28 гривень, №5 від 27.10.2011 року на загальну суму 73999,73 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 12333,29 гривень, №1 від 08.11.2011 року на загальну суму 10882,06 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 1813,68 гривень, №2 від 08.11.2011 року на загальну суму 22610,58 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 3768,43 гривень, №3 від 17.11.2011 року на загальну суму 105900,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 17650,00 гривень.

Отже, судом встановлено, що на дату складання зазначених податкових накладних ПП «Технологія»було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва.

Судом також встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" уклало договір підряду №07072011 від 07 липня 2011 року з Приватним підприємством "ТЕХНОЛОГІЯ". У відповідності вказаного договору ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»зобов'язалось на свій ризик на умовах та у терміни, визначені договором ремонтно-будівельні роботи за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська, 130. Згідно п. 2.1. Договору підряду №07072011 від 07 липня 2011 року ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»виконує роботи на підставі ліцензії АВ №516622 від 22.06.2010 року, строком дії до 04.06.2015 року, а згідно п. 1.4. Договору -самостійно придбаває матеріали, необхідні для виконання робіт, а також може використовувати матеріали Замовника за погодженням сторін.

Згідно п.4.1 Договору підряду №07072011 від 07 липня 2011 року з урахуванням додаткової угоди від 07.07.2011 року розрахунки по договору проводяться на умовах передплати від 10% до 100%, остаточний розрахунок по Договору проводиться протягом 5-ти банківських днів з дня підписання останнього Акту виконаних робіт.

У жовтні -листопаді 2011 року між ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»та ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»були здійснені наступні фінансово-господарські операції на виконання договору підряду №07072011 від 07 липня 2011 року: платіжним дорученням № 405 від 10.10.2011 року здійснена передплата в сумі 80400,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 13400,00 гривень, платіжним дорученням № 406 від 10.10.2011 року здійснена передплата в сумі 152838,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 25473,00 гривень, платіжним дорученням № 412 від 18.10.2011 року здійснена передплата в сумі 154502,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 25750,46 гривень, платіжним дорученням № 425 від 25.10.2011 року здійснена передплата в сумі 8431,68 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 1405,28 гривень, платіжним дорученням № 429 від 27.10.2011 року здійснена передплата в сумі 73999,73 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 12333,29 гривень, платіжним дорученням № 456 від 08.11.2011 року здійснена передплата в сумі 22610,58 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 3768,43 гривень, платіжним дорученням №457 від 08.11.2011 року здійснена передплата в сумі 10882,06 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 1813,68 гривень, платіжним дорученням № 477 від 08.11.2011 року здійснена передплата в сумі 105900,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 17650,00 гривень.

Фактичне виконання ПП «Технологія»ремонтно-будівельних робіт за договором підряду №07072011 від 07 липня 2011 року та оприбуткування результатів цих робіт Позивачем на загальну суму 2001162,40 гривень встановлено відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт по договору підряду від 07.07.2011 р. №07072011 з ПП «Технологія»№№ 1 -16 підписаних в період з 03.01.2012 року по 02.04.2012 року та аналізом рахунку № 631 ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»за 20.09.11-27.07.2012 р. по контрагенту ПП «Технологія».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалось представниками сторін, що на момент спірних правовідносин ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»було зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 26.02.2001 року, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»серія А01 № 071427, знаходиться на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, згідно свідоцтва платника ПДВ № 2902570 від 19.03.2004 року є платником податку на додану вартість з 02.04.2001 року, має ІНН 313432420326, включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено копією довідки Харківського обласного управління статистики сарії АА № 117562 від 02.06.2008 року.

ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»у правовідносинах при формуванні податкового кредиту жовтня 2011 року використало наступні податкові накладні, виписані ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»: №34 від 23.09.2011 року на загальну суму 25000,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 4166,67,00 гривень, №11 від 06.10.2011 року на загальну суму 320000,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 53333,33 гривень, №15 від 07.10.2011 року на загальну суму 350000,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 58333,33 гривень.

Отже, судом встановлено, що на дату складання зазначених податкових накладних ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва.

Судом також встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»уклало договір підряду №040011 від 16 вересня 2011 року з ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»

У відповідності вказаного договору ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»зобов'язалось на свій ризик на умовах та у терміни, визначені договором ремонтно-будівельні роботи за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська, 130.

Згідно п. 2.1. Договору підряду №040011 від 16 вересня 2011 року ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»виконує роботи на підставі ліцензії АВ №356112 від 25.06.2007 року, а згідно п. 1.4. Договору -самостійно придбаває матеріали, необхідні для виконання робіт, а також може використовувати матеріали Замовника за погодженням сторін.

Згідно п. 4.1. Договору підряду №040011 від 16 вересня 2011 року з урахуванням додаткової угоди від 16.09.2011 року розрахунки по договору проводяться на умовах передплати від 10% до 100%, остаточний розрахунок по Договору проводиться протягом 5-ти банківських днів з дня підписання останнього Акту виконаних робіт.

У вересні - жовтні 2011 року між ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»були здійснені наступні фінансово-господарські операції на виконання договору підряду №040011 від 16 вересня 2011 року: платіжним дорученням № 361 від 23.09.2011 року здійснена передплата в сумі 25000,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 4166,67,00 гривень, платіжним дорученням №386 від 06.10.2011 року здійснена передплата в сумі 320000,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 53333,33 гривень, платіжним дорученням №396 від 07.10.2011 року здійснена передплата в сумі 350000,00 гривень у тому числі ПДВ у розмірі 58333,33 гривень.

Фактичне виконання ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»ремонтно-будівельних робіт за договором підряду №040011 від 16 вересня 2011 року та оприбуткування результатів цих робіт Позивачем на загальну суму 813439,13 гривень встановлено відповідно до актів №2 та №4 здачі-приймання виконаних робіт по договору підряду №040011 від 16 вересня 2011 з ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ», акту приймання-передачі матеріалів №2 від 20.12.2011 року відповідно до якого позивач передав ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»отриманий від ТОВ «Колосов і К»комплекс тепловий водогрійний КТ-300/2 (КТ-300/2-00.00.000 ПС), довідки щодо аналізу рахунку ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»№ 631 за 16.09.11-27.07.2012 р. по контрагенту ТОВ БНВП «Меденергопостач», Договору поставки товару №470011 від 20.09.2011 р. з ТОВ «Колосов і К», видаткової накладної №1/12 від 13.12.2011 р., відповідно до якої позивач отримав від ТОВ «Колосов і К»комплекс тепловий водогрійний КТ-300/2 (КТ-300/2-00.00.000 ПС), податкової накладної №6 від 27.09.2011 р., виписаної ТОВ «Колосов і К», платіжного доручення №369 від 27.09.2011 р. на оплату вартості товару згідно договору товару №470011 від 20.09.2011 р. з ТОВ «Колосов і К», довідки щодо аналізу рахунку ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»№ 631 за 20.09.11-27.07.2012 р. по контрагенту ТОВ «Колосов і К», паспорту на комплекс тепловий водогрійний КТ-300/2 (КТ-300/2-00.00.000 ПС).

Згідно наданих позивачем доказів, об'єктами ремонтно-будівельних робіт за договорами підряду №07072011 від 07 липня 2011 року з ПП «Технологія»та №040011 від 16 вересня 2011 з ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та кошторисів до них є розташовані за адресою: м. Дергачі. вул. Лозівська, 130 об'єкти нерухомості, майнові права щодо яких підтверджені наступними правовстановлюючими документами, наявними в матеріалах справи: договір оренди землі від 21.10.2004 №86, розпорядження Дергачівської Райдержадміністрації № 320 від 09.09.2004 р., план земельної ділянки, викопіювання з частини кадастрового кварталу, Акт встановлення та погодження меж земельної ділянки, акт приймання-передачі земельної ділянки, технічний паспорт на виробничо-складський корпус деталей меблів зі спіненого пінополіуретану літ. «Д»за адресою: м. Дергачі, вул. Лозівська, 130, витяг ДКПТІ «Інвенрос»№31369542 від 20.09.2011 р. про державну реєстрацію прав (права власності) на цілісно-майновий комплекс за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.09.2011 року, витяг ДКПТІ «Інвенрос»№34820141 від 13.07.2012 р. про державну реєстрацію прав (права власності) на цілісно-майновий комплекс за адресою м. Дергачі, вул. Лозівська, 130, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.07.2011 року, декларація ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»від 21.03.2012 року про готовність об'єкта до експлуатації.

Нормою п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України встановлений обов'язок продавця в день виникнення у нього податкових зобов'язань скласти податкову накладну в двох примірниках, один з яких -передати покупцю, а нормою п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України -дата виникнення податкових зобов'язань продавця з постачання товарів/послуг.

Згідно п.187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представниками сторін, аналізом здійсненних ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»розрахунків за договорами підряду №07072011 від 07 липня 2011 року з ПП «Технологія»та №040011 від 16 вересня 2011 з ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та змісту виписаних цим підрядниками податкових накладних, податкові накладні ПП «Технологія»: №1 від 10.10.2011 року, №2 від 10.10.2011 року, №3 від 18.10.2011 року, №4 від 25.10.2011 року, №5 від 27.10.2011 року, №1 від 08.11.2011 року, №2 від 08.11.2011 року та податкові накладні ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»: №34 від 23.09.2011 року, №11 від 06.10.2011 року, №15 від 07.10.2011 року були виписані постачальниками робіт в день (момент) виникнення у них податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, тобто відповідають вимогам пунктів 201.1, 201.2., 201.4., 201.6., 201.7., 201.8., 201.10 ст. 201, підпункту б) п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України.

Судом були досліджені декларації позивача з ПДВ за жовтень 2011 року та за листопад 2011 року.

Згідно рядка 19 декларації з ПДВ за жовтень 2011 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду склало 162681,00 гривень.

Згідно декларації з ПДВ за листопад 2011 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) вбачається, що сума ПДВ у розмірі 162681,00 гривень була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23 та 23.1 Декларації з ПДВ за листопад 2010 року та Додаток 4 до декларації з ПДВ).

Суд вказує, що згідно з пп. 14.1.181. п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів /послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) пункт 201.7. статті 201 Податкового кодексу України)

Згідно п. 201.4. ст.. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 200.1. ст.. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч.2.ст. 3 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1.ст. 9 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем не доведено фактичними доказами, порушення позивачем приписів чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, не виявлено у ході перевірки позивача та не доведено у ході судового слухання справи щодо порушень правил бухгалтерського та податкового обліку.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

З огляду на викладене, суд зазначає, що з урахуванням приписів пункту 6 розділу І, пунктом 5.2 розділу II "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, дані акту від 17 лютого 2012 року №198/07-12/05491072, що складений фахівцями ДПІ Жовтневого р-ну м. Харкова не є достатнім доказом порушень податкового законодавства з боку позивача.

Відповідачем також не заперечується та не спростовується, а матеріалами справи підтверджуються факти оплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаних підрядних робіт та факт виконання робіт по дослідженим договорам підряду.

Крім того, згідно з наданою відповідачем постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року по справі № 2а-1556/12/2070, залишеною в без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі №2а-1556/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноспецмаркетинг" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі, визнано дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків на додану вартість за №100291955, дата початку дії свідоцтва 08.07.2010 року, видане ТОВ "Техноспецмаркетинг" (код ЄДРПОУ 37093551), неправомірними, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 року за №10/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100291955, дата початку дії свідоцтва 08.07.2010 року, видане ТОВ "Техноспецмаркетинг"(код ЄДРПОУ 37093551), зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "Техноспецмаркетинг"(код ЄДРПОУ 37093551, юридична адреса: 61020, м. Харків, пров. Метизний, 5) платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Техноспецмаркетинг" (код ЄДРПОУ 37093551, юридична адреса: 61020, Харків, пров. Метизний, 5) платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.

Згідно з наданою відповідачем ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 р. по справі № 2а-14158/11/2070 залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі № 2а-14158/11/2070, якою визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-монтажінвест», зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-монтажінвест»як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Отже, згідно з судовими рішеннями, що набрали чинності на день розгляду справи №2а-6298/12/2070 визнано протиправними та скасовані податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд-монтажінвест»та рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 року за №10/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100291955, видане ТОВ "Техноспецмаркетинг"(код ЄДРПОУ 37093551) на які відповідач посилався під час перевірки як на докази неможливості формування податкового кредиту від цих постачальників другої ланки ланцюгу постачання товарів/робіт/послуг до виробника.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд констатує, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ПАТ «Дергачівська Райагрохімія») права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Суд зазначає, що як позивач, так і його контрагенти ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»зареєстровані платниками податку на додану вартість, а відтак, мають право на видачу податкових накладних. Податкові накладні, виписані вказаними контрагентами, оформлені у відповідності до вимог пунктів 201.1. та 201.2. статті 201 Податкового кодексу України, Наказу Мінфіну "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" №1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи свідчать про наявність підстав у позивача для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої в ціні товару за податковими накладними, отриманими від ПП «Технологія» та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та реальність виконання укладених позивачем договорів підряду з ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ».

Суд приходить висновку щодо правомірного включення при формуванні податкового кредиту відповідного періоду податкових накладних за операціями позивача ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та відповідного включення сум до бюджетного відшкодування.

З приводу викладеного в акті перевірки від 17 лютого 2012 року №198/07-12/05491072 судження податкового органу, що правочини за укладеними позивачем договорами підряду з ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»є нереальними, суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) суд зауважує наступне. В силу положень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені позивачем з укладених позивачем з ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»визнані судом недійсними.

А відтак, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.

Таким чином, договори підряду №07072011 від 07.07.2011 р. та №460011 від 16.09.2011 укладені ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»з та ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ», а також податкові накладні, виписані по дослідженим судом договорами на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначені вище угоди не є нікчемними (недійсними) в силу закону.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Окремо суд зауважує, що у ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»в межах досліджених договорів були відсутні будь-які господарські правовідносини безпосередньо з ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та ТОВ «Техноспецмаркетинг».

Таким чином, висновок відповідача про неможливість формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, отриманого від ПП «Технологія»та ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та про нікчемність правочинів між ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та ТОВ «Техноспецмаркетинг», між ТОВ БНВП «МЕДЕНЕРГОПОСТАЧ»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», між ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»та ТОВ «Техноспецмаркетинг», між ПП «ТЕХНОЛОГІЯ»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»зроблений за відсутності належних і допустимих доказів, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому не може слугувати підставою для донарахування грошового зобов'язання та зменшення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень від 07.03.2012 року №0000060700 про завищення бюджетного відшкодування на суму 162681,00 гривень, нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 40670,00 гривень та №0000070700 про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 54746,00 гривень, в тому числі: за жовтень 2011 року на суму 31 514,00 гривень та за листопад 2011 року на суму 23232,00 гривень, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування.

В зв'язку з тим, що відповідач не мав належних підстав для зменшенні позивачеві суми від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Дергачівська Райагрохімія»документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 2146,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000060700 та №0000070700 від 07.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Публічного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" (Комсомольське шосе, б. 88, Харків, 61020, код 05491072) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2012 року.

Суддя Біленський О.О.